НАТО посилює патрулювання у Балтійському морі для захисту критичної інфраструктури

НАТО запроваджує місію патрулювання у Балтійському морі з метою запобігання подальшому саботажу підводних комунікацій після декількох інцидентів у останні місяці, ймовірно, вчинених із залученням суден російського “тіньового флоту”, а також китайських кораблів.

Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте, виступаючи 14 січня на пресконференції в Гельсінкі після зустрічі лідерів країн НАТО, розташованих вздовж Балтійського моря.

“За останні два роки союзники посилили військове патрулювання поблизу критично важливих об’єктів інфраструктури. У травні минулого року ми створили новий морський центр безпеки критичної підводної інфраструктури в складі Морського командування НАТО у Сполученому Королівстві”, - сказав Рютте, виступаючи біч-о-біч з президентом Фінляндії Александером Стуббом та прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом, які співголовували на зустрічі.

“Сьогодні я можу оголосити, що НАТО розпочинає (операцію) “Балтійський вартовий” під керівництвом верховного головнокомандувача об’єднаних збройних сил НАТО генерала Кріса Каволі”, - додав Рютте.

За словами генсека, до операції “Балтійський вартовий” (Baltic Setry англійською) буде залучено низку засобів, включно з фрегатами, підводними човнами, морськими патрульними літаками, а також невеликим флотом морських дронів та іншими новітніми засобами стеження.

“Ми також працюємо з союзниками над інтеграцією їхніх національних засобів спостереження з НАТО для забезпечення комплексного виявлення загроз”, - пояснив він.

Водночас Рютте відмовився деталізувати кількість залучених суден та інших засобів, зазначивши, що така кількість може варіювати залежно від часу та потреб. Він також не розкрив часові рамки операції.

На додаток, НАТО працюватиме з приватними компаніями, що залучені до мережі критичної підводної інфраструктури, задля пошуку подальших шляхів захисту інфраструктури та підвищення її стійкості.

У спільній декларації за результатами зустрічі країни НАТО в регіоні Балтійського моря заявили, що залишають за собою право діяти проти будь-яких суден, які, на їхню думку, обходять санкції та становлять загрозу безпеці.

У цьому контексті Стубб зазначив, що учасники зустрічі домовилися створити “групу юридичних експертів міністерств закордонних справ країн Балтійського моря, яка подивиться на свободу судноплавства в міжнародних водах” та визначить, “які речі ми можемо робити в рамках дотримання свободи судноплавства”.

Рютте схвально оцінив дії Фінляндії, яка зупинила та заарештувала судно Eagle S, що ймовірно було причетним до розриву кабелів між Фінляндією та Естонією 25 грудня минулого року. Судно перевозило російську нафту та ймовірно належить до російського “тіньового флоту”.

“Фінляндія продемонструвала, що жорсткі дії в рамках закону можливі. Капітани кораблів повинні розуміти, що потенційні загрози нашій інфраструктурі матимуть наслідки, включаючи можливу висадку (правоохоронців) на борт, конфіскацію та арешт (судна)”, - сказав він.

Водночас конкретні дії щодо можливих суден-порушників перебувають у юрисдикції окремих країн-членів Альянсу, тим часом як НАТО забезпечуватиме координацію спільних зусиль із запобігання та стримування саботажу, пояснив він.

Стубб зазначив, що Фінляндія надасть союзникам “покроковий звіт про фінську модель, яку ми використали 25 грудня щодо судна тіньового флоту, про яке йдеться”.

На цьому зображенні, опублікованому Фінською прикордонною службою 26 грудня 2024 року, видно корабель фінської прикордонної служби Turva і нафтовий танкер Eagle S у морі біля Порккаланніемі. (Фото: Фінська прикордонна служба / AFP)

Так, за його словами, спершу приватна компанія-оператор повідомила фінській владі про розрив кабелю. Фінські військові, прикордонники, митники та поліція діяли у координації, щоб з’ясувати, які саме кораблі перебували у відповідному районі у час розриву. Після цього корабель ідентифікували, з ним зв’язалися, а також зупинили його.

“Після цього ви просите судно увійти у ваші територіальні води, а потім можете висадитися на судно”, - пояснив фінський лідер.

Міхал закликав інші країни прийняти таку фінську модель за орієнтир та набір правил для дії у випадку виявлення загроз критичній інфраструктурі.

“І я б сказав, що наступного разу, якщо ми матимемо загрозу або спробу диверсії щодо критичної інфраструктури, ймовірно, підхід Фінляндії має бути орієнтиром”, - зазначив Міхал.

Лідери наголосили, що запобігання діяльності російського тіньового флоту стало однією з ключових тем зустрічі.

“Ми чітко розуміємо, що тіньовий флот є великою проблемою, і не лише через обхід санкцій, а й через те, що відбувається з перерізанням кабелів, та великі екологічні ризики, яких ми зазнаємо через тіньовий флот. Але й усі ми погоджуємось, що ми хочемо підтримувати Конвенцію ООН з морського права”, - зазначив Рютте, додавши, що країни Заходу також прагнуть “відрізати росіян від цих грошей”, маючи на увазі прибутки від торгівлі нафтою в обхід санкцій.

В окремій заяві цього ж дня, канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що країни-члени НАТО розглядають можливість застосування санкцій проти тіньового флоту Росії в Балтійському морі в рамках зусиль із захисту критичної інфраструктури регіону.

“Ми продовжуватимемо вживати заходів проти російського тіньового флоту, включаючи санкції, які вже були запроваджені, та інші, які можуть виникнути, у тому числі проти конкретних суден і судноплавних компаній, які також становлять загрозу для навколишнього середовища”, — сказав Шольц журналістам у кулуарах зустрічі лідерів НАТО в Гельсінкі.

Міхал запевнив, що подібні акти саботажу не вплинуть на заплановане від’єднання країн Балтії від російської енергетичної мережі.

За словами Стубба, попри неможливість попередити усі акти саботажу, ключовими є координація між союзниками, а також здатність диверсифікувати джерела енергії та шляхи обміну даними, й спроможність швидко відновлювати пошкоджену інфраструктуру. Саме завдяки диверсифікації, останні інциденти саботажу не мали суттєвого впливу на суспільства країн навкруги Балтійського моря.

“Проблема в тому, що іноді на схід від нас ми маємо справу з країною, яка поєднує в собі некомпетентність і байдужість. І коли це стається, я вважаю, що ми повинні бути завжди напоготові, а тому намагатися бути хоча б на крок попереду. І дозвольте мені запевнити вас, що інколи ми досягнемо успіху, але знову будуть випадки, коли нам не вдасться бути на крок попереду, і в такому випадку ми знову вивчимо уроки й, сподіваємося, впораємося з цим, як ми зробили на 25 грудня”, - підсумував Стубб.