Міністри закордонних справ країн НАТО обговорять деталі пакету підтримки України, який оголосять на липневому саміті альянсу у Вашингтоні

Міністри закордонних справ країн НАТО зібралися у Празі для неформальної зустрічі 30 та 31 травня для підготовки до ювілейного саміту альянсу у Вашингтоні 9-11 липня та на тлі дедалі гучніших закликів скасувати обмеження на використання Україною західної зброї для ураження військових цілей в Росії.

Дводенна зустріч у столиці Чехії має насамперед зосередитися на узгодженні ініціативи з допомоги Україні, про яку буде оголошено на Вашингтонському саміті НАТО.

Наразі членство України в альянсі є відносно віддаленою перспективою, й міністри у Празі намагатимуться запропонувати такий пакет підтримки, який би задовольнив Україну, адже Вашингтон і Берлін застерегли Київ від очікувань конкретного прогресу щодо вступу до Альянсу на липневому саміті.

Дипломати кажуть, що дебати все ще тривають, адже союзники намагаються визначити, що охоплюватимуть будь-які зобов’язання, та як вони можуть бути структуровані.

“Є розуміння, що потрібно щось оголосити, але не хочеться, щоб це були просто порожні слова”, – заявив неназваний західний дипломат агентству AFP.

На тлі неготовності Сполучених Штатів та Німеччини окреслити на Вашингтонському саміті конкретні перспективи й строки на шляху приєднання України до НАТО, генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберг запропонував перейти до чітких багаторічних зобов’язань країн-членів щодо підтримки України замість добровільних внесків за довільним графіком.

Столтенберг також висловився за більшу роль НАТО в координації допомоги Україні коштом формату "Рамштайн" та озвучив загальну цифру у 100 мільярдів євро підтримки протягом наступних п’яти років.

За інформацією AFP, деякі країни Альянсу прихильно ставляться до ідеї, що НАТО перебрали від Сполучених Штатів координацію постачання зброї в Україну.

Досі Альянс уникав безпосередньої участі у постачанні зброї через побоювання, що це може призвести до ескалації з боку Росії. Наразі НАТО офіційно не надає жодної летальної допомоги Україні, натомість країни альянсу координують військову допомогу через так звану Контактну групу щодо України, у якій головують США.

За словами прихильників більшої ролі й загальної відповідальності НАТО у координації допомоги, це може допомогти убезпечити майбутнє постачання зброї незважаючи на результати виборів президента США. Інші ж побоюються, що це може збільшити бюрократичність процесу.

Дипломати також кажуть, що з метою уникнення протидії з боку прихильної до Росії Угорщини, Будапешту надали можливість не брати участь у підтримці України, як того нещодавно просив прем’єр-міністр Віктор Орбан.

Поки ж не запроваджено скоординованої системи довгострокових зобов’язань країн альянсу щодо України, останніми днями відбулося кілька суттєвих заяв про надання військової допомоги Україні загальною сумою на декілька мільярдів євро з боку окремих країн НАТО в Європі, таких як Іспанія, Бельгія та Швеція.

Також під час візитів президента України Володимира Зеленського раніше цього тижня до Іспанії та Бельгії було підписано 10-річні угоди про безпекову співпрацю між цими країнами та Україною.

В статті використано матеріали AFP.