Припинення бойових дій в Україні має відбуватися за повної участі Києва та за умови збільшення витрат на оборону з боку країн регіону, щоб уникнути будь-якої майбутньої російської агресії, вважає президент Литви Гітанас Науседа.
Лідер балтійської країни заявив в інтерв’ю агентству Associated Press 30 січня, що мирна угода, укладена без належних заходів стримування, дозволить Росії консолідувати свої сили та підготуватися до подальшої агресії в регіоні.
Науседа зазначив, що навіть коли в Україні буде досягнуто припинення вогню, “не можна вірити, що наміри Росії полягатимуть у тому, щоб просто зупинитися і нічого не робити”.
“Вони скористаються цією перервою, щоб консолідуватися, зміцнити військовий потенціал і знову завдати удару в майбутньому”, — сказав він в інтерв'ю AP у Вільнюсі.
“І тоді головне питання - що стане наступною ціллю Росії? Можливо, Україна. Можливо, країни Балтії”, - додав він.
Дивіться також: NYT: Війська КНДР більше не беруть участь у боях проти ЗСУ на Курщині, після втрати половини особового складу“Неприйнятно”, щоб Київ не брав участь у планах зі встановлення миру
Перед тим, як Дональд Трамп обійняв посаду президента США 20 січня, у європейських країнах поставали питання про те, яку саме позицію він займе щодо війни в Україні. Дехто припускав, що Дональд Трамп може зменшити критично важливу військову допомогу, надану адміністрацією президента Джо Байдена.
Однак, після інавгурації Трамп пригрозив запровадити санкції та мита проти Москви та закликав президента Росії Володимира Путіна “врегулювати (військовий конфлікт) зараз і припинити цю безглузду війну”.
Президент Литви Науседа заявив, що нова адміністрація США має забезпечити повну участь Києва у переговорах щодо припинення бойових дій, і що вирішення конфлікту не повинно бути досягнуте на двосторонній основі між Москвою та Вашингтоном.
“Було б неприйнятним, якби мир було встановлено за (зачиненими) дверима і без участі України”, - сказав він.
Дивіться також: Очільник МАГАТЕ Ґроссі наступного тижня прибуде в Україну говорити про безпеку АЕС“Україна заплатила дуже високу ціну в цій війні. Україна втратила багато людських життів. Зруйновано інфраструктуру, споруди та житлові будинки. Український народ заслуговує на право встановлювати умови цього миру”, - пояснив він.
“Я думаю, що президент Дональд Трамп це розуміє: жодних мирних переговорів без України”, — додав Науседа.
Не можна почуватися в безпеці, “тому, що у нас є такий сусід”
Литва, яка перебувала в окупації Радянського Союзу до 1990 року, дедалі більше стурбована жорстокою війною, що триває в Україні, та агресією сусідньої Росії.
Географічне розташування Литви, яка межує з російською Калінінградською областю на заході та прихильною до Москви Білоруссю на сході, робить її вразливою до потенційного ширшого конфлікту, який Кремль може розпочати навіть після майбутнього завершення війни, вважає Науседа.
“Ніколи не можна почуватися в безпеці, живучи в цій частині світу, тому, що у нас є такий сусід, і у нас він все ще буде через сто чи двісті років відтепер”, — сказав Науседа про Росію.
“Завжди є загроза зі Сходу, і необхідно бути свідомим цього й вживати всіх необхідних заходів, щоб не зазнати нападу”.
“Це не конфлікт між окремими країнами, — додав він. – Це виклик Путіна НАТО”.
Литва нещодавно стала першою країною військового альянсу НАТО, яка зобов’язалася збільшити витрати на оборону щонайменше до 5% від загального обсягу національної економіки, як до того закликав президент Трамп.
Дональд Трамп критикує країни НАТО, які не витрачають достатньо на оборону. Раніше Трамп припускав, що не захищатиме членів альянсу, які не досягають цільових рівнів витрат на оборону.
Деякі європейські країни дали зрозуміти, що збільшення витрат до 5% ВВП, як це пропонує президент США, буде економічним тягарем для них. Інші країни на східному фланзі альянсу, включаючи Литву, привітали цю пропозицію як необхідність. Генсек НАТО також підтримує збільшення витрат на оборону.
Дивіться також: "Американські біолабораторії в Україні". Як Росія продовжує ширити брехливі теорії змов для дискредитації США та УкраїниПідозри щодо пошкодження підводних кабелів
Ще однією безпековою проблемою, перед якою постала Литва та весь регіон, є низка подій, що призвели до пошкодження підводних кабелів і газопроводів у Балтійському морі. З жовтня 2023 року було пошкоджено щонайменше 11 підводних кабелів. У останньому такому випадку, як повідомлялося, 26 січня стався розрив оптоволоконного кабелю, що з’єднує Латвію та шведський острів Готланд.
Раніше цього місяця НАТО розпочала нову місію під назвою “Baltic Sentry” (Балтійський вартовий) для захисту підводної інфраструктури, життєво важливої для економічного добробуту регіону. Хоча кабельні оператори відзначають, що пошкодження підводних кабелів є звичним явищем, частота та концентрація інцидентів у Балтиці посилили підозри, що пошкодження могли бути навмисними.
“Нам час продемонструвати м’язи”, - зазначив Науседа щодо таких занепокоєнь.
“НАТО та ЄС повинні взяти на себе більшу відповідальність у патрулюванні Балтійського моря, залучаючи додаткові морські спроможності для запобігання подібним інцидентам у майбутньому”, — додав він.
Деякі політики в Литві виступають проти збільшення військових витрат країни, які вже є одними з найвищих у співвідношенні з ВВП серед 32 країн НАТО.
Однак Науседа заявив, що Литва повинна показати, що вона може нести відповідальність за власний захист.
“Це абсолютно чіткий пріоритет для цієї країни як країни на передовій, що ми повинні витрачати більше”, — сказав він.
“Звичайно, ми можемо розраховувати на підтримку наших союзників по НАТО. Але було б наївно очікувати, що хтось подбає про нашу безпеку, якщо будуть чіткі ознаки того, що ми не в змозі захистити себе”, - пояснив литовський лідер.
Дивіться також: Гегсет і Рютте обговорили посилення НАТО