Тетяна Бондарчук (ліворуч) і Людмила Корнєєва (праворуч)
«У судах сидять ті самі судді, які вірою і правдою служили Януковичу і які судили майданівців. Ці люди не хочуть судити убивць Небесної сотні!» – обурюється пані Тетяна, вдова убитого 20 лютого 2014 року на Інститутській Сергія Бондарчука, учителя зі Старокостянтинова. З портретом загиблого чоловіка вона прийшла мітингувати під будівлю Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Уже п’ята річниця розстрілів, а вбивці не покарані.
Разом із Тетяною Бондарчук на мітинг вийшли інші родичі загиблих героїв Майдану. Кожен з портретом рідної людини у руках, кожен зі своєю історією суддівських поневірянь.
Суд – то була вища міра цинізму
«Суд – то була вища міра цинізму», – каже львів’янка Оксана Ільків, сестра героя Небесної сотні Богдана Ільківа. Розповідає: смерть її брата зафіксували відеокамери. Він іде вгору по Інститутській і падає від кулі снайпера. А на суді сказали – не факт, що то Богдан, бо видно тільки зі спини; а впав, бо було слизько і він перечепився. Пізніше підозрюваного Дмитра Садовника – того самого командира «Беркуту», якого звинувачують у смерті десятків людей – відпустили, і він виїхав в Росію.
«Допомогли йому втекти, а тепер нам розказують, що засудили Садовника заочно до довічного ув’язнення. Він там у Росії, напевно, через цей заочний вирок дуже сумує!» – обурюється пані Оксана.
Мітинг родин Небесної сотні
Вимагати правосуддя прийшов також Олександр Чернявський, колишній донеччанин. Тримає портрет сина Дмитра, який 22-річним загинув на «Майдані» в Донецьку. «Винуватців його смерті встановити нескладно,– розповідає пан Олександр. – Це було на центральній площі, купа камер, кореспонденти. Але вироку досі нема».
Насправді злочини, вчинені на Майдані, дуже легкі для розслідування, – стверджує адвокат сімей Небесної сотні Віталій Титич.
«Таких публічних злочинів в історії криміналістики не було взагалі, особливо якщо йдеться про розстріл 20 лютого. Цей злочин задокументований десятками камер, від самого початку і до кінця», – наголосив Титич. Як він сказав «Голосу Америки», «В судах справи реально знищуються. Якщо раніше ми думали, що результату нема через об'єктивні причини, то зараз бачимо, що це умисні дії».
Адвокат Віталій Титич
За 5 років, що минули після розстрілів на Майдані, засуджений один виконавець. Як підрахували родини загиблих, за нинішніх темпів розгляду «майданівських» справ на вироки доведеться чекати понад тридцять років. Багато хто з родичів уже не дочекався. 18 батьків героїв Небесної сотні пішли з життя, з них четверо – цього року.
Під стіни Вищої кваліфікаційної комісії родини прийшли вимагати очищення судів від тих служителів Феміди, які, на їхню думку, навмисно блокують розгляд справ про розстріли майданівців.
Якщо це справді саботаж, то яка причина? Відповідь пропонує дослідження, що його підготувала ГО «Антимайдан». До 5-ї річниці розстрілів активісти створили базу даних про «суддів Майдану». Ідеться про тих, хто під час Революції гідності, за вказівкою згори, ув'язнював учасників мирних протестів, карав за поїздки до Межигір'я, виносив вироки активістам на підставі сфальшованих доказів.
База даних "Судді Майдану"
В унікальному довіднику – інформація про 337 одіозних «суддів Майдану». Як з'ясувалося, 227 із них сьогодні продовжують працювати і здійснювати правосуддя.
Більше того: люстрації (тобто звільнення з 10-річною забороною на роботу в державних органах) з них не був підданий жоден.
Очищення судової влади не відбулося
Очищення судової влади не відбулося, – сказав, представляючи довідник, активіст «Автомайдану» Роман Маселко. За його словами, відповідальність на Президентові, який обіцяв: жоден «суддя Майдану» не уникне покарання.
Адвокат Роман Миселко представляє довідник "Судді Майдану"
«Що робила попередня влада, хоче робити і нинішня. Судді, які продемонстрували, що готові виконувати вказівки і що вони лояльні до влади, потрібні будь-якій владі. Вони не потрібні тільки суспільству, яке хоче справедливості», – наголосив адвокат.
А поки адвокати і родичі потерпілих кажуть про спротив нереформованих судів, влада вказує на об'єктивні перешкоди. Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що розслідування розстрілів на Майдані йде так повільно через великий обсяг матеріалів. «У справі по організаторам розстрілів – 988 томів. Це колосальна слідча робота», – сказав Генпрокурор на брифінгу 20 лютого.
Напередодні міжнародна неурядова організація Amnesty International заявила, що за 5 років, які минули після розстрілів на Майдані, відчутного прогресу в розслідуванні немає.
Дивіться також: Перші локомотиви зі США вже працюють на "Укрзалізниці"
Your browser doesn’t support HTML5
Перші локомотиви зі США вже працюють на "Укрзалізниці". Відео