Членство України в ЄС може призвести до «загибелі» сімейних фермерських господарств, попередила спілка фермерів Німеччини.
Приєднання України «призведе до загибелі сімейних фермерських господарств у Європі», — заявив Йоахім Руквід, президент Асоціації фермерів Німеччини (DBV), на пресконференції щодо майбутнього Спільної аграрної політики ЄС (CAP) у середу, 15-го листопада).
Ця заява пролунала на тлі повідомлень про те, що минулого тижня Європейська комісія рекомендувала розпочати офіційні переговори з Україною про вступ до ЄС.
У мережі Х (колишня Twitter) голова фермерської асоціації Німеччини уточнив, що йдеться про українське зерно.
«Німецькі фермери є солідарні з українськими фермерами. Але українське зерно має бути спрямоване туди, де є голод, і де його гостро потребують», – написав Руквід на своїй англомовній сторінці.
Як повідомляє Euroactiv, Руквід вважає, що європейські фермери не зможуть конкурувати з українськими через те, що Україна має великий сільськогосподарський сектор, а середня ферма в країні в рази більша, ніж у ЄС.
На його думку, Спільну аграрну політику (CAP) буде неможливо проводити, якщо Україна приєднається до неї, і якщо це станеться, то тільки коштом ферм у нинішніх країнах ЄС. Також він побоюється, що приєднання України призведе до нижчих екологічних стандартів, зокрема, щодо використання пестицидів», і, отже, буде нечесно конкурувати з фермами в інших країнах ЄС.
Однак насправді, як зауважує європейське видання, Україні доведеться перенести всі стандарти ЄС у національне законодавство, перш ніж вона зможе приєднатися до Союзу.
Тим не менше, пише Euroactiv, серед політичних представників та організацій існує широкий консенсус щодо того, що САП не зможе продовжувати діяти в нинішньому вигляді, якщо Україна приєднається до неї.
Зокрема, експерти говорять, що так звані прямі виплати, що виплачуються фермерським господарствам за гектар сільськогосподарської землі, ймовірно, не будуть фінансово життєздатними для великих територій України.
Тим часом уряд у Києві стверджує, що вступ України зміцнить сільськогосподарський сектор ЄС і зробить Союз глобальним гравцем у сільському господарстві, зауважує європейське видання.
А нещодавній звіт Віденського інституту міжнародних економічних досліджень доходить висновку, що український аграрний сектор не стане «бездонною ямою» для САП, оскільки він є конкурентоспроможним без великих субсидій, але водночас, у певному сенсі, «надто конкурентоспроможною» порівняно з іншими країнами ЄС.
Тим часом перед українськими фермерами стоять виклики цілком іншого характеру – їм потрібно очистити свої угіддя від вибухових пристроїв.
Світова продовольча програма (СПП), що діє під егідою ООН, повідомляє, що цього тижня вона отримала перший мінний коток для підтримки обстеження та розмінування забруднених сільськогосподарських угідь в Україні.
Генеральний директор програм в Україні Метью Голлінгворт сказав, що перша з трьох машин, які мають допомогти українським фермерам у розмінуванні, була доставлена на Харківщину.
«Ми можемо допомогти фермерам обробляти землю з упевненістю, що на землі, на якій вони працюють, не буде мін та інших вибухових пристроїв», – сказав представник СПП.
Раніше сусідні з Україною країни – Польща, Словаччина та Угорщина запровадили власні обмеження на імпорт українського зерна після того, як Європейська комісія вирішила не продовжувати заборону на п’ятьох сусідів України з ЄС.
Обмеження, які запровадив ЄС у травні, дозволили Польщі, Болгарії, Угорщині, Румунії та Словаччині заборонити внутрішній продаж української пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику, але дозволяли транзит української аграрної продукції для експорту в інші країни.
Як повідомляло агентство АР, суперечка завершилася тим, що Україна, Польща та Литва погодили план, який має допомогти пришвидшити експорт українського зерна, причому нужденні країни за межами Європи потенційно можуть отримати вигоду від швидших процедур.