Нобелівську премію з фізики отримали П'єр Аґостіні, Ференц Крауш та Анна Л'Юйє за створення неймовірно коротких імпульсів світла.
Нобелівська академія заявила, що їхні дослідження дали людству нові інструменти для дослідження руху електронів всередині атомів, де зміни відбуваються за кілька десятих аттосекунди. Це настільки мала одиниця, що в одній секунді - стільки ж аттосекунд, скільки секунд від часу появи Всесвіту.
Раніше вважалося, що ці зміни в електронах не можна побачити, але використання аттосекундних імпульсів змінило це. Прикладом можливих застосувань дослідження - нова діагностична техніка in vitro для виявлення характерних молекулярних слідів захворювань у зразках крові.
Аґостіні та Л'Юйє народилися у Франції, а працюють у Сполучених Штатах і Швеції відповідно, Краус - угорського походження й очолює Інституту квантової оптики Макса Планка в Німеччині.
Напередодні стало відомо, що Нобелівську премію 2023 року з фізіології та медицини отримали Каталін Каріко з Угорщини та Дрю Вайсман зі США за відкриття, які дозволили розробити мРНК-вакцини проти COVID-19.
Найпрестижніша премія світу передбачає 11 мільйонів шведських крон (близько 1 мільйона доларів). Цьогорічних лауреатів решти Нобелівських премій - з хімії, літератури, миру та економіки - буде оприлюднено найближчими днями.