Результатом першої зустрічі президента України Володимира Зеленського з президентом Росії Володимиром Путіним у Парижі 9 грудня стало підтвердження непоступливості Москви у ключових питаннях, які стоять на перешкоді миру на сході України.
Зловісність ситуації була підкреслена тим, що в ніч переговорів, у яких також брали участь президент Франції Еммануель Макрон та канцлер Німеччини Анґела Меркель, з Донбасу надійшло повідомлення про загибель ще трьох українських військовослужбовців.
Підсумкова заява за результатами переговорів у чотиристоронньому “нормандському форматі” проголошує наміри досягти припинення вогню упродовж кількох тижнів, що залишилися до кінця 2019 року.
Але такими зобов'язаннями завершувалася майже кожна попередня зустріч представників України та Росії з 2014 року, коли Москва почала війну, окупувавши Крим і розпочавши агресію на Донбасі, але усі ті домовленості були порушені упродовж годин, або днів.
Президент Путін знову відмовився взяти на себе відповідальність за війну, яка за понад п'ять років забрала життя близько 13 тисяч людей і понад мільйон зробила біженцями.
Володимир Зеленський визнав у Парижі, що російський керівник не пішов назустріч у питанні відновлення українського контролю над кордоном з Росією на Донбасі, хоча Москва на словах завжди визнавала таку потребу.
Натомість російський президент як і раніше наполягав, що Україна повинна визнати контрольовані і підтримувані Росією збройні формування та самопроголошену владу у східних районах Донбасу.
Російський президент вчергове наполягав на тому, щоб так званий “особливий” статус тих районів і фактична їх автономія були постійними і прописаними в конституції України.
Президент Зеленський непрямо заперечив таку можливість, наполягаючи, що Київ не погодиться на федералізацію.
Проте сторони говорили про можливість обміну полоненими та в'язнями і заявили про готовність до подальшого діалогу і зустрічі у чотиристоронньому “нормандському форматі” упродовж наступних чотирьох місяців.
Підсумковий офіційний документ
Загальні узгоджені висновки Паризького саміту в Нормандському форматі 9 грудня 2019 року
10 грудня 2019 року - 00:50
Президент Французької Республіки, Канцлер Федеративної Республіки Німеччина, Президент Російської Федерації та Президент України зустрілися сьогодні в Парижі.
Мінські домовленості (Мінський протокол від 5 вересня 2014 року, Мінський меморандум від 19 вересня 2014 року та Мінський комплекс заходів від 12 лютого 2015 року) продовжують слугувати основою роботи Нормандського формату, держави – члени якого віддані їхній повній імплементації.
Вони наголошують на загальному прагненні до сталої й всеохопної архітектури довіри та безпеки у Європі, заснованій на принципах ОБСЄ, для якої врегулювання конфлікту в Україні є одним із низки важливих кроків.
На цій основі вони вирішили таке:
1. Невідкладні заходи зі стабілізації ситуації в зоні конфлікту:
Сторони відданні повній та всеохопній імплементації режиму припинення вогню, підкріпленого реалізацією всіх необхідних заходів з підтримки режиму припинення вогню до кінця 2019 року.
Вони підтримають розробку та імплементацію оновленого плану з розмінування на основі рішення Тристоронньої контактної групи про протимінну діяльність від 3 березня 2016 року.
Вони підтримають домовленість у рамках Тристоронньої контактної групи щодо трьох додаткових ділянок розведення з метою розведення сил і засобів до кінця березня 2020 року.
Вони заохочують Тристоронню контактну групу сприяти звільненню та обміну утримуваних осіб, пов’язаних з конфліктом, до кінця року на основі принципу «всіх на всіх», починаючи з «усіх встановлених на всіх встановлених», при розумінні, що міжнародним організаціям, включно з Міжнародним комітетом Червоного Хреста (МКЧХ), буде надано повний і безумовний допуск до всіх утримуваних осіб.
Вони підтримають досягнення протягом 30 днів домовленості в рамках Тристоронньої контактної групи про нові пункти пропуску через лінію розмежування, виходячи передусім з гуманітарних критеріїв.
Вони нагадують, що Спеціальна моніторингова місія (СММ) Організації безпеки і співробітництва в Європі має бути спроможною використовувати усі можливості мандату (від 21 березня 2014 року) і мати безпечний і надійний доступ на всій території України з метою повного виконання свого мандату.
2. Заходи з імплементації політичних положень Мінських угод:
Сторони висловлюють зацікавленість у досягненні домовленостей у рамках Нормандського формату (Н4) і Тристоронньої контактної групи щодо всіх правових аспектів Закону про особливий порядок місцевого самоврядування (про особливий статус) окремих районів Донецької та Луганської областей – як вказано у Комплексі заходів з виконання Мінських домовленостей від 2015 року – з метою забезпечення його функціонування на постійній основі.
Вони вважають за необхідне інкорпорувати «формулу Штайнмаєра» в українське законодавство згідно з версією, узгодженою Н4 та Тристоронньою контактною групою.
3. Подальші кроки:
Вони просять своїх міністрів закордонних справ та політичних радників забезпечити виконання досягнутих домовленостей, і вони погодилися провести ще одну зустріч у цьому форматі впродовж чотирьох місяців стосовно політичних та безпекових умов, серед іншого – для організації місцевих виборів.
Дивіться також: «Дні українського кіно» у Лондоні: Ахтем Сеітаблаєв про українське кіно на Заході та свою місію.
Your browser doesn’t support HTML5
«Дні українського кіно» у Лондоні: Ахтем Сеітаблаєв про українське кіно на Заході та свою місію. Відео