3 січня розпочав роботу новий 118-й склад Конгресу. Засідання обох палат Конгресу – Сенату та Палати представників – розпочинається з голосування в Палаті за свого наступного спікера. Очікується, що ним буде Кевін Маккарті з Каліфорнії, але республіканці не готові підтримувати його кандидатуру одностайно. Після того, як складе присягу спікер, її складують новообрані та чинні законодавці з обох палат, щоб розпочати нову сесію.
Як зауважують оглядачі газети The Hill, обрання спікера може тривати кілька днів, якщо Маккарті не виграє в першому турі голосування, відповідно затягнеться і складання присяги решти законодавців. Уперше до присяги приведуть 82 нових членів Палати представників: 47 республіканців і 36 демократів.
Республіканці мають контроль над Палатою представників з перевагою в кілька місць. Сенат – у руках демократів
Хоча Республіканська партія отримала контроль над Палатою представників від демократів на проміжних виборах у листопаді, її перевага є мінімальною. Республіканці отримали 222 з 435 місць, що є лише на чотири голоси більше, ніж 218, необхідних для отримання більшості.
В Сенаті США демократи зберегли більшість – у них 51 місце, у республіканців – 49.
Спікер не лише очолює Палату, але і є третьою особою в державі
За американським законодавством, спікер має ключове значення для функціонування уряду у Вашингтоні. Цей законодавець не лише очолюватиме нижню палату Конгресу, але й може заступити на посаду президента, якщо чинний президент помре, піде у відставку або буде усунений з посади.
Також, як зауважують знавці американського права, спікер має значний вплив на те, за які законопроекти та поправки голосують у Конгресі, що дає цій посаді значний контроль над тим, що стане законом на майбутній сесії.
Як відбувається голосування?
Коли збирається кворум, мінімальна кількість присутніх для проведення засідання, лідери палати зачитують імена кандидатів на спікера від своєї партії перед поіменним голосуванням на виборах. Згодом секретар призначає законодавців від кожної партії для підрахунку голосів.
Законодавці не зобов’язані голосувати за обраного партією кандидата. Також спікера можуть обрати менш ніж 218 голосами, як це було, наприклад з Ненсі Пелосі, демократки, яка цього року відійшла з цієї посади. Це відбувається, наприклад, тоді, коли деякі законодавці відсутні.
Маккарті виграв номінацію Республіканської партії на посаду спікера в листопаді, обійшовши представника штату Аризона Енді Біггса, але Біггс залишається в перегонах як кандидат молодших членів Конгресу і прихильників колишнього президента Дональда Трампа. Намагаючись привернути на свій бік опонентів, Маккарті у неділю запропонував низку поступок.
Серед компромісів: полегшення процедури звільнення спікера, створення окремого підкомітету під егідою юридичного комітету, який «розслідуватиме повний масштаб нападу адміністрації Байдена на конституційні права американських громадян».
Увага до Джорджа Сантоса
Значну увагу буде приділено новообраному республіканцю від штату Нью-Йорк Джорджу Сантосу, якого перевіряють федеральні слідчі після викриття того, що він сфабрикував і спотворив частини своєї біографії. Він зізнався, що «прикрашав» частини свого резюме. Керівництво партії не висловлювалося з його приводу.
Демократи закликали Сантоса самого відмовитися від мандату. Оглядачі зауважують, що навряд чи він це зробить, чи його змусить це зробити партія, бо так республіканці можуть втратити голос в Палаті представників, адже округ, який виграв Сантос, досі віддавав голоси демократам.
Нагадаємо, Сантос визнав, що говорив неправду про своє життя, включно зі своїм походженням, зокрема, коли він стверджував, що частково походить з єврейської родини з України.
Він також виступав проти американської допомоги Україні, у своїх твітах він звинувачував президента Джо Байдена у тому, що той хоче відправити в Україну американських солдатів та називав Україну «тоталітарним режимом» в інтерв’ю The Washington Post вже після нападу Росії на Україну.
Чи буде новий склад Конгресу підтримувати Україну?
Під час передвиборчої кампанії деякі республіканці критикували президента США Джо Байдена за невдале, на їхню думку, управління економікою, і дали зрозуміти, що планують домагатися скорочення федеральних витрат, зокрема, скорочення допомоги Україні.
Проте, це не є провідною думкою в партії. В інтерв’ю українській службі Голосу Америки Дон Бекон, конгресмен зі штату Небраска сказав, що «допомага Україні в тому, щоб вона перемогла, є в прямих інтересах національної безпеки США». При цьому республіканці хочуть краще розуміти, на що витрачаються кілька десятків мільярдів доларів з бюджету країни.
«Поясніть, що саме вам потрібно? Скільки вам потрібно на зенітні ракети? Що потрібно, щоб збивати балістичні ракети? Як щодо протикорабельних ракет? Необхідно обґрунтувати, що насправді витрачається, потрібна підзвітність. Я також думаю, що республіканці захочуть почути більше від адміністрації Байдена стосовно того, що надають інші країни. Тому що американці не чують цієї інформації. Вони чують лише те, що ми надаємо 45 мільярдів тут і 30 мільярдів там. Вони хочуть знати, що робить решта країн НАТО, що роблять інші волелюбні країни, щоб це були спільні витрати», – сказав конгресмен-республіканець.
Демократ від штату Іллінойс Майкл Квіглі додав, що і демократи, і республіканці в питанні України є однодумцями. Він вважає, що заяви лідера республіканців Кевіна Маккарті, який наполягав на перевірках, мають заспокоїти крайніх правих, які воліли б витрачати гроші лише на внутрішні справи й «не допомагати у війні взагалі».
«Ви чуєте, як вони кажуть про так званий «безлімітний чек». Але ж такого чека Україні ніколи не виписували. Завжди була підзвітність. Завжди були перевірки, і будуть. Тож я хотів би думати, що переважна кількість членів Палати представників й надалі підтримуватимуть Україну», – сказав Квіглі. Він додав, що у новому Конгресі голоси меншості будуть гучними, і можливо, вона «матиме непропорційний вплив на позицію спікера Маккарті», якщо він стане спікером, але загалом, він вважає, що підтримка України не зміниться.
Your browser doesn’t support HTML5
У 2023 році Україна переможе, - Бріджит Брінк. СТУДІЯ ВАШИНГТОН