Антикорупційна організація Transparency International Україна 18 лютого закликала президента Зеленського не підписувати закон про викривачів.
На брифінгу юридичний радник організації Олександр Калітенко вказав на правки, які були внесені під час розгляду законопроєкту у Верховній Раді.
Серед цих правок, зокрема: обов’язок викривача відкривати свої джерела інформації. За словами Калітенка, ця норма ще більше ускладнює повідомлення про корупцію.
«Це безпрецедентна вимога, закладена в законі задля захисту викривачів. Вона не відповідає міжнародним стандартам і найкращим практикам, і фактично призведе до того, що викривач для отримання захисту буде змушений викривати совї джерела. Це поширюється в тому числі на колег викривача, які б йому допомагали у викритті. Це призведе до ізоляції викривача на робочому місці і того, що йому буде дуже важко отримали якусь допомогу», – міркує він.
Крім того, закон у своїй кінцевій редакції вимагає, аби викривачу були «достеменно» відомі факти, які він повідомляє, а єдиним адресатом повідомлення визначає його керівника. При цьому викривач повинен бути впевнений, що його керівник до корупції не причетний.
«Цей закон у своєму позитивному значенні до внесення цих правок розширював коло отримувачів внутрішнього повідомлення. Натомість закон звужує їх тільки до керівника і тільки у випадку, якщо викривач є працівником. Якщо він навчається або проходить службу або виконує роботу на замовлення, як було передбачено минулим визначенням внутрішніх каналів повідомлення про корупціне правопорушення – наразі цього немає, тільки працівник. І закон не передбачає, що робити, якщо керівник причетний до цього правопорушення, не визначено, в який тоді внутрішній канал треба звертатися викривачу», – пояснює Калітенко.
Відтак звернення внутрішніми каналами стають недієвими, підсумував він. Крім того, за словами юриста, народні депутати створили колізію, поставивши під питання можливість використання анонімних каналів.
Відтак Калітенко застеріг від набуття документом чинності в його поточному вигляді.
Колишній директор із запобігання і протидії корупції державного підприємства «Енергоатом» Олег Поліщук, присутній на презентації, торік заявив про корупційні ризики у своїй компанії.
Після цього проти нього порушили службове розслідування і зрештою звільнили. Керіництво «Енергоатому» в наказі про звільнення обґрунтувало його «систематичним невиконанням обов’язків».
«Якби закон у цій формі почав діяти з 1 січня, то, напевно, я був би на своєму робочому місці, тому що в мене не було б повноважень повідомляти про ймовірну можливу корупцію вищого керівництва компанії, в якій я працював, «Енергоатомі», у НАЗК і уповноваженому органу правління. Адже, погодьтеся, незручно повідомляти своєму керівнику про те, що він корупціонер», – пожартував Поліщук.
Він вказав на те, що внутрішніми каналами «Енергоатому» 99% повідомлень надходили від анонімних викривачів. Правки в законодавстві, за його прогнозом, поставлять під загрозу таку опцію.
«Будь-яка колізія в цих правовідносинах завжди тлумачиться на користь корупціонерів, проти того, хто намагається показати й розкрити правду», – заявив Поліщук.
Адміністративний директор організації ACREC Андрій Білецький приєднався до заклику не підписувати закон.
«Вони (правки – ред.) дійсно зміщують акцент із того, що повідомляється викривачем, на те, звідки в нього зявилася ця інформація. Він має розкривати джерела своєї інформації, доводити це все. Це зокрема виллється в те, що викривачу доведеться збільшувати витрати на правовову допомогу, оскільки, будемо відверті, і зараз безоплатна правова допомога не може повною мірою захистити викривачів у суді, а тепер буде додаватися механізм того, що вони мають допомагати викривачу збирати докази достеменності його повідомлень. Це все може призвести до демотивації викривачів повідомляти про корупційні та пов'язані з корупцією правопорушення», – припустив Білецький.
Загалом, за словами Калітенка, до заклику не підписувати закон приєдналися понад 25 громадських організацій.
Офіс президента Володимира Зеленського наразі не коментував цей заклик.
Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 3450, який впорядковує питання захисту викривачів, 4 лютого. Наразі він очікує на підпис президента.