Стаття видання Financial Times, у якій стверджувалося, що Сполучені Штати нібито чинять тиск на Україну, закликаючи припинити повітряні напади на російські нафтопереробні заводи (НПЗ), викликала значну реакцію серед аналітиків на Заході.
У статті йшлося про те, що, згідно з джерелами газети, США тиснуть на Україну, щоб та припинила напади на російські НПЗ через те, що це може призвести до підвищення цін на пальне у світі.
На тлі одного з найпотужніших за весь час війни російських ударів по енергетичній інфраструктурі України вночі 22-го березня, оглядачі розкритикували подібний тиск на Україну, якщо він справді мав місце.
Про це, зокрема, написав відомий американський історик Тімоті Снайдер, зазначивши на своїй сторінці в мережі Х (колишня Twitter), що “якщо це правда, це продемонструє неправильне розуміння війни, політики союзів, людської психології та навіть ціни на нафту”.
З подібною думкою виступив і колишній посол США в Україні Стівен Пайфер, який назвав такий можливий перебіг подій “абсолютно обурливим”.
Пайфер разом з іншими оглядачами прямо назвав "обурливим" вказування Україні, що вона може робити, використовуючи власну зброю.
“Абсолютно обурливо, якщо це правда. Україна бореться за життя. США не повинні вказувати Києву, по яких цілях у Росії вони можуть або не можуть завдавати ударів власною зброєю України”, - заявив Пайфер у дописі в мережі Х.
З ним погодився колишній дипломат і теперішній аналітик Атлантичної ради Деніел Фрід.
“Чудова думка: чи справді українські атаки на російські нафтопереробні заводи ризикують підвищити ціни на сиру нафту”, - написав Фрід у відповідь на коментар іншого дописувача мережі.
“У будь-якому випадку США не повинні вказувати Україні відмовитись від атак на Росію з використанням її власної зброї”.
Колишній український дипломат Дмитро Грозубинський вважає, що у відсутності постачання обіцяної західної зброї Україна вимушена діяти асиметрично.
“Якщо не давати Україні інструментів для ведення війни звичайним способом, вона може, повинна і буде вести її асиметрично", – написав він.
Він вважає, що це потрібно робити, "навіть якщо існує ризик незначного подорожчання" бензину у рік виборів для "сімейних пар" у США, які заправляють свої "три позашляховики".
Старший науковий співробітник Польського інституту міжнародних відносин Даніель Шеліговський, зазначає, що США втрачають важелі впливу в міру зменшення допомоги Україні.
“А що думав Вашингтон? Що українці просто сидітимуть і дивитимуться, як російські ракети падають на їхні міста? – запитує Шеліговський. – Ми давно казали американським колегам, що менше ви будете допомагати Україні, то менше у вас буде важелів впливу, а вони сміялися”.
Американська журналістка й авторка Енн Епплбаум зазначила, що тиск на Україну відбувається у найгірший момент.
“Важко уявити гірший час для цього тиску. В Україні закінчуються зенітні та протиракетні боєприпаси через вагання США – і водночас США чинять тиск на Україну, щоб вона припинила свої неймовірно успішні атаки на російські нафтопереробні заводи?”, – написала Епплбаум.
Деякі оглядачі прямо вказали на неможливість Україні перемогти у війні, якщо партнери не дозволятимуть їй цього зробити.
“США продовжують зусилля зі стримування українських можливостей, необхідних для перемоги в геноцидній загарбницькій війні Росії”, – зазначив у дописі в мережі Х аналітик Інституту вивчення війни (відомому як ISW за англійською абревіатурою) Джордж Баррос.
“Україна не переможе, якщо ми цього не дозволимо”, - додав він.
Депутат парламенту Латвії Ріхардс Колс подібно розкритикував заклики до стриманості Києва.
“Вчорашній напад на Україну був безпрецедентним: 88 ракет, 63 безпілотники. Порожні обіцянки не пропонують захисту. Коли ми вагаємося, Україна платить кров'ю. Проте, вочевидь, заклик до стриманості щодо Києва звучить у Вашингтоні голосніше, ніж вимога справедливості”, – написав Колс в мережі Х.
“Заклики обмежити дії для “цінової стабільності” ігнорують реальну ціну — життя та свободу. Настав час дій, а не стриманості. Озбройте та спорядіть Україну, щоб покласти край цьому циклу насильства”.