У Віталія Кличка найбільші шанси пройти в другий тур президентських виборів разом з Віктором Януковичем. Причому в другому турі Кличко з великим відривом перемагає чинного президента.
Це засвідчили результати березневого опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології. Згідно з даними КМІС, якби зараз в Україні відбулися дострокові президентські вибори, в другий тур пройшли б Янукович з 31% голосів і Кличко з 21%. А вже у другому турі Кличко впевнено переміг би, набравши 60% голосів проти 39% голосів у Януковича.
У двобої з Януковичем здатна перемогти також ув’язнена екс-прем’єрка Юлія Тимошенко. У першому турі за неї готові проголосувати 17% виборців. А у разі виходу в другий тур Тимошенко матиме 50% голосів, тоді як Янукович – 49%.
Впевнено обходить чинного президента Арсеній Яценюк. У першому турі його ладні підтримати тільки 10% виборців. Зате якщо він пройде в другий тур і питання стоятиме: або Янукович, або Яценюк, то Яценюка виберуть 54%, а Януковича - 45%.
З усієї четвірки провідних опозиційних лідерів, включно з ув’язненою екс-прем’єркою, поступається Януковичу в другому турі тільки Олег Тягнибок. Президентські шанси лідера «Свободи» приблизно такі ж, що й у лідера комуністів Петра Симоненка. У першому турі за націоналіста готові віддати голоси 8% виборців, а у другом турі він набрав би 47% голосів, тоді як Янукович – 53%.
Чи означають результати опитувань, що другий термін чинному президентові не судився? Коментуючи отримані дані, соціологи не радять передчасно списувати Януковича з рахунків. До президентських виборів ще два роки, прогнозувати нічого неможливо, - сказав «Голосу Америки» гендиректор КМІС Володимир Паніотто.
«Що буде за два роки – важко сказати. Передвиборча президентська кампанія ще не стартувала. Звісно, про неї думають весь час, коли щось роблять, але боротьба не вступила поки що в активну фазу. Скажімо, проти свого основного конкурента Віталія Кличка влада поки що не використовувала компроматів, - адже Кличко людина дуже популярна, і невідомо, як це може позначитись на самій владі. У президента є також багато інших інструментів у руках, аби, попри нинішні стійкі преференції виборців, підняти свій рейтинг. Наприклад, такий випробуваний, як підвищити пенсії перед виборами. Є й інструменти іншого гатунку - скажімо, збільшити термін перебування при владі. Коли Конституційний суд, Верховний суд, парламент у тебе, фактично, кишенькові, способів є багато», – зазначив Паніотто.
Третина готових взяти участь у протестах – це приблизно середній рівень протестних настроїв за весь час наших спостережень. Він не є рекордно високим і не є рекордно низьким.Андрій Биченко, соціолог
Соціологи не радять також переоцінювати протестні настрої в суспільстві. За найновішими даними Центру Разумкова, 33% українців кажуть, що готові вийти на протестні мітинги і демонстрації, а 4% ладні навіть взяти зброю до рук. Проте як стверджує директор соціологічної служби Центру Андрій Биченко, у цих показниках немає нічого надзвичайного.
«Третина готових взяти участь у протестах – це приблизно середній рівень протестних настроїв за весь час наших спостережень. Він не є рекордно високим і не є рекордно низьким», – сказав Биченко «Голосу Америки».
Водночас як наголосив експерт, самої лише задекларованої готовності виходити на вулицю замало для прогнозів.
«Яскравий приклад - наприкінці 2008, на початку 2009 року, коли був найгостріший момент економічної кризи для України, протестні настрої були значно вищі, ніж, скажімо, у 2004 році. Але в 2004 році сталася Помаранчева революція, а в 2008-2009 навіть помітних акцій протесту не було. Тому самої лише вербальної готовності недостатньо, аби сказати, будуть протести чи їх не буде», – сказав Биченко.
Як додав соціолог, причини, через які люди готові протестувати, також залишаються незмінними. Це здебільшого соціально-економічна ситуація, аніж політичні виклики.