З метою догодити Євросоюзу, український парламент перетворює ще одну суперечливу законодавчу ініціативу на закон. Нові зміни до закону “Про захист персональних даних” викликали обурення як експертів, так і правозахисників. Їх спільний висновок – президент повинен ветувати закон, який був прийнятий нещодавно у другому читанні.
Те, що хвилює експертів найбільше, - неправильна постановка акценту на захист персональних даних, а не на право людини на приватність. Зокрема, внесені зміни виключили положення відповідно до якого окремі види персональних даних не можна було відносити до інформації з обмеженим доступом.
“Це означає, що отримати доступ до прізвищ та імен осіб, які отримали бюджетні кошти, комунальне майно, даних декларацій про доходи високопосадовців та інші категорії інформації, що визначені законом про доступ до публічної інформації – стане неможливим” - говорить голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.
А це, відповідно, вплине і на роботу українських журналістів, переконані експерти. Крім того, новими нормами надаються “надповноваження” Державній службі України з питань захисту персональних даних. Цей орган отримав право визначати технічні умови обробки і захисту даних, а також можливість проводити перевірки та накладати штрафи на будь-якого суб’єкта за невиконання технічних вимог. “За певних умов це може використовуватися вибірково та з метою тиску”, – вважає Олександра Матвійчук. Крім того, Державна служба з питань захисту персональних даних отримала повноваження перевіряти усіх, хто контролює бази даних в Інтернеті.
Державна служба з питань захисту персональних даних отримала повноваження перевіряти усіх, хто контролює бази даних в Інтернеті.
Зміни до вже існуючого закону готувалися за допомогою громадських організацій. “Ми вважали, що цей закон стане гарним прикладом взаємодії громадськості та парламенту”, – каже віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Іван Пєтухов. Але ті норми, які викликають найбільше занепокоєння, були внесені без участі громадськості, каже він.
Проти нового закону “Про захист персональних даних” виступило чимало правозахисників, український омбудсмен. Валерія Лутковська зазначила, що схвалена редакція закону не відповідає Конституції України, європейським стандартам у сфері захисту персональних даних і несе в собі загрозу порушення прав і свобод людини. Омбудсмен наголосила, що подані зауваження та пропозиції від європейських та українських експертів не були враховані у остаточній редакції.
Ще одне занепокоєння правозахисників викликає прийнятий парламентом закон “Про Єдиний державний демографічний реєстр”. Документ запроваджує один реєстр, в якому міститиметься вся база даних про особу. Голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров вважає, що це є безпосереднім порушенням права людини на приватність.
“Тотальний контроль за життям людини, описаний в романі Оруела “1984” та інших антиутопіях, може перетворитися на жахливу реальність у сучасній Україні”, - заявив Євген Захаров.
Те, що хвилює експертів найбільше, - неправильна постановка акценту на захист персональних даних, а не на право людини на приватність. Зокрема, внесені зміни виключили положення відповідно до якого окремі види персональних даних не можна було відносити до інформації з обмеженим доступом.
“Це означає, що отримати доступ до прізвищ та імен осіб, які отримали бюджетні кошти, комунальне майно, даних декларацій про доходи високопосадовців та інші категорії інформації, що визначені законом про доступ до публічної інформації – стане неможливим” - говорить голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.
А це, відповідно, вплине і на роботу українських журналістів, переконані експерти. Крім того, новими нормами надаються “надповноваження” Державній службі України з питань захисту персональних даних. Цей орган отримав право визначати технічні умови обробки і захисту даних, а також можливість проводити перевірки та накладати штрафи на будь-якого суб’єкта за невиконання технічних вимог. “За певних умов це може використовуватися вибірково та з метою тиску”, – вважає Олександра Матвійчук. Крім того, Державна служба з питань захисту персональних даних отримала повноваження перевіряти усіх, хто контролює бази даних в Інтернеті.
Державна служба з питань захисту персональних даних отримала повноваження перевіряти усіх, хто контролює бази даних в Інтернеті.
Державна служба з питань захисту персональних даних отримала повноваження перевіряти усіх, хто контролює бази даних в Інтернеті.
.
Зміни до вже існуючого закону готувалися за допомогою громадських організацій. “Ми вважали, що цей закон стане гарним прикладом взаємодії громадськості та парламенту”, – каже віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Іван Пєтухов. Але ті норми, які викликають найбільше занепокоєння, були внесені без участі громадськості, каже він.
Проти нового закону “Про захист персональних даних” виступило чимало правозахисників, український омбудсмен. Валерія Лутковська зазначила, що схвалена редакція закону не відповідає Конституції України, європейським стандартам у сфері захисту персональних даних і несе в собі загрозу порушення прав і свобод людини. Омбудсмен наголосила, що подані зауваження та пропозиції від європейських та українських експертів не були враховані у остаточній редакції.
Ще одне занепокоєння правозахисників викликає прийнятий парламентом закон “Про Єдиний державний демографічний реєстр”. Документ запроваджує один реєстр, в якому міститиметься вся база даних про особу. Голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров вважає, що це є безпосереднім порушенням права людини на приватність.
“Тотальний контроль за життям людини, описаний в романі Оруела “1984” та інших антиутопіях, може перетворитися на жахливу реальність у сучасній Україні”, - заявив Євген Захаров.