Що відповідали Голосу Америки у Берліні на запитання, чи має Німеччина підтримувати Україну

"Треба допомагати"

“У нас в Німеччині зараз економічний спад, але у порівнянні з іншими ми все одно багата держава і можемо допомагати Україні більше”, – впевнено сказала мені мешканка Берліна на прогулянці в осінньому парку біля Рейхстагу.

Та жінка, як і більшість, кого я опитував після візиту українського президента Володимира Зеленського 11-го жовтня, уникали клопоту з записом на відео і не вважали за необхідне називатися, але на швидку розмову були готові.

“Ми підтримуємо допомогу Україні. У вас, напевне, список запитань, а ми не маємо часу. Просто можемо сказати, що, так, ми згодні з тим, що робить уряд, підтримуючи Україну”, – майже не зупиняючись відповіли чоловік і жінка середнього віку, поспішаючи набережною Шпрее.

Інший чоловік, який насолоджувався цигаркою, поділився, що народився в Болгарії, але вже 25 років живе в Німеччині, і наполягав, що дуже добре розуміє агресивну сутність російської війни проти України, додавши: “Якщо агресорів не зупиняти силою, то вони йдуть далі і їх буде більше”.

Ще кілька опитаних ствердно відповіли, що, так, вони знають про візит українського президента у Берліні і думають, що уряд Олафа Шольца робить правильно, допомагаючи обороні України.

Німецький уряд заявляє, що впродовж 2024 року військової допомоги Україні було виділено на 7,1 мільярда євро, що включає пряму підтримку і внески у створений ЄС Європейський фонд миру.

На наступний рік вже призначено приблизно 4 мільярди, але канцлер Шольц наполегливо повторює, що це не означає зменшення підтримки і вказує на інші джерела фінансування, зокрема на обіцяну 50-мільярдну позику Україні від країн Групи-7.

"Ми – за мир"

“Я не впевнена щодо допомоги саме зброєю. Хіба це не продовжує війну?” – відповіла невпевненим запитанням жінка, яка також була готова на відвертість з незнайомим журналістом лише без запису і без імен.

Уточнюючи логіку її міркування, я питав: “То ви вважаєте, що українцям не можна допомагати захищатися”?

Вона усім своїм виглядом показувала сумніви, а її супутник не бажав нічого додати.

Молодші люди сміливіше йшли на розмову англійською, ніж деякі німці старшого віку, які відмовлялися долати мовний барʼєр.

“Насамперед, я вважаю, що війни непотрібні. Але, думаю, правильно, що Німеччина підтримує Україну, бо це допомагає їй оборонятися", - зважуючи слова, сказала молода дівчина, яка погодилася на відеозапис і назвалася Александрою.

Дівчина визнала, що у її колах є чимало тих, які мають застереження щодо прибування в Німеччину іноземних біженців.

У мовній мішанині натовпів довкола Рейхстагу з-поміж багатьох інших часто було чути російську, подекуди, можливо, з українською вимовою, але україномовних людей того дня у Берліні надибати не пощастило.

Подруга Александри Джорджа сказала, що може говорити про підтримку України лише рідною італійською.

З перекладу зрозуміло, що однойменниця італійської прем'єр-міністерки, не довіряє засобам масової інформації, ймовірно італійським.

Вона наполягала, що дуже проти війни, і що зараз у неї враження, що війна триватиме незалежно від того, як допомагатимуть Україні, але постачання зброї вона не схвалює.

На останок я спілкувався зі старшою парою, яка, виявилося, приїхала до Берліна з Фінляндії.

Порадившись фінською зі своїм супутником, поки я чекав відповіді на моє запитання, жінка відповіла чіткою англійською: “Ми вважаємо, що Європа повинна допомагати Україні”.