Посадовці ЄС критикують промову Орбана у Європарламенті, зокрема за його позицію щодо України

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан зазнав критики з боку ключових посадовців ЄС після свого програмного звернення до Європарламенту у Страсбурзі 9 жовтня.

Представляючи "пріоритети" головування Угорщини в ЄС, яке триватиме до кінця цього року, Орбан зазначив, що "Європейський Союз має змінитися, і я хотів би переконати вас у цьому сьогодні".

"Наш союз потребує змін, і (угорське) президентство хоче бути каталізатором цих змін", - заявив Орбан і назвав теперішній час "найсерйознішим періодом" в історії ЄС, пов’язавши це з війною в Україні, конфліктом на Близькому Сході та "міграційною кризою" в Європі.

Втім промова найбільшого союзника в ЄС російського президента Владіміра Путіна була піддана критиці з огляду на суттєві розбіжності між Угорщиною та Брюсселем, зокрема й у питанні підтримки України.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що політика Угорщини щодо Росії та Китаю становить загрозу для ЄС й розкритикувала небажання Угорщини підтримати Україну у протистоянні російській агресії.

"Світ став свідком жорстокості російської війни. І все ж є дехто, хто звинувачує у цій війні не загарбників, а тих, на кого напали, — сказала фон дер Ляєн. — Є ще деякі, хто покладає провину за цю війну не на жадобу Путіна до влади, а на спрагу України до свободи. Тож я хочу запитати їх, чи звинуватили б вони колись угорців у радянському вторгненні в 1956 році?"

"Є лише один шлях для досягнення справедливого миру для України та Європи – ми повинні продовжувати посилювати спротив України політичною, фінансовою та військовою підтримкою", – заявила фон дер Ляєн.

Манфред Вебер, лідер консервативної Європейської народної партії, назвав несанкціоновані "миротворчі" поїздки Орбана до лідерів Росії та Китаю на початку президентства Угорщини "пропагандистським шоу", а також висловив обурення тим, що Орбан не присвятив "жодного речення" важкому становищу України.

"Ваша поїздка ніколи не була миротворчою місією. Це було велике пропагандистське шоу для автократів", – заявив Вебер.

Окремої критики зазнали послаблення візових правил, запроваджених Угорщиною для громадян Росії та Білорусі, а також угода між Будапештом і Пекіном, яка дозволяє китайським поліціянтам патрулювати в Угорщині разом зі своїми угорськими колегами.

"Як це може бути, що уряд Угорщини запрошує росіян до нашого союзу без додаткових перевірок безпеки? Це робить нову угорську візову схему безпековим ризиком не лише для Угорщини, але й для всіх держав-членів", - заявила з цього приводу фон дер Ляєн.

Вона додала: "Як так може бути, що уряд Угорщини дозволяє китайській поліції діяти на своїй території? Це не захист суверенітету Європи, це чорний вхід для іноземного втручання".

Один з лідерів "зелених" Террі Райнтке так підсумував настрої в Європарламенті: "Вам тут не раді, це дім європейської демократії".

Напередодні Орбан заявив журналістам, що Київ може зазнати поразки у війні, й що ЄС "потрібна нова стратегія" щодо України.

Він також сказав, що у разі перемоги у виборах президента США у листопаді, експрезидент-республіканець Дональд Трамп розпочне зусилля для припинення війни в Україні ще до своєї інавгурації у січні 2025 року.

"Він діятиме негайно, тому ми, як європейські лідери, не маємо гаяти часу", — сказав Орбан, додавши, що "відкриє кілька пляшок шампанського" в разі перемоги Трампа.

Але конференцію Орбана 8 жовтня у Страсбурзі перервав угорський опозиційний активіст Мартон Гєкіцкі, прорвавшись до прем’єр-міністра та кинувши в нього пачку банкнот.

"За скільки ви продали країну, пане прем'єр-міністр? — кричав Гєкіцкі. — Він продався Путіну, він продався Сі Цзіньпіну!"

Гєкіцкі швидко вивели з кімнати, однак колишній прем’єр-міністр Угорщини Ференц Дюрчань, президент партії "Демократична коаліція" пізніше висловив підтримку його діям в соціальних мережах: "Ми скрізь і завжди будемо говорити: в Угорщині зрадницький уряд!".

Відповідаючи Орбану у Європарламенті 9 жовтня, фон дер Ляєн також розкритикувала продовження залежності Угорщини від російських енергоносіїв, якої позбулися більшість інших країн блоку після початку російської війни проти України.

"Одна держава-член щойно шукала альтернативні способи купувати викопне паливо в Росії. Росія неодноразово доводила, що вона просто не є надійним постачальником. Більше не може бути виправдань. Той, хто прагне європейської енергетичної безпеки, насамперед повинен зробити свій внесок у неї", - сказала вона.

Раніше Україна заявила, що не має наміру продовжувати контракт з російським "Газпромом" на транзит газу українською територією після того, як цей контракт збіжить наприкінці року.

Як зазначає Politico, у 2023 році лише близько 5% від імпорту газу до Євросоюзу потрапило газогонами через Україну. Однак Австрія, Словаччина та Угорщина серед усіх країн ЄС залишаються найбільш залежними від імпорту російського газу загалом.

"Словаччина та Австрія вже знайшли альтернативні джерела газу через угоди з сусідніми країнами, такими як Туреччина. Тим часом Угорщина може відмовитися від цього і продовжувати покладатися на російський газ через Сербію", - зазначає видання.

У статті використано матеріали агентств Reuters та AFP.