Готуючись до “нормандського саміту” у Парижі, Росія сподівається тиску на Україну

Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров сказав, що французькі господарі майбутніх переговорів мають зняти "двозначності", в яких він звинуватив українську сторону.

Офіційні джерела Франції, України, Німеччини та Росії підтверджують організацію зустрічі наступного місяця у Парижі керівників чотирьох країн у намаганнях зрушити з місця мирний процес щодо сходу України відповідно до Мінських домовленостей.

Нові президенти України і Франції, Володимир Зеленський та Еммануель Макрон, вперше братимуть участь у переговорах у так званому “нормандському форматі”, які востаннє відбулися 19 жовтня 2016 року у Берліні.

У вівторок Київ відвідує міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас у межах приготувань до паризької зустрічі.

Господар планованих переговорів, президент Макрон, упродовж останніх днів телефонував усім учасникам.

У понеділок в розмові з російським президентом Путіним він привітав повернення Москвою українських військових кораблів, захоплених 25 листопада 2018 року біля Керченської протоки, назвавши це “жестом, який сприятиме розбудові діалогу між Росією та Україною”.

Розраховуємо, що наші французькі колеги як господарі “нормандського саміту” докладуть усіх зусиль, щоб зняти будь-які двозначності.
Лавров

Президент Франції проголосив курс на відновлення з Москвою відносин, які були обмежені після захоплення Росією Криму 2014 року.

У низці виступів Еммануель Макрон заявив, що готовий до того, що він називає припиненням ізоляції Росії.

В інтерв’ю тижневику The Economist Макрон назвав Росію авторитарним режимом, але наполягав, що з Москвою необхідний діалог.

Президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що прагне переговорів з Путіним, щоб припинити війну на Донбасі, але він зауважував французькому президентові, що міжнародні санкції проти Росії треба зберігати, бо Москва не змінила своєї поведінки і продовжує порушувати міжнародні закони.

Що очікують від паризьких переговорів?

Усі сторони проголошують, що хочуть втілення Мінських мирних угод, перша версія яких була підписана на початку вересня 2014 року після переговорів у столиці Білорусі за участі президента України Петра Порошенка, президента Росії Володимира Путіна, канцлера Німеччини Анґели Меркель та президента Франції Франсуа Олланда.

Але кривав бойові дії на сході України не припинилися, і в лютому 2015 року чотири лідери знову зібралися й підписали другу версію угод, що стала відома як Мінськ 2.

План з тринадцяти пунктів передбачає припинення вогню, відведення важких озброєнь від смуги зіткнення, звільнення усіх полонених, місцеві вибори та амністію учасникам бойових дій.

Сторони погодилися, що Україна має відновити свій контроль над кордоном з Росією, але Київ при цьому погодився надати спеціальні самоврядні права територіям, що стали зоною війни.

Росія жорстко наполягає на тому, щоб уряд у Києві скоротив свої владні повноваження на сході, і щоб особливий статус тих територій був гарантований спеціальними українськими законами.

Опоненти цього мирного плану застерігають, що Росія таким чином зберігає свій вплив на українських територіях, які де-факто вже кілька років перебувають під її контролем.

Дивіться також: Французька стратегія щодо Росії та України набирає обертів і викликає застереження


Президент Зеленський заявляє, що його головним завданням є досягнення миру.

Президент Путін неодноразово давав зрозуміти, що Москва готова використовувати свої можливості для того, що він називав захистом російськомовного населення.

“Особливо ми розраховуємо, що наші французькі колеги як господарі “нормандського саміту” докладуть усіх зусиль, щоб зняти будь-які двозначності, і щоб цей саміт чітко підтвердив непорушність та безальтернативність руху у напрямку виконання мінського комплексу заходів”, - заявив російський міністр закордонних справ Сергій Лавров у зв’язку з приготуваннями до зустрічі у Парижі.

Український міністр закордонних справ Вадим Пристайко сказав, що у разі, якщо Мінські домовленості не принесуть миру на сході України, і якщо зустріч у Парижі буде безрезультатною, то Київ буде готовий розглядати вихід з того процесу.

Дивіться також: Чи могла б Україна скористатись політичною кризою у США? Інтерв’ю

Your browser doesn’t support HTML5

Чи могла б Україна скористатись політичною кризою у США? Інтерв’ю. Відео