МОСКВА - Президент України Петро Порошенко і канцлер Німеччини Анґела Меркель, обговоривши по телефону ситуацію на сході України, виступили за організацію в найближчій перспективі нової зустрічі у форматі «нормандської четвірки» з метою забезпечення прогресу щодо врегулювання конфлікту і введення миротворчого контингенту в зону протистояння. Про це повідомляється в середу на сайті українського президента.
«П. Порошенко і А. Меркель висловилися за проведення в найближчі дні зустрічі міністрів закордонних справ "нормандської четвірки" для обговорення актуальних питань подальшого прогресу щодо виконання Мінських домовленостей і введення миротворчої місії на Донбасі», - йдеться в повідомленні, розміщеному на офіційному сайті президента України
Київ неодноразово піднімав тему введення міжнародних миротворців на схід України. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін звернувся з проханням про це до генерального секретаря ООН Пан Ґі Муна.
Вашингтон підтримує ініціативу Києва. Москва, судячи з висловлювань офіційних осіб, виступає проти цього, посилаючись на необхідність в першу чергу виконувати Мінські угоди.
Професор Вищої школи економіки Юлій Нісневіч вважає, що миротворча ідея знову піднята на високому рівні у зв'язку з тим, що затишшя на сході України залишається досить крихким, а місія ОБСЄ не цілком справляється з покладеними на неї обов'язками.
«У команди ОБСЄ немає досвіду серйозних миротворчих операцій, - зауважив Нісневіч в інтерв’ю Російській службі «Голосу Америки». - Це більше прерогатива ООН. Але в ООН ухвалення рішення серйозно утруднено через необхідність дотримання цілого ряду формальностей, до того ж це досить тривала процедура».
Нісневіч каже, що в Європі спочатку вважали, що в рамках спостережної місії ОБСЄ можна вирішити завдання локалізації конфлікту на Донбасі: «Але останнім часом з цього приводу з'явилися сумніви, і на Заході стали схилятися до миротворчої місії».
Негативне ставлення Кремля до залучення миротворців професор пояснює двома моментами.
«Існує проблема зі складом контингенту, - підкреслив він. - Зрозуміло, що Україна і європейські країни ні в якому разі не хочуть участі в процесі російських військових. Є відчуття, що для Москви - це один з основних каменів спотикання, звідси і йдуть різні політично-дипломатичні ігри».
Крім того, на думку політолога, Росія виступає проти ще й тому, що миротворчий контингент здатний «закрити на замок» кордон з Україною в зоні протистояння.
«У цьому і полягає суть проблеми, - стверджує Нісневіч. - Спостережна місія ОБСЄ кордон перекрити не в змозі, а миротворці, в принципі, можуть».
Професор припускає, що Москва «не виступатиме різко проти, але постарається, використовуючи формальні можливості, гальмувати процес».
Юлій Нісневіч нагадав, що рішення з цього питання має прийняти Рада Безпеки ООН, де у Росії є право вето.
Директор Інституту гуманітарно-політичних досліджень В'ячеслав Ігрунов також вважає, що Москва виступає проти введення миротворчого контингенту на сході України.
«Проблема полягає в тому, що як би там не було, миротворчий контингент ніколи не буває повністю нейтральним, - зазначив він у коментарі Російській службі «Голосу Америки». - А для того, щоб контингент виконував свої завдання нормально, він повинен бути прийнятний для обох сторін».
На його погляд, сьогодні дуже важко уявити такий склад контингенту, який би одночасно задовольнив як Київ, так і Донбас.
«По суті, у світі склалися досить консолідовані антисепаратистські настрої, і складно уявити, хто б взагалі міг виявитися прийнятним для Донбасу, крім, зрозуміло, російських військ, з чим ніколи не погодиться Київ», - переконаний Ігрунов.
При цьому, на його думку, Росія стратегічно зацікавлена в тому, «щоб конфлікт пішов».
«Але тут мають значення умови миру, - продовжив експерт. - Мир - так, але не через капітуляцію сепаратистів. А зараз, коли навіть Мінські угоди обома сторонами не виконуються, важко собі уявити, як це можна здійснити».
Разом з тим Ігрунов вважає, що шанси на реалізацію ідеї щодо миротворців є.
«Це стане можливо, якщо, припустимо, між Меркель і Москвою вдасться знайти взаєморозуміння про статус миротворчих сил і про те, хто може виконувати цю роль», - каже він.
Одночасно експерт висловив побоювання, що втілити ідею миротворців в життя буде вкрай важко.
