У віці 100 років помер Генрі Кіссінджер, якого називають одним з найбільш впливових американських та світових дипломатів протягом понад пів століття.
Його консалтингова фірма повідомила, що він помер у середу у своєму будинку в Коннектикуті. Причина смерті не була названа. У повідомленні говорилося, що прощання з ним відбудеться під час приватної сімейної церемонії, після якої пізніше відбудеться публічна панахида в Нью-Йорку.
Кіссінджер прибув до США як біженець з передвоєнної Європи, але став видатним вченим, лауреатом Нобелівської премії миру та культурною іконою.
Як консервативний мислитель в американській дипломатії, він допоміг створити низку дипломатичних успіхів, включаючи зближення з Китаєм і розрядку з Радянським Союзом. Він був удостоєний Нобелівської премії миру разом із Ле Дук Тхо з Північного В’єтнаму за їхні зусилля щодо припинення війни у В’єтнамі.
Радник США з національної безпеки Генрі Кіссінджер тисне руку Ле Дук Тхо, лідеру делегації Північного В’єтнаму, після підписання угоди про припинення вогню у війні у В’єтнамі, 23 січня в Парижі. (Фото AFP)
Кіссінджер також мав багато досягнень на Близькому Сході, включаючи переговори щодо Синайської угоди 1975 року між Єгиптом та Ізраїлем і роботу над просуванням ширшого арабо-ізраїльського мирного процесу. Ці зусилля, які стали пізніше відомі як «човникова дипломатія».
Незважаючи на його досягнення в усьому світі, Кіссінджер був суперечливою фігурою, критики стверджували, що він дозволив килимові бомбардування в Камбоджі, підтримував репресії Пакистану проти Бангладеш і мало зробив для зупинки кампанії Аргентини проти дисидентів.
Щодо України, то через рік після початку російської широкомасштабної агресії Кіссінджер змінив свою багатолітню позицію і заявив, що підтримує прагнення Києва щодо вступу до НАТО.
Під час Всесвітнього економічного форуму у Давосі в січні 2023 року він сказав, що готовність Москви йти на повномасштабну відкриту війну зруйнувала аргументи на користь нейтральності України.
У своїй промові на форумі він заявив, що Україні потрібні гарантії НАТО, а її членство в альянсі «було б належним наслідком».
Дитинство у Німеччині, перші роки у США
Народився як Гайнц Кіссінґер у Фюрті, Німеччина. Він прибув до Сполучених Штатів у 1938 році у віці 15 років після того, як його єврейська родина втекла від нацистських переслідувань. Сім’я розмовляла вдома англійською, і Гайнца стали називати Генрі, а пізніше він став натуралізованим громадянином США.
Кіссінджер повернувся до Європи під час Другої світової війни як американський військовий 84-ї піхотної дивізії.
"Я дивлюся на ті роки з великою гордістю", – сказав Кіссінджер Chicago Tribune, коли йому було за 80. «Друга світова війна була війною без жодної моральної двозначності».
Після війни Кіссінджер вступив до Гарварду та отримав в університеті ступені бакалавра, магістра та доктора, а згодом став викладати в цьому університеті.
Погляд Кіссінджера на зовнішню політику сформувався під впливом його втечі з нацистської Німеччини. Хоча, його фірмовою маркою в дипломатії була «реальна політика», зосереджена на прийнятті практичних дипломатичних рішень, а не тих, що ґрунтуються на моральних рамках.
Коли в 1974 році газета New York Times запитала про почуття песимізму і навіть трагізму в його політичних творах, Кіссінджер відповів: «Я думаю про себе більше як про історика, ніж як про державного діяча. Як історик, ви повинні усвідомлювати той факт, що кожна цивілізація, яка коли-небудь існувала, колись зазнала краху».
«Історія — це розповідь про спроби, які зазнали невдачі, про прагнення, які не були реалізовані, про бажання, які здійснилися, а потім виявилися не такими, як очікувалося», — сказав він.
Посади у Білому домі
Після роботи консультантом урядових установ США під час адміністрацій президентів Ейзенхауера, Кеннеді та Джонсона Кіссінджер увійшов до Білого дому як член кабінету в 1969 році під час адміністрації Ніксона. Він обіймав посаду радника з питань національної безпеки, а потім держсекретаря і продовжував бути держсекретарем при президенті Джеральді Форді.
Державний секретар США Генрі Кіссінджер (ліворуч) розмовляє з президентом США Джеральдом Фордом під час саміту НАТО 1975 року 29 травня 1975 року в Брюсселі. (Фото AFP)
Кіссінджер мав тісні стосунки з президентом Річардом Ніксоном і вважав цю співпрацю головною причиною успіхів у зовнішній політиці.
У 2009 році він сказав Newsweek: «Я бачив президента щодня, коли ми обидва були в місті, тому що вважав абсолютно важливим, щоб ми думали однаково. Мені пощастило. У мене були надзвичайно тісні стосунки з двома президентами, яким я служив. Насправді, якщо поглянути на історію державних секретарів, то це рідко», – сказав він.
Кіссінджер і Ніксон також тісно співпрацювали для розрядки напруженості у відносинах з Радянським Союзом, результатом чого стали Переговори про обмеження стратегічних озброєнь, а також Договір про протиракетну оборону.
Державний секретар США Генрі Кіссінджер (ліворуч) зустрічається з генеральним секретарем Комуністичної партії СРСР Леонідом Брежнєвим 21 жовтня 1973 року в Москві. (Фото ТАСС / AFP)
Головний дипломат США отримав численні нагороди за свої заслуги. Разом із Нобелівською премією миру в 1973 році він отримав Президентську медаль Свободи в 1977 році, найвищу цивільну відзнаку Сполучених Штатів, і Медаль Свободи в 1986 році, якою були нагороджені 10 найвпливовіших лідерів Америки, що народилися за кордоном.
Президент США Річард Ніксон (ліворуч) тисне руку Генрі Кіссінджеру, держсекретарю закордонних справ, вересень 1973 року у Вашингтоні. (Фото AFP)
Критика деяких суперечливих рішень
Незважаючи на свої досягнення, Кіссінджер викликав багато критики, здебільшого зосередженої на його діях під час війни у В'єтнамі.
Кіссінджер тримав у таємниці бомбардування Камбоджі та Лаосу США в 1969 році, які сприяли ескалації війни у В’єтнамі, не повідомляючи про них Конгрес чи американську громадськість.
Він також отримав від Ніксона повноваження вести таємні переговори з північними в'єтнамцями. Хоча в результаті переговорів Кіссінджер зрештою допоміг досягти Паризьких мирних угод, його критики кажуть, що роки таємних переговорів лише продовжили війну.
Кіссінджера також критикували за його роль у конфліктах по всьому світу, включаючи громадянську війну в Анголі, яка переросла в поле битви під час холодної війни, і участь США в Чилі, яка завершилася державним переворотом у 1973 році.
Хоча Кіссінджер залишався на посаді держсекретаря після того, як Ніксон з ганьбою пішов у відставку в 1974 році, його не оминув Вотергейтський скандал, який зніс Ніксона з посади. Скандал виявив, що Кіссінджер наказав ФБР прослуховувати членів Ради національної безпеки, щоб дізнатися, хто злив новини про бомбардування Камбоджі США в ЗМІ.
Діяльність після Білого дому
Після відходу з уряду Кіссінджер працював міжнародним консультантом і лектором, а також був автором більше десятка книг. Його остання «Лідерство» була опублікована, коли йому було 99.
Він продовжував виступати та писати про закордонні справи, навіть спровокував суперечки в травні 2022 року, коли на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Швейцарія, стверджував, що Україна повинна поступитися територією, щоб укласти мир з Росією. Він сказав, що ганебна поразка президента Росії Володимира Путіна може погіршити довгострокову стабільність Європи. Пізніше він різко змнив свою думку.
У Кіссінджера залишилася друга дружина Ненсі, з якою він одружився в 1974 році. З першою дружиною Енн Флейшер у нього було двоє дітей і п'ятеро внуків.
У повідомленні було використано матеріали англомовної служби Голосу Америки та Reuters.
Дивіться також: Ще один аргумент Кіссінджера за Україну в НАТО