Потрібно покласти край жахливій безкарності, якою насолоджувався Путін, - співзасновниця Reckoning Project

«Наша місія народилась із гіркого досвіду», - саме під таким слоганом міжнародна команда українських і міжнародних журналістів, юристів та аналітиків заснувала проект The Reckoning Project. Команда, яка має досвід роботи з воєнними злочинами у Сирії, Боснії, Чечні та Руанді, збирає свідчення про злочини Росії в Україні, щоб формувати справи для судів, а також готує медіа-проекти для українських та іноземних медіа.

Минулого четверга команда Reckoning Project презентувала проект в Українському домі у Вашингтоні під час заходу «Воєнні злочини Росії та простір для відповідальності в Україні». Reckoning Project був створений 25 лютого, наступного дня після початку повномасштабної війни Росії проти України.

Поєднання журналістики із юридичною підзвітністю

«Reckoning Project – це ініціатива, яка поєднує журналістику із юридичною підзвітністю. Це важливо у цій загарбницькій війні. Цей проект дає журналістам, яких ми навчаємо, дуже високий рівень [знань – Голос Америки], щоб вони могли збирати докази, які будуть прийняті в суді», - розповідає українській службі "Голосу Америки" співзасновниця Reckoning Project американська воєнна кореспондентка Джанін Ді Джованні. Раніше вона понад 35 років працювала репортеркою, висвітлюючи питання, що стосуються прав людини у зонах конфліктів на Балканах, в Африці та на Близькому Сході.

Окрім Джанін Ді Джованні в ключову команду проекту входять дослідник Пітер Померанцев, команда Лабораторії журналістики суспільного інтересу на чолі з Наталією Гуменюк та Інститут висвітлення війни та миру – на чолі з Любою Кнорозок.

За словами Пітера Померанцева, об’єднання права і журналістики «допоможе захистити правду та відповідальність [за злочини]»: «Ми справді говоримо, що об’єднавши закон і журналістику, ми можемо захистити правду. В цьому і є наша мета. У нас є 15 журналістів, які працюють на місцях, пишуть журналістські історії та збирають докази [злочинів]. Це те, що ми робимо щодня».

Російська дезінформація і культура безкарності

Померанцев наголосив під час заходу, що Reckoning Project базується на трьох принципах: правда, підзвітність та пам’ять: «Всі ці принципи зараз знаходяться під загрозою у середовищі, в якому російська дезінформація винищує правду, є культура безкарності, яка дедалі поширюється від Москви до Пекіну, а пам’ять ставиться під питання дезінформацією».

За словами дослідника, російські пропагандисти є частиною механізмів військових дій. «У Росії держава контролює все – контролює військових і медіа. Усі, хто працюють в [російських] ЗМІ знають, що є частиною державної машини. Вони – не журналісти, а частина державної машини репресій вдома та військових дій за кордоном», - наголосив Померанцев. На його думку, Кремль намагається заявити, що може формувати реальність, що він може безкарно вбивати та використовувати дезінформацію, щоб підірвати правду.

Джанін Ді Джованні наголосила, що такі проекти як Reckoning Project – спосіб гарантії досягнення правосуддя. «Сподіваюсь, ми наближаємось до часу, коли ми зможемо спробувати покласти край жахливому циклу безкарності, якою Путін та багато інших так довго насолоджувались. Це спосіб гарантувати, що жертви жахливих злочинів зрештою побачать якесь правосуддя», - заявила Ді Джованні.

Притягнення воєнних злочинців до відповідальності

Інша співзасновниця Reckoning Project Наталія Гуменюк наголошує: йдеться не тільки про покарання за злочини, а й про їх упередження. «Реальне створення трибуналу щодо агресії, висунення звинувачувальних актів реальним генералам, чиновникам, солдатам, пропагандистам покаже ймовірність, реалістичність покарання супроти тої безкарності, якою росіяни насолоджувалися в РФ, в Сирії», - заявляє Гуменюк.

За словами Ді Джованні, яка на власні очі бачила війни в Чечні та Сирії, важливо встановити відповідальних за кожен злочин – ким вони були скоєні і де, яким був ланцюжок командування. «Ми розглядаємо закономірності та подібності із іншими війнами, які вів Путін, особливо із другою війною у Чечні та війною у Сирії. Схожість між тим, що Путін робив у цих війнах там та тим, що він робить зараз очевидна – бомбардування лікарень, шкіл, густонаселених районів, те, що він робив, коли знищив Грозний, Алеппо і тепер намагається зробити із Україною», - говорить Ді Джованні.

Винним у злочині агресії є керівництво країни-агресора, та окрім цього міжнародне правосуддя мусить зосередитись на безлічі інших злочинів проти людини, наголошує Ді Джованні.

Як повідомляв раніше "Голос Америки", розслідування газети NYT додало нові свідчення про примусове переселення українських дітей до Росії, що може становити воєнний злочин та злочин геноциду.

Кореспондентка газети NYT мала можливість спілкуватися з кількома переселеними дітьми з Маріуполя та інших міст на Донбасі, яких російська окупаційна влада примусово переселила в Росію, змушує приймати російське громадянство та передає на опіку чи усиновлення у російські сім’ї. Нерідко ці сім'ї живуть за тисячі кілометрів від рідної домівки українських дітей. Раніше аналогічне розслідування провели журналісти агентства Associated Press, які з’ясували, що російська влада затримує на окупованих територіях дітей і не повертає їх на вимогу батьків.

Українська влада заявляє, що не всі діти, яких російська влада вивезла у Росію, не мають батьків. Деякі їх втратили саме в результаті російських обстрілів, деякі були позбавлені батьківської опіки через те, що батьків заарештувала російська влада.

Українська влада наголошує, що масове переміщення дітей є потенційним військовим злочином, незалежно від того, чи діти були сиротами.

Дивіться також: Наскільки серйозною є загроза використання Росією "брудної бомби", ядерної чи хімічної зброї? Відео

Наскільки серйозною є загроза використання Росією "брудної бомби", ядерної чи хімічної зброї? Відео