Виступ посла Саманти Пауер, постійного представника США при Організації Об’єднаних Націй, на засіданні Ради Безпеки ООН щодо України, 3 березня 2014
Нью-Йорк
3 березня 2014
…У відповідь на коментарі мого російського колеги, я хотіла б зробити кілька зауважень. По-перше, я хотіла б звернути увагу на справу про легітимність президента Януковича і його зауваги про угоду від 21 лютого, які він зробив кілька разів.
Щоб було ясно, ми високо оцінюємо роботу, виконану Францією, Німеччиною та Польщею як посередників і учасників переговорів, підкреслюємо, що угода з Росією дотримується, і ми готові підтримати завершення цієї угоди. Згідно з її умовами, президент Янукович мав 24 години, щоб підписати першу частину угоди, прийнятої Верховною Радою – зміну Конституції, згідно з угодою від 21 лютого. Мало того, що президент Янукович не підписав її, але, як мій російський колега нагадує нам, він покинув місто. Насправді, він утік з міста, він зібрав свої речі і свою сім’ю та залишив президентську посаду вакантною протягом двох днів, коли його країна переживала кризу. Він також залишив багато доказів про корупцію, численні докази про суми грошей, які він вкрав в українського народу, і в цій ситуації, 371-м голосом демократично обрана Рада проголосувала за усунення Януковича з посади, причому навіть його партія відвернулася від нього. Це історія.
Але до теперішнього часу, що ми чули сьогодні, – за винятком одного члена Ради Безпеки, Російської Федерації – ми чули про рішучу підтримку територіальної цілісності України і мирного діалогу. Є так багато можливостей, доступних Росії, щоб захищати права етнічних росіян і для вирішення проблем, які були порушені, без застосування військових дій.
Таким чином, сьогодні є дуже прості питання до Росії: Чому вона не підтримує міжнародного посередництва? Чому цього не було у ваших зауваженнях сьогодні? Чому не підтримати місію спостерігачів? Чому б не вступати в безпосередній контакт з українськими органами влади, які хочуть вирішити цю кризу мирним шляхом? Чому б не забрати своїх сил замість надіслання більшої кількості? Чому ні? Коли військове втручання в умовах кризи, як це, є першим вибором, важко не дійти висновку, що Росія не хоче миру і не хоче дипломатичного вирішення. Чому військові дії, коли наслідки можуть бути руйнівними? Тільки той, хто боїться правди, боятиметься спостерігачів, які розгорнуті для конкретної мети встановлення дійсного стану і повідомлення про це…
Нью-Йорк
3 березня 2014
…У відповідь на коментарі мого російського колеги, я хотіла б зробити кілька зауважень. По-перше, я хотіла б звернути увагу на справу про легітимність президента Януковича і його зауваги про угоду від 21 лютого, які він зробив кілька разів.
Щоб було ясно, ми високо оцінюємо роботу, виконану Францією, Німеччиною та Польщею як посередників і учасників переговорів, підкреслюємо, що угода з Росією дотримується, і ми готові підтримати завершення цієї угоди. Згідно з її умовами, президент Янукович мав 24 години, щоб підписати першу частину угоди, прийнятої Верховною Радою – зміну Конституції, згідно з угодою від 21 лютого. Мало того, що президент Янукович не підписав її, але, як мій російський колега нагадує нам, він покинув місто. Насправді, він утік з міста, він зібрав свої речі і свою сім’ю та залишив президентську посаду вакантною протягом двох днів, коли його країна переживала кризу. Він також залишив багато доказів про корупцію, численні докази про суми грошей, які він вкрав в українського народу, і в цій ситуації, 371-м голосом демократично обрана Рада проголосувала за усунення Януковича з посади, причому навіть його партія відвернулася від нього. Це історія.
Але до теперішнього часу, що ми чули сьогодні, – за винятком одного члена Ради Безпеки, Російської Федерації – ми чули про рішучу підтримку територіальної цілісності України і мирного діалогу. Є так багато можливостей, доступних Росії, щоб захищати права етнічних росіян і для вирішення проблем, які були порушені, без застосування військових дій.
Таким чином, сьогодні є дуже прості питання до Росії: Чому вона не підтримує міжнародного посередництва? Чому цього не було у ваших зауваженнях сьогодні? Чому не підтримати місію спостерігачів? Чому б не вступати в безпосередній контакт з українськими органами влади, які хочуть вирішити цю кризу мирним шляхом? Чому б не забрати своїх сил замість надіслання більшої кількості? Чому ні? Коли військове втручання в умовах кризи, як це, є першим вибором, важко не дійти висновку, що Росія не хоче миру і не хоче дипломатичного вирішення. Чому військові дії, коли наслідки можуть бути руйнівними? Тільки той, хто боїться правди, боятиметься спостерігачів, які розгорнуті для конкретної мети встановлення дійсного стану і повідомлення про це…