У четвер у техаському Даласі відбудеться урочисте відкриття бібліотеки-музею на честь 43-го президента США Джорджа Буша молодшого. Починаючи з Герберта Гувера, який залишив Білий дім 1933-го року, кожен президент має бібліотеку на його честь. Ці установи відповідають за збереження історичних документів пов’язаних з президентсвом того чи іншого лідера. Окрім того, вони виконують освітницьку функцію.
Президент Линдон Джонсон помер у 1973 році. Однак, у бібліотеці його імені у техаському Остіні, Джонсон оживає.
Після капітального ремонту, що обійшовся у 10 мільйонів доларів, бібліотека імені президента Джонсона стала ще більш інтерактивною з комп’ютеризованими експозиціями. Відвідувачі, наприклад, можуть знайти у базі даних та послухати понад 640 годин телефонних розмов колишнього президента.
Линдон Джонсон прийшов до влади після вбивства Джона Кеннеді у листопаді 1963 році. За час перебування у Білому домі, він підписав закон про громадянські права та запровадив програми подолання бідності. Однак, його президентство затьмарила війна у В’єтнамі.
Як розповідає директор бібліотеки Марк Апдеґроув, тут не ставлять за мету прославляти колишнього президента:
«Ми не маємо права виправляти історію і вказувати людям, як думати. Ми показуємо, що він зробив і як це вплинуло на їх життя. А які висновки робити, це вже ваша справа».
Ця та інші президентські бібліотеки, каже директор Апдеґроув, також надають документи для наукових досліджень:
«Ці документи належать народу, а не тому чи іншому президенту».
Недалеко від Остіна, розташувалась інша президентська бібліотека - Джорджа Буша старшого. Як і у кількох інших, тут відтворено овальний кабінет Білого дому. За словами директора, Ворена Фінча, кабінет приваблює багато відвідувачів:
«На наш погляд, наша ключова місія, через виставки та освітні програми, розповідати про громадянські права, про Конституцію США, про роботу уряду країни».
У цій та інших президентських бібліотеках, зазначає Фінч, накопичена величезна маса документів, відео та аудіо носіїв:
«У нас приблизно мільйон фотографій, десять тисяч відео касет».
Для президентських бібліотек зберегти та показати ці історичні матеріали нелегка справа, над якою вони постійно працюють.
Президент Линдон Джонсон помер у 1973 році. Однак, у бібліотеці його імені у техаському Остіні, Джонсон оживає.
Після капітального ремонту, що обійшовся у 10 мільйонів доларів, бібліотека імені президента Джонсона стала ще більш інтерактивною з комп’ютеризованими експозиціями. Відвідувачі, наприклад, можуть знайти у базі даних та послухати понад 640 годин телефонних розмов колишнього президента.
Линдон Джонсон прийшов до влади після вбивства Джона Кеннеді у листопаді 1963 році. За час перебування у Білому домі, він підписав закон про громадянські права та запровадив програми подолання бідності. Однак, його президентство затьмарила війна у В’єтнамі.
Як розповідає директор бібліотеки Марк Апдеґроув, тут не ставлять за мету прославляти колишнього президента:
«Ми не маємо права виправляти історію і вказувати людям, як думати. Ми показуємо, що він зробив і як це вплинуло на їх життя. А які висновки робити, це вже ваша справа».
На наш погляд, наша ключова місія, через виставки та освітні програми, розповідати про громадянські права, про Конституцію США, про роботу уряду країни.Ворен Фінч, директор Бібліотеки ім. Джорджа Буша старшого
Ця та інші президентські бібліотеки, каже директор Апдеґроув, також надають документи для наукових досліджень:
«Ці документи належать народу, а не тому чи іншому президенту».
Недалеко від Остіна, розташувалась інша президентська бібліотека - Джорджа Буша старшого. Як і у кількох інших, тут відтворено овальний кабінет Білого дому. За словами директора, Ворена Фінча, кабінет приваблює багато відвідувачів:
«На наш погляд, наша ключова місія, через виставки та освітні програми, розповідати про громадянські права, про Конституцію США, про роботу уряду країни».
У цій та інших президентських бібліотеках, зазначає Фінч, накопичена величезна маса документів, відео та аудіо носіїв:
«У нас приблизно мільйон фотографій, десять тисяч відео касет».
Для президентських бібліотек зберегти та показати ці історичні матеріали нелегка справа, над якою вони постійно працюють.