"Я ще можу бути корисним". Історія бійця зі складною ампутацією, якому Protez Foundation дала шанс стати на ноги

Понад 350 військових ЗСУ із найскладнішими випадками ампутації отримали протези в американській клініці Protez Foundation у штаті Міннесота. Фонд забезпечив принаймні 750 протезів для українців. Близько 2 тисяч людей - у списку очікування на протезування.

Protez Foundation створили волонтери української діаспори у Міннесоті, які змогли об’єднати висококваліфікованих фахівців зі США та України, щоб забезпечувати протезування тим, у кого мало шансів повернутись до нормального життя. Організацію заснували у 2022 році після повномасштабного вторгнення в Україну, сьогодні фонд вже має три клініки, а великі американські університети відправляють до них студентів на стажування.

40-річний Євген, боєць ССО родом з Києва, нещодавно отримав у Protez Foundation дві нові "ноги", у нього - один із найскладніших випадків ампутації.

У минулому - бізнесмен, Євген з 2014 року кілька років служив у Національній гвардії, потім повернувся до цивільного життя. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Євген приєднався до Сил спеціальних операцій. Через рік підірвався на міні і втратив обидві ноги. Попри складну високу ампутацію, військовий сподівається повернутися до служби.

"Я люблю життя, таке відчуття, що я хочу жити, я хочу рухатись постійно. Руки в мене, слава Богу, є, і я ще можу бути корисним, скажімо, для війська, тому що це можна навіть робити дистанційно. Не обов'язково бути на передовій", - розповідає Голосу Америки військовослужбовець, який перебуває на протезуванні в Міннесоті.

Після поранення Євген півроку перебував у лежачому стані. Амбітне завдання поставити його на ноги взяла на себе громадська організація зі США Protez Foundation.

"Настільки було приємно вертикалізуватися! - згадує військовослужбовець. - Тому що зазвичай ти все робив сидячи. Дуже, ну дуже неймовірні враження, захват, відчуття, що я якийсь дуже маленький" (усміхається).

До клініки Protez Foundation у штаті Міннесота привозять пацієнтів із найскладнішими випадками ампутації.

Головний протезист клініки Яків Градінар розповідає, що на початку знайомства з Євгеном він не був впевнений, чи зможе той коли-небудь ходити із настільки короткими ампутаціями обох ніг.

"Не обіцяючи нічого, ми зробили зі свого боку максимально, і він дуже багато активно ходить, кожен, кожен день", - розповів Голосу Америки Яків Градінар.

Яків Градінар, співзасновник та головний протезист Protez Foundation

"Звичайно, це не така хода, якщо б пацієнт був із довгими культями. Взагалі ампутації вище коліна, парники, вони використовують 240% енергії, в порівнянні з нами. Тобто це дуже енерговитратно. Плюс, якщо культі короткі, енерговитрати іще вищі, тому шанс на те, щоб протезування було успішне, низький. Але ми його не списали, ми йому дали шанс, і це дуже важливо", - каже протезист та співзасновник Protez Foundation.

Яків Градінар родом із Закарпаття. Він закінчив Ужгородський національний університет, три роки в Україні працював ортопедом-травматологом. Імігрував до США 17 років тому.

Спочатку, розповідає Яків, було дуже важко знайти себе в професії.

“Приїхавши, я був шокований, скільки лікарів і медсестер працюють у США в траковому бізнесі, на будівництві, в таксі… Я однозначно не хотів закопувати свій талант. Але побачивши, наскільки важко стати ортопед-травматологом, я хотів щось близьке до цього. Почав волонтерити в Shreiners hospital, вступив в University of Hartford, у Коннектикуті. Я його закінчив, і так по трохи почав працювати протезистом”, - розповів Градінар.

Навчання в університету йому оплатила клініка, де він волонтерив. Пізніше Яків мав відпрацювати ці кошти.

"У мене завжди було таке, що Україна вклала в мене гроші, а я мало повернув назад. ... І коли війна почалася, мені згадалось, що нема випадковості в тому, що я українець, що я знаю протезування, і що Україні дуже потрібне протезування", - каже протезист.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Яків запросив на розмову знайомого Юрія Арошидзе, з яким вони колись допомагали з протезуванні одному військовому.

Так у Якова вдома народилась ідея створити організацію Protez Foundation.

“Не знали з чого починати, але бачачи, що війна пішла, ми чуємо, що є ампутовані, ми взяли простий реєстраційний лист, опублікували його, …. було моє звернення, що хто має ампутації, пишіть, і лист почав рости. Ми бачимо 5, 10, 20, 50, і ми почали працювати, зареєстрували неприбуткову організацію, сиділи отут вечорами після роботи", - згадує Яків.

В новій організації Яків виконував роль протезиста, Юрій взяв на себе адміністративні питання.

Юрій Арошидзе згадує - першу групу ампутованих, яких вони привезли до США: "Перша група - це було п'ять військових, яких ми мріяли запротезувати в Америці. І насправді ми отримали дуже, дуже велику підтримку американського і українського суспільства, і це нас надихало працювати більше".

За понад два роки існування фонд зібрав близько 7 мільйонів доларів пожертв. Вони привозять на навчання до США українських протезистів, а в американській клініці залучають до волонтерства лікарів, терапевтів, психологів, реабілітологів.

Три університети Міннесоти відправляють своїх студентів у засновану українцями клініку на стажування, розповів Євген: “Приїжджають студенти - американці, для них це стажування свого роду".

Мануальний терапевт Джозеф Данхо працював в американських клініках 45 років. Зараз на пенсії, і кілька разів на тиждень приходить волонтерити у Protez Foundation, робить лікувальні масажі для військових.

Він показує журналістам Голосу Америки, як шукає запальний процес в зоні хребта в українського військового: "Де стрибне стрілка, це буде місце, що викликає занепокоєння. Ось тут я роблю червону позначку. Далі я опускаюсь пальцем, тут є невеликий набряк. Це означає, що тут є запалення".

Щоб зменшити вартість самих протезів, ProtezFoundation закуповує компоненти зі знижками, а самі протези збирають самостійно в лабораторії клініки.

Один із найбільш досконалих та найдорожчих на ринку протезів - мікропроцесорне коліно, розповідають в клініці. Він коштує близько 140 тис доларів за ногу. Утім, для українських ветеранів такий протез був би десь на 60% дешевший, тому що фонд купує запчастини зі знижками і волонтери самі виготовляють протези.

Серед тих, хто виготовляє тут протези, Джим Гендріксон, приятель і колишній колега Якова в американській клініці. Коли Яків залишив роботу, аби зосередитись лише на Protez Foundation, він запросив Джима до волонтерства.

Джим Гендріксон, виробник протезів у клініці Protez Foundation

Джим згадує, як Яків запросив його до волонтерства: "Я отримав дзвінок від Якова десь у березні минулого року. Він почав пояснювати мені, що він робить на "Протезі", наскільки він відданий і хоче зробити вклад для українського народу. Він дуже хотів, щоб я прийшов подивитися, що він робить. У цей час у моєму житті був такий момент, я вийшов на пенсію, але мені потрібно було щось робити, я хотів заповнити отвір у душі, який у мене був на той час. То ж коли я прийшов, я просто почав волонтерити. Пізніше це переросло у постійну роботу".

На сьогодні Protez має три протезні клініки. Дві з них в Україні - у Києві та у Сваляві, де проводять меньш складе протезування. До США привозять лише людей зі складними випадками ампутації.

У списку очікування на сьогодні - понад 2 тисячі людей, каже Яків. Втім запевняє, якщо в ампутованого є кошти на запчастини для протезу, він потрапить до США поза чергою.

“Маючи обмежені кошти, ми кажемо: хлопці, якщо у вас є, наприклад, хтось з родичів, хтось відкрив на вас банку, і у вас є якісь закумульовані там кошти, або є інші фонди, які хочуть вам допомогти, ми відкриті до того, щоб вам допомогти, щоб ми без черги взяли цих людей, бо вони мають фінансування на запчастини”, - розповів Градінар.

Яків Градінар

Він додає: "У нас можливостей більше ніж є фінансування".

Поза чергою також протезують жінок та дітей, незалежно від того, чи пов’язана втрата кінцівки з війною, чи ні. Організація платить також за візи для ампутованих, переліт до США, проживання, харчування, щоденну реабілітацію.

За словами Якова, вартість обладнання, яким обладнана клініка у Міннесоті, сягає 700 тисяч доларів. Найбільшими донорами Protez Foundationє кілька американських організацій. Надходить і велика кількість донатів з України.

“Ми рахували, по-моєму 73 долари - це середній донат”, - каже Яків.

У день зйомок у клініку несподівано заходить чоловік, аби передати Якову конверт. Це Кен Ларсон - заможний американський бізнесмен у сфері виготовлення меблів. Його компанія має у власності бізнес-центр, де орендує приміщення Protez Foundation.

“Ми любимо Якова і дуже пишаємося його роботою з пораненими солдатами, тож хотіли подякувати. Ми просто хотіли допомогти чим можемо”, - розповів Голосу Америки благодійник Кен Ларсон.

Євген на своє протезування збирав кошти самостійно, тому потрапив у Protez Foundation поза чергою. На дві штучні ноги йому потрібно було 70 тисяч доларів.

“Збирав кошти десь місяця два з половиною за допомогою родичів, друзів, соцмереж… Сільрада мені також допомогла. Всю суму не назбирав, мені вже тут допомогли дозбирати", - розпровідає про фінансування своїх протезів військовослужбовенць ССО Євген.

Євген грає в теніс під час реабілітації у США

Через високу ампутацію у Євгена бракує м’язів, які б допомогли зробити крок, як кажуть протезисти, закинути ногу. То ж йому потрібен був протез зі спеціальним механізмом, який допомагає викидати коліно.

"Навантаження іде на таз, ти сидиш тазом на протезі, і важко викидати ногу, тому Protez Foundation беруть різні варіанти колінних суставів, підбирають для кожного окремо, вони дають всі їх випробовувати, і кожен військовий підбирає під себе, що йому зручніше. І це великий плюс, це не так, як в Україні відбувається", - розповів Євген.

За словами протезиста Якова Градінара, поставити людину протез - це лише початок.

Найважче, каже він, навчити тіло працювати зі штучними кінцівками:

“Все залежить не тільки від протезування, дуже залежить від відданості фізичній терапії, наскільки ми активно займаємося, щоб використати максимально ці протези. Женя буде одним із тих, хто піде на побачення зі своєю дівчиною на протезах. Це буде важко, але він зможе”, - впевнений протезист Яків Градінар.

Протез не замінить справжню ногу або руку, але він допомагає людині максимально повернутись до нормального життя, каже Яків.

Один із військових якось запитав: Якове, чи я зможу підкинути свого сина? Бо він чекає, коли я приїду, щоб я його підкинув. І дійсно, прилетівши, його сім'я зустрічає його в аеропорту в Лондоні, і він підкидає цього свого сина, і я в цей момент я побачив, що вони хочуть максимально повернутися до свого життя", - згадує Яків Градінар, головний протезист Protez Foundation.

Психологічно робота протезитста складна, розповідає Яків, адже потрібно виправдати надії людей, які мріють стати на ноги чи взяти на руки дитину. Але, продовжує протезист, якщо є хоча б невеличкий шанс, щоб зробити це можливим, він докладає усіх зусиль для здійсення їх мрії.

Дивіться також:

"Найважче - розмова з мамою". Воїн ЗСУ про втрату ніг, реабілітацію у США та ставлення до ухилянтів. Відео