Документи про розслідування російської мафії в Іспанії пов’язують кількох близьких соратників президента Путіна зі злочинним світом. Йдеться про діяльність так званого «Тамбовського угруповання» із Петербурга, де Володимир Путін у дев’яностих роках був заступником мера міста.

Про подання іспанських слідчих до Центрального суду у Мадриді, яке може означати наближення судового процесу, «Голос Америки» розмовляв з професором політології Маямського університету в Огайо Карен Давішою, яка досліджувала цю тему у своїй книзі «Клептократія Путіна. Хто володіє Росією?»

«Голос Америки»: Що нового ми дізналися з інформації про іспанське судове подання, адже повідомлення про слідство просочувалися у пресу і раніше?

Карен Давіша: Репортерам агенції Bloomberg повідомили суть справи, підготованої прокуратурою. Там нема нічого про суд, жодної дати, коли процес міг би початися. Усе це - результати розслідувань в ході операції «Трійка», а також рейдів на півдні Іспанії та на Майорці, які відбулися 2006-7 р. Я думаю, що підслуховування розмов, факт яких підтверджували і раніше, відбувалося 2005-6 року або до того. Отже з «Блумберґа» й додаткових повідомлень лондонської газети «Таймс» ми знаємо про факт подання прокуратурою доказів про двох названих по іменах представників російської мафії, які жили на півдні Іспанії і, спілкуючись між собою, згадували про «власність Путіна» у Торрев’єха на півдні країни. Це підтверджує і повідомлення у російській пресі, які я подаю у подробицях у своїй книзі. Ми вперше бачимо реальні наміри почати процес в іспанському суді.

Г.А.: Але Іспанія не судить підозрюваних заочно, а один з найвідоміших підозрюваних Геннадій Петров утік в Росію. Кого судитимуть?

К.Д.: Вони заарештували понад 20 осіб, і я припускаю, що не говорили би про початок суду, якби не мали когось, хто сяде на лаву. На додаток до Петрова вони стежили за іншими. Іспанська судова система показала себе з гіршого боку, відпустивши Петрова під домашній арешт, а потім дозволивши йому поїхати до Росії. Він поїхав один раз і повернувся. Через це йому дозволили поїхати знову, і він зник. Росія не віддає своїх підозрюваних громадян під суд за кордон, а Іспанія не судить заочно. Петрова вони втратили, але можуть бути інші, стосовно яких був поданий цей документ на 488 сторінок.

Г.А.: Ми зараз говоримо про давній епізод діяльності організованої злочинності, який вже в історії?

К.Д.: Якби це було так, то ми би не мали справу зі справою, яка викликає зливу заголовків у світових ЗМІ кожного разу, коли заявляється найменша подробиця. Ця справа - найпекучіша проблема для режиму Путіна, яку собі можна уявити. Це справа групи Путіна в Петербурзі і петербурзької мафії, які налагодили контакт 1991 року ще до розвалу Радянського Союзу. Але є багато свідчень: підписаних Путіним контрактів - документів, які або відкривали можливість закордонних трансакцій, або надавали преференційні контракти людям з мафії. А додатковий іспанський елемент полягає у тому, що він був причетним до придбання нерухомості, використовуючи гроші з фондів мера. Ті гроші використовувалися на корить політичної еліти у Петербурзі включно з Путіним особисто. На півдні Іспанії будували квартири, готелі, купували будинки в Торрев’єха. Це факти, які не розглядали ні в російському, ні в жодному іншому суді. Отже ми не можемо казати, що це абсолютно точно так було, але є свідчення, що Путін особисто наглядав за такими будівництвами. Він їздив в Іспанію керувати тими справами. Це дуже цікава історія, яку Путін намагається наполегливо придушувати в Росії.

Г.А.: Чи ті зв’язки зі світом організованої злочинності зараз розірвані?

К.Д.: Я припускаю і сподіваюся, що після операції «Трійка» ті зв’язки були розірвані. Але у документах генеральної прокуратури, оприлюднених «Вікілікс» і в посиланнях на суддю Хосе Ґрінда йдеться про розмови між представниками мафії в Іспанії та чинними міністрами у російському уряді, включно з міністром оборони Сердюковим. Про це жахливо навіть думати. Політологи повинні задуматися над тим, що то за еліта, яка це система, в якій ватажок мафіозної організації може просто зателефонувати і поговорити з міністром оборони. Окрім Сердюкова згадуються два чільні представники Думи, один із засновників «Єдиної Росії», що керував фінансовим комітетом Думи, антикорупційним комітетом. Вони отримували платню від російської мафії в Іспанії. Це жахливо. Вам може не подобатися російська політика або Путін, але з доказами цього незалежного судового органу про прямі зв’язки, телефонні розмови між мафією в одній країні і принаймні 5-ма чинними членами уряду чи представниками політичної еліти в іншій країні, ми повинні дивитися на систему, про яку йдеться.

Г.А.: Чи може зовнішній світ боротися з організованою злочинністю всередині Росії?

К.Д.: Я вважаю це питання ключовим. Треба, щоб західні банки та установи і західна еліта, починаючи з Іспанії, де знали про ті дії і не очистилися від цього раніше, від них треба вимагати відповідей. Але я віддаю належне іспанській поліції за те, що ця справа доведена до теперішньої стадії, попри те, що іспанські органи дозволили деяким заарештованим виїхати в Росію. Проблема є не лише на Заході, але й на Близькому Сході, в Сінгапурі, в Гонконгу, куди йдуть брудні гроші, але нам треба почати з власних установ. В Росії є люди, які хочуть робити бізнес чесно і справедливо. На жаль, за Путіна розбудована система, яка налаштована проти них. Можливо, жорсткіші санкції і боротьба з відмиванням грошей, зокрема на ринку нерухомості, були би гарним початком.

Г.А.: Чому базою для «тамбовської» банди стала саме Іспанія?

К.Д.: Це гарне запитання – чому Іспанія. Ми знаємо, що це мафіозне угруповання виїхало з Петербурга 1996 року. Очевидно, що вони бували там раніше - купували нерухомість, але в той час вони не могли повернутися в Петербург, коли там вже не керував Собчак і Путін. Саме ця група залишалася пов’язаною і діяла в Іспанії. У них сусідами були члени королівської родини, представники політичної еліти. Вони пустили глибоке коріння вже давно. Але є звичайно і Британські Віргінські острови, такі країни як Ліхтенштейн, Люксембург – країни відомі м’якими фінансовим законами, що також приваблювали російські і не лише російські гроші. Треба не забувати ще й Кіпр і Монако. Російські гроші осіли в багатьох місцях. Я щойно повернулася з Лондона і там ринок нерухомості повністю спотворений тим, що росіяни купують нерухомість за готівку. Зараз припускають, що британською нерухомістю на 100 мільярдів доларів володіють компанії, власники яких невідомі, але вважають, що більша частина тих володінь російські. Один з побічних наслідків санкцій у тому, що росіянам важче вкладати гроші за кордоном, тому вони купують усе що можуть за готівку. Лише у травні за один місяць ціни на нерухомість у Лондоні зросли на 5%.

Г.А.: Санкції проти Росії б’ють по мафії?

К.Д.: Це вплине на злочинний світ, але спочатку потерпатимуть інші. Скорочення видатків на освіту й здоров’я показують, що владний режим вирішив, що пересічні росіяни зазнають удару перші, а після них ті, хто недостатньо вірний владі такі як Євтушенков. Рейд на «Башнефть» показує, що держава забере усе, що треба. Останніми проблеми відчує еліта в Кремлі і мафія. Як це буває і в інших країнах.

Г.А.: Які шанси, що російська мафія втратить панівні позиції?

К.Д.: Держава до певної міри захоплена злочинністю. Але все ще існує різниця між державною і злочинними структурами. Хоча я й не вважаю, що в Росії існує держава як така. Я думаю, що в Кремлі існує система, в якій еліта на чолі з Путіним є найвищим «дахом». Саме вона забезпечує підтримку і захист вірним їй особам, навіть часом діючи всупереч злочинним структурам, якщо їхні інтереси розходяться. Якщо виникає потреба, Кремль накаже заарештувати злочинців, якщо ті не грають за правилами, або не діляться. Різниця трохи є. Держава очевидно використовує утиски і навіть окремі вбивства, як це робить злочинний світ, проте державні структури також використовують закони і можуть садити людей за ґрати, чого не можуть робити чисто злочинні структури. Отже вони використовують злочинні методи і злочинців для втілення певних дій, але мають на своєму боці закон. Я їх розглядаю трохи окремо.

А щодо викорінення? Я вважаю, що після убивства Бориса Нємцова з’явилися ознаки боротьби на верхівці еліти між тими, хто готовий до більшої крові за гроші і тими, хто надто великої крові не хоче. Це не демократизація, чи боротьба лібералів. Найбільша загроза Путіну від тих, кому гидко від корупції і тих, хто хоче по справжньому боротися з нею. Але та боротьба мала би сягнути дуже високо.

Дивіться також: "Войнушка" стає масовим спортом у Росії, з фіналом у Криму

"Войнушка" стає масовим спортом у Росії, з фіналом у Криму. Відео