Європейські оглядачі вважають, що організовані Кремлем релігійно-політичні урочистості до 1025-річчя Хрещення Русі мають на меті не лише зміцнити позиції Росії на православних теренах. Чи не головним завданням цих торжеств є посилення контролю Москви над Києвом. Адже, на думку європейських оглядачів, євроінтеграція України може бути розцінена як особистий програш Володимира Путіна. Спостерігачі припускають, що внесення в останній момент змін у плани Януковича та Путіна на 27 та 28 липня вказує на невпевненість та напруження організаторів урочистостей.
Швейцарська Neue Zurcher Zeitung вважає, що церковно-політичні урочистості з нагоди 1025-річчя Хрещення Русі є не лише свідченням зростаючих амбіцій Російської православної церкви. Організовуючи торжества, офіційний Кремль, насамперед, хоче використати церкву та православ’я для зміцнення своїх політичних позицій в Україні, Білорусі й навіть у Центральній Європі. Це підтверджують і тези про зміцнення православ’я на «спільних європейських просторах», озвучені Путіним у фільмі телеканалу «Росія-1», і участь у молебні на Володимирській гірці Києва, окрім Путіна і Януковича, також президентів Сербії та Молдови. Оглядачі вказують, що називаючи «націоналізм, патріотизм та православ’я» головними ознаками «справжніх» і «вірних» росіян, офіційний Кремль хоче використати віру для боротьби зі своїми політичними опонентами. Тому Володимир Путін у згаданому фільмі навіть розповів, що «таємно хрестив свого часу свою дитину».
Цюріхська газета вважає, що Кремль і РПЦ намагаються використати зростаючу після розвалу СРСР релігійність людей. До того ж понад 70 відсотків росіян, за традицією, виступають на захист православ’я. «Симбіоз патріархату РПЦ і політики вплинув також на ухвалення в Росії низки репресивних законів, які ратифіковані упродовж останніх місяців»,– зауважує на сторінках Neue Zurcher Zeitung Данієль Вехлін із Москви. Швейцарське видання також вважає, що посилення контролю над офіційним Києвом є чи не найголовнішою метою цих торжеств.
Поділяє цю думку й польська Gazeta Wyborcza «Путін хоче застерегти Київ від зближення з ЄС», «Путін не прибуває до Києва у ролі побожного прочанина, а одним із головних завдань російської дипломатії є – не допустити підписання угоди про асоціацію України з ЄС»,– цитує газета думки експертів. І хоча оглядачі припускають, що Путін не буде в офіційних промовах у Києві прямо шантажувати нинішню українську владу, але не публічно зробить усе, щоб завадити Януковичу підписати угоду про асоціацію з ЄС.
Московська «Независимая газета» пише про побоювання офіційного Кремля щодо непередбачуваності українців, наявності спротиву навіть серед нинішніх владних верхів Києва й небажання «бути лише на підтанцьовуванні» у команди Путіна, ставати покірним наповненням так званого «Русского міра». «У Києві очікують скандалів», – прямо пише оглядач Тетяна Івженко. Тому й з’являються несподівані корективи у планах київських торжеств із нагоди 1025-річчя Хрещення Русі. Так несподівано відмінив свій візит президент Білорусі Олександр Лукашенко, а Володимир Путін вирішив відразу ж після молебню на Володимирській гірці та відвідин Києво-Печерської лаври поїхати з Віктором Януковичем до Севастополя. Там очільники України та Росії спільно відзначатимуть день флоту України та Росії, а патріарх РПЦ Кирило надумав у цей час завершити торжества в Мінську. Експерти видання припускають, що організатори урочистостей злякалися акцій протесту, анонсованих українською опозицією.
Швейцарська Neue Zurcher Zeitung вважає, що церковно-політичні урочистості з нагоди 1025-річчя Хрещення Русі є не лише свідченням зростаючих амбіцій Російської православної церкви. Організовуючи торжества, офіційний Кремль, насамперед, хоче використати церкву та православ’я для зміцнення своїх політичних позицій в Україні, Білорусі й навіть у Центральній Європі. Це підтверджують і тези про зміцнення православ’я на «спільних європейських просторах», озвучені Путіним у фільмі телеканалу «Росія-1», і участь у молебні на Володимирській гірці Києва, окрім Путіна і Януковича, також президентів Сербії та Молдови. Оглядачі вказують, що називаючи «націоналізм, патріотизм та православ’я» головними ознаками «справжніх» і «вірних» росіян, офіційний Кремль хоче використати віру для боротьби зі своїми політичними опонентами. Тому Володимир Путін у згаданому фільмі навіть розповів, що «таємно хрестив свого часу свою дитину».
Цюріхська газета вважає, що Кремль і РПЦ намагаються використати зростаючу після розвалу СРСР релігійність людей. До того ж понад 70 відсотків росіян, за традицією, виступають на захист православ’я. «Симбіоз патріархату РПЦ і політики вплинув також на ухвалення в Росії низки репресивних законів, які ратифіковані упродовж останніх місяців»,– зауважує на сторінках Neue Zurcher Zeitung Данієль Вехлін із Москви. Швейцарське видання також вважає, що посилення контролю над офіційним Києвом є чи не найголовнішою метою цих торжеств.
Поділяє цю думку й польська Gazeta Wyborcza «Путін хоче застерегти Київ від зближення з ЄС», «Путін не прибуває до Києва у ролі побожного прочанина, а одним із головних завдань російської дипломатії є – не допустити підписання угоди про асоціацію України з ЄС»,– цитує газета думки експертів. І хоча оглядачі припускають, що Путін не буде в офіційних промовах у Києві прямо шантажувати нинішню українську владу, але не публічно зробить усе, щоб завадити Януковичу підписати угоду про асоціацію з ЄС.
Московська «Независимая газета» пише про побоювання офіційного Кремля щодо непередбачуваності українців, наявності спротиву навіть серед нинішніх владних верхів Києва й небажання «бути лише на підтанцьовуванні» у команди Путіна, ставати покірним наповненням так званого «Русского міра». «У Києві очікують скандалів», – прямо пише оглядач Тетяна Івженко. Тому й з’являються несподівані корективи у планах київських торжеств із нагоди 1025-річчя Хрещення Русі. Так несподівано відмінив свій візит президент Білорусі Олександр Лукашенко, а Володимир Путін вирішив відразу ж після молебню на Володимирській гірці та відвідин Києво-Печерської лаври поїхати з Віктором Януковичем до Севастополя. Там очільники України та Росії спільно відзначатимуть день флоту України та Росії, а патріарх РПЦ Кирило надумав у цей час завершити торжества в Мінську. Експерти видання припускають, що організатори урочистостей злякалися акцій протесту, анонсованих українською опозицією.
| Передрук з "Радіо Свобода" |