Путін переоцінив свій потенціал у протидії Україні – Фрідман

У діях проти України Росія переоцінила свій потенціал і тепер Володимир Путін змушений діяти обережніше, обмежуючи ризики Кремля. Про це заявив в інтерв’ю Радіо Свобода засновник і керівник американської розвідувально-аналітичної компанії Stratfor Джордж Фрідман. За його спостереженнями, Росія загалом занепадає. Вона пройшла через розпад Радянського Союзу, а тепер бореться за збереження того, що залишилося після СРСР. Посилаючись на свою останню книжку «Гарячі точки: перспективи кризи в Європі», Джордж Фрідман дав прогноз щодо найближчого майбутнього Східної Європи.

– Ми маємо кризу, яка поглиблюється, але вона передбачувана. Передбачувана у тому сенсі, що це регіон, де зазвичай починається конфлікт в Європі – між європейською та російською частинами континенту, у регіоні Балтії, Білорусі, України, та іноді від Польщі до Румунії.

Мій прогноз, що війни не буде, але буде суттєвий рівень напруженості та невійськових конфронтацій – інформаційних, пропагандистських, економічних, і так далі. Там будуть деякі потенційні внутрішні конфлікти.

Але суть у тому, що у довгостроковій перспективі Росія є дуже уразливою країною. Вона не змогла перетворити свої нафтові багатства у життєздатну економіку. Її національний бюджет залежить від нафти. Вона не контролює ціни на нафту. І Китай, і Європа економічно слабшають і, отже, не можуть купувати стільки нафти. Сполучені Штати стали великим добувачем нафти, тому ціна нафти буде йти вниз. Я думаю, що справжнє питання – це як Росії вдасться вижити у світі, де її доходи від енергоносіїв будуть різко знижуватися. І це теж створює певні небезпеки, адже якщо всередині такої великої країни, як Росія, відбуваються фрагментації, напруга та інше, вона стає менш передбачуваною. Так що це основне питання – що буде з Росією.

У цьому регіоні поширена думка, що росіяни «зростом у 5 метрів» і все таке. Я пам'ятаю, як у 1970-х і 80-х роках теж говорили, що американці повільні, дурні і не розуміють, що вони роблять, а росіяни були блискучими. Росіян у цьому регіоні завжди переоцінювали, а американців завжди недооцінювали, адже вони так далеко. Але врешті-решт ми побачили, що впав Радянський Союз, а не Сполучені Штати.

– Під час неофіційних дискусій на конференції Globsec-2015 Ви говорили, що Росію від захоплення більших територій України стримують проблеми із забезпеченням. Наприклад, проблема заправки їхніх танків. Чи Ви вважаєте, що винятково військові чинники стримують розростання цього конфлікту?

– Ні, росіяни мають багато обмежень. Ми побачили обмеженість їхньої розвідки в Україні. Вона не змогла передбачити події у Києві, падіння уряду. Вона думала, що буде повстання у східній частині України. Російські війська мають свої проблеми. Ми побачили, як російські війська діяли на Донбасі, і ми бачили, що вийшло це у них не дуже добре. Я маю на увазі, що вони, звичайно ж, вижили, але вони боролися проти українських сил, тобто мали багато обмежень.

Росіяни завжди переоцінюють свій військовий потенціал. Було питання, чому вони не нападають на Західну Європу під час Холодної війни. Їхня армія не була настільки вже хорошою, особливо у плані забезпечення. Якщо ви кидаєте вперед тисячі танків, ви повинні забезпечити їх поставками боєприпасів, продовольства і бензину. І росіянам завжди було важко, як і будь-якій армії, підтримувати забезпечення сил, які йдуть у наступ.

У Грузії їм це вдалося, але багато танків ламалися, вони зіткнулися з труднощами. Ну, будь-яка війна – це важко, і російські війська пройшли через 10 років катастрофи у 1990-х. Останні 15 років вони намагалися модернізувати свої війська, але це важко зробити. І нарешті, коли російські танки рушать уперед, слід пам'ятати, що в американців є великі військово-повітряні сили, які були створені під час Холодної війни, щоб боротися проти російських танків. Є багато чинників, але я думаю, важливий момент у тому, що росіяни зараз переглядають свій потенціал, вони розчаровані у своїх діях в Україні. І я думаю, що вони будуть дуже обережні.

– Як Ви оцінюєте перспективи України та потенціал українських військ?

– Я думаю, що українська армія не зможе протистояти росіянам. Але навіть якщо немає опору, рухатися так далеко вглиб України важко. Просто взяти 10 чоловік кудись на пікнік – і то складно. А якщо ви берете 80 або 100 тисяч військовослужбовців і переміщаєте їх навіть без опору – це створює проблеми для росіян. Знову ж слід пам’ятати, що росіянам потрібно турбуватися не тільки про українців. Американці не надішлють сухопутних військ. Якщо американці втрутяться, – я не передбачаю, що вони це зроблять – але якщо американці втрутяться, то з повітря. Це будуть літаки F-16, які були розроблені в якості протитанкової зброї. Вони стріляють ракетами Hellfire. Якби це сталося, це була б дуже небезпечна ситуація для росіян.

Росіяни не можуть розраховувати, що вони будуть боротися тільки проти українців. Вони повинні розраховувати – тому що американці непередбачувані – що може бути й американське втручання. Це не була б інтервенція на землі, де Сполучені Штати будуть у невигідному становищі. Це було б з повітря, де Сполучені Штати мають перевагу.

Якщо ви – російський лідер, виникає питання, наскільки ви хочете ризикувати. І Путін показав від перших днів української кризи, що він дуже обережний і бажає обмежити ризики. Він розуміє ставки, і він не хоче їх піднімати. Так що я б сказав, що Росія, швидше за все, буде чекати кризи у Києві, щоб уряд там провалився, а потім намагатиметься впливати на Київ, замість того, щоб намагатися діяти основними силами.

Сполучені Штати, звичайно ж, не хочуть війни в Україні. Я думаю, що росіяни турбуються про результати такого конфлікту. Я завжди пам'ятаю про росіян, що вони почали (свої бойові дії – ред.) у Другій світовій війні нападом на Фінляндію, який пішов не так, як вони хотіли. Таким чином, росіяни мають історію воєнних невдач, як і більшість країн.

Я вважаю, що росіяни будуть намагатися знайти політичне рішення і що насправді зараз майбутнє України знаходиться у руках українського уряду. Якщо він зуміє триматися разом, якщо зможе бути ефективним, якщо зможе отримати контроль над країною, то я думаю, що росіянам доведеться переглянути свої плани. Але якщо вони розколються, то у росіян будуть варіанти.

– Чи очікуєте Ви, що Росія буде вести підривні дії безпосередньо проти членів НАТО, таких як країни Балтії, або вони боятимуться п’ятої статті статуту НАТО, і в основному зосередяться на підриві країн-сусідів, які не входять до НАТО, таких як Молдова? І як Ви вважаєте, обґрунтовані розмови про можливу російської анексії Білорусі?

– П'ята стаття – цікава стаття, оскільки НАТО може реагувати виключно згідно з наявністю військових сил у країн-членів. А НАТО дозволило своїм військовим силам прийти у занепад, так що питання не у п’ятій статті, а у Сполучених Штатах. Сполучені Штати – країна, про яку дуже важко прогнозувати, що вона буде робити. А Путін любить, щоб у нього була можливість прогнозувати.

Поки що російські спроби дестабілізувати регіон не вдалися. Я маю на увазі, що так, Путін створив напруженість у Молдові, але Молдова залишається незалежною. Він дав зрозуміти – але це було зрозуміло і раніше – що він буде щось робити у країнах Балтії, але не зробив.

Я думаю, що ідея щодо анексії Білорусі надумана. По-перше, Білорусь зараз між Україною та країнами Балтії, і це поставило б росіян у скрутне становище – з півночі і з півдня. Але важливіше те, що політично він має справу з Лукашенком, а Лукашенко побудував ефективну політичну структуру, яка частково розроблена, щоб протистояти Росії. Я маю на увазі, що він зберіг свою незалежність. Є багато міфів про те, що росіяни можуть зробити, і це міфи, які не збулися. Ми вже більше року в українській кризі. Були всі підстави для росіян спробувати дестабілізувати Молдову, країни Балтії. Вони цього не зробили. І я думаю, це переважно тому, що вони дуже стурбовані, що ця криза пошириться і призведе до більшої співпраці між членами НАТО, принаймні політично.

Слід пам'ятати, що Путін був дуже здивований, коли США вдалося організувати європейців щодо санкцій. Він явно не очікував, що німці та американці досягнуть якогось взаєморозуміння з приводу того, що сталося в Україні. Він сподівався, що німці не зроблять цього кроку. Я не знаю, наскільки сильне або крихке об'єднання навколо санкцій, але санкції існують.

У Східній Європі популярна ідея, що напрочуд потужна Росія дестабілізує все. Вона ще нічого не дестабілізувала. І я вважаю, що ми повинні мати на увазі межі російської могутності й трохи подумати над розмірами американської потужності. Але в цьому регіоні є (якісь окуляри – ред.), через які російський потенціал завжди здається більшим.

– Хіба це не природно для країн на кордоні з Росією, таких як Україна, тому що вони відчувають себе беззахисними?

– Російські дії в Україні жалюгідні. Простіше кажучи, вони не вражають. Коли вони починали, то мали контроль над українською політикою. Коли вони закінчили, вони отримали Крим і деякі частини Східної України, але навіть там результат обмежений. Україна входить у сферу фундаментальних інтересів Росії, а коли я дивлюся на результат, то ці дії взагалі не вражають.

Росія не показала себе у якості відмінного політичного гравця. Насправді вона ніколи не була відмінним політичним гравцем. Вона була змушена напасти на Чехословаччину, бо втратила над нею контроль. Вона увірвалася в Угорщину, бо втратила контроль над Угорщиною. Росіяни втратили контроль над Чаушеску та Румунією. Вони ніколи не могли контролювати Тіто. Я поняття не маю, звідки з'явилася ця ідея потужного, геніального російського державного управління.

Над матеріалом працювали Олексій Знаткевич і Анна Шаманська.