В день візиту російського президента Путіна у Белграді в четвер гримів гарматний салют, били церковні дзвони і юрби із сербськими та російськими прапорцями стояли вздовж маршруту автомобільного кортежу гостя через столицю Сербії.
Володимир Путін та його сербський колега Александар Вучич похвалилися позитивними відносинами двох країн, і російському керівнику подарували цуценя сербської сторожової породи, а Вучич отримав російський орден.
Серед підписаних угод - домовленості, згідно з якими Сербія купуватиме у Росії зокрема зброю та газ.
Белград намагається балансувати між проголошеним курсом країни на вступ до Європейського Союзу, та прагненнями зберегти підтримку Росії.
Згідно з узгодженим планом Сербія має стати членом ЄС у 2025 році.
Євросоюз зараз є найбільшим торговельним партнером Сербії, а Росія - лише п’ятим.
Але чимало сербів і досі вважають саме Москву прихильною до Белграда у питаннях регіонального впливу і безпеки на Балканах.
Зростання інтересу Російської Федерації до Західних Балкан, а отже і до Сербії, відбувалося паралельно до російських приготувань реакції на події Євромайдану у Києві, війни на сході України та анексії Криму.
Президент Путін повторив, що Росія не визнає незалежності колишньої сербської провінції Косово і погоджується з новими побоюваннями Сербії у зв’язку з проголошеними намірами влади у Косово створити свою повноцінну армію.
Сербія вивела свої війська з Косово унаслідок авіа рейдів НАТО 1999 року, що зупинило криваву війну албанських мешканців проти сербського уряду.
Белград так і не визнав незалежності краю, але погодився з вимогами ЄС про нормалізацію відносин з Косово, як передумову вступу Сербії до Євросоюзу.
"М’яка сила" Москви
“Для нас дуже важливо мати друзів у світі, а Путін та Росія найважливіші”, - сказав кореспондентам агентства Reuters мешканець південного сербського міста Нові Пазар, Стефан, який приїхав у Белград вітати російського керівника.
Путін перед поїздкою звинуватив Захід у дестабілізації Балкан через, як він висловився, намагання домінувати у регіоні, залучаючи тамтешні країни до НАТО і ЄС.
При цьому російський керівник стверджував, що не змушує інші країни робити вибір між зближенням із Заходом та відносинами з Росією.
У регіоні Воєводина, де мешкають значні громади етнічних меншин зокрема угорців, а також українців (багато з яких називають себе русинами), на деяких рекламних щитах з фотографіями російського президента вночі з’явилися написи англійською мовою “Путін - забирайся геть”.
Кілька громадських організацій Сербії оприлюднили листа, в якому засудили прославляння Путіна: “Супроводжуваний широким висвітленням у ЗМІ, візит Путіна завдає подальшої шкоди уже послабленим демократичним установам, правам та свободам громадян Сербії”.
“Зростання інтересу Російської Федерації до Західних Балкан, а отже і до Сербії, відбувалося паралельно до російських приготувань реакції на події Євромайдану у Києві, війни на сході України та анексії Криму”, - зауважив у широкому звіті про зростання впливу Росії сербський аналітичний Центр євроатлантичних досліджень (CEAS).
Автори дослідження станом на 2016 рік виявили у Сербії 109 організацій, які працювали над різними аспектами російсько-сербських відносин.
Серед тих організацій було 10 об'єднань російських співвітчизників,21 асоціація громадян, 6 студентських організацій, 16 політичних рухів, 14 партій, 8 інтернетних сайтів, 2 російські організації з відділеннями у Сербії, 16 прокремлівських засобів масової інформації, 6 російських ЗМІ, 3 російські фонди та 5 культурно-освітніх установ, і два інтернетні сайти з невідомими власниками.
Візит Путіна відбувся на тлі багатотисячних антиурядових протестів у Сербії. Критики уряду стверджують, що теперішня влада на чолі з Вучичем руйнує демократію на користь автократизму.
Дивіться також: Експерти про підґрунтя криз у Великій Британії та США
Your browser doesn’t support HTML5