Протягом літа російські сили на сході України продовжували щодня атакувати українську армію, завдаючи значних втрат і уникаючи, при цьому, відповіді з боку Заходу. Першого вересня почалося нове припинення вогню і постріли раптово замовкли. Оптимісти висловлювали припущення, що президент Росії Володимир Путін почав відступати.
Відтак почали надходити повідомлення про ситуацію в Сирії: російські військові літаки літають над провінцією Ідліб, яку контролюють бойовики. Споруджуються казарми на новій військовій базі РФ у Сирії. Кораблі доставляють нову військову бронетехніку. Путін, як виявилося, не відступає, а змінює фронти і знову здійснює один зі своїх нахабних маневрів, які неодноразово заставали адміністрацію Обами зненацька.
Про це на сторінках газети The Washington Post пише заступник редактора відділу редакційних статтей Джексон ДІл, додаючи, що поки що не зрозуміло, які цілі ставить Путін в Сирії чи в Україні, де досі перебуває 9 000 російських солдатів і 240 танків, якщо не рахувати 30 000 так званих «добровольців». Деякі аналітики вважають, що Путін почав діяти на Близькому Сході, тому що його авантюра в Україні провалилася. З іншого боку, російському президенту вдалося змусити Захід змиритися з його вимогами в Україні. І тепер він намагається повторити свій успіх в іншому театрі дій.
Без сумніву, ніхто не має вигляду більш обдуреного Кремлем, ніж людина, яка телефонує Москві, щоб опротестувати її втручання – державнийи секретар США Джон Керрі. У травні Керрі їздив у Сочі на зустріч з Путіним, щоб обговорити з ним питання Ірану, України та Сирії. Після зустрічі Керрі публічно підтвердив свою прихильність до ідеї, що війни в Україні і Сирії можуть бути завершені завдяки співпраці США і Росії. Насамперед встановлено спеціальний дипломатичний канал між Москвою і Вашингтоном для координації щодо України з метою закінчити конфлікт до кінця року.
Протягом літа, коли увага Вашингтона була прикута до ядерної угоди з Іраном, американські та європейські дипломати мовчки почали тиснути на демократично обраний прозахідний уряд президента України Петра Порошенка. В Сочі Керрі запропонував повну підтримку Мінським угодам (Мінськ-2), які підписали Німеччина і Франція на тлі того, як російські регулярні війська вступили у відкритий запеклий бій проти української армії. Угода вкрай невигідна для Києва: Україна повинна змінити свою Конституцію, щоб надати захопленим Росією територіям особливі повноваження. І ця реформа повинна ще й задовольняти маріонеток Москви. Таким чином, це дає Путіну фактичне право вето на структуру держуправління в Україні».
Попри те, що Росія навіть не починала виконувати Мінські угоди, адміністрація Барака Обами тиснула на Порошенка з вимогою розглянути конституційну реформу в парламенті. Він врешті погодився, і це дорого йому обійшлося, про що свідчить насильство під час протестів під стінами Верховної Ради. Але ці події виглядають так, ніби США досі покладаються на прихильність Керрі до Путіна.
Путін у свою чергу відкинув поступки, на які Захід змусив уряд в Києві піти. Він оголосив, що реформа «не була узгоджена» з його маріонетками на Донбасі і не приносить значних змін у структурі влади в Україні. Важко уявити більш кричущу і зухвалу спробу Москви диктувати Україні її внутрішню політику. Але Захід, замість того, щоб відкинути цю спробу, пообіцяв ще більше тиснути на українців. «Необхідно подолати розбіжності в поглядах», - сказала канцлер Німеччини Анґела Меркель під час останньої зустрічі з Порошенком. Київ змушують дозволити проведення виборів на окупованих територіях попри те, що вони досі під контролем російських військ, а більша частина українського населення була змушена переїхати з регіону.
Як з цим пов'язана війна в Сирії? Там порядок денний Путіна такий же чіткий і агресивний. Він хоче заблокувати будь-які спроби Заходу і його союзників зорганізувати повалення режиму Башара Асада. Москва хоче силою нав'язати Заходу співпрацю з сирійським президентом проти «Ісламської держави», хоча він розв'язав громадянську війну і звинувачений у застосуванні хімічної зброї. Путін задав цю ідею Обамі під час телефонної розмови в липні. Але Обама, як і Керрі, помилково вирішив, що Путін готовий до співпраці.
А тепер, раптово, російські війська опинилися в Латакії, що є етнічним опорним пунктом Асада. Аналітики вважають, що російські літаки і безпілотники можуть бути використані для удару по позиціях сил, які борються проти режиму Асада. Кремль при цьому відкинув слова протесту, оголошені Керрі.
Можливо, Путін і справді імпровізує або блефує від відчаю. Але може він і розраховує, що адміністрація Обами на його войовничість в Сирії відповість так само, як і в Україні: в широкому сенсі погодиться на його вимоги і спробує тиснути на сирійських і арабських союзників, щоб вони прийняли вимоги Кремля. Звісно, Путіну поки що не вдалося досягти своєї мети в Україні, попри серйозний тиск з боку Заходу. І навряд чи йому вдасться захистити таким же чином режим Асада. Але якщо однією з його цілей показати, що він може маніпулювати США, тоді це в нього добре вийшло», - підсумовує Джексон Діл у статті в газеті The Washington Post.
Дивіться також: Санкції щодо Росії будуть залежати від виконання Мінських угод - Нуланд
Your browser doesn’t support HTML5
Санкції щодо Росії будуть залежати від виконання Мінських угод - Нуланд. Відео