Росія Путіна - бідний, п’яний футбольний хуліган - оглядач

Росія не така країна, як ви думаєте. Її економіка менша, ніж у Південній Кореї, її населення бідніше, ніж Казахстану, за технологією поступається Фінляндії, а її військовий бюджет – менший, ніж у Саудівській Аравії.

Так змальовує Росію Володимира Путіна колишній дипломат і старший науковий співробітник Школи глобальних відносин ім.Манка Скотт Ґілмор у статті в американській газеті The Boston Globe.

Упродовж більшості 20 століття, пише він, те, що думала і робила Москва мало певний вплив на регіон від Гавани до Ханоя. Проте після розвалу Радянського Союзу залишилася розбита, зламана шкаралупа колишнього велетня. Із падінням Берлінської стіни, впав і статус Росії в світі, - уважає Ґілмор.

Борис Єльцин - часто напідпитку - цілком відповідав посаді президента країни, в якій тривалість життя скоротилася на п’ять років після розвалу СРСР. Були спроби державного перевороту, колапс промисловості, поширення корупції, звуження кордонів. Після поколінь страху перед радянським ведмедем, Захід почухав потилицю, відправив певну допомогу і повернув свої сподівання у напрямок Бразилії, Індії та Китаю.

Але прихід до влади Володимира Путіна ознаменував поворот в долі Росії. Ставлення до неї почало змінюватися. Путін почав свідомо культивувати новий імідж, собі і країні. Нова Росія Путіна стала країною, яка знову відігравала роль на світовій арені.

Росія провела Олімпіаду, дала удар по Грузії, захопила Крим, вторглася в Україну, відправила бомбардувальники до повітряного простору НАТО, побудувала військові бази в Арктиці і старанно позувала, як натертий маслом немолодий, але все ще міцний культурист. А ми, пише оглядач у The Boston Globe, дедалі уважніше спостерігаємо, не помічаючи однак, що за лаштунками заховані ходунки для старого. Придивившись прискіпливіше, ми шоковані.

Скотт Ґілмор вказує, що за останніми даними Міжнародного валютного фонду, економіка Росії за обсягом приблизно відповідає Австралії і поступається Південній Кореї. Її роль як експортера не така важлива, як роль Бельгії, Мексики чи Сінгапуру.

І вона - бідна. Світовий банк, за розміром ВВП на душу населення, віддав Росію на сходинку нижче Литви, Екваторіальної Гвінеї і Казахстану. Частка населення, що живе за межею бідності, в Росії вища, ніж в Індії, Індонезії і Шрі-Ланці. Глобальний індекс конкуренції зареєстрував Росію на 67-му місці, Індекс людського розвитку ООН – на 66-му місці.

Економічні проблеми серйозно впливають на суспільство. Нині в Росії нараховують меншу кількість лікарів, ніж було 10 років тому. Очікувана тривалість життя в Росії на дев’ять років менша, ніж у США, і продовжує скорочуватися. Рівень смертності серед новонароджених в два-три рази вищий, ніж в західних країнах. Рівень алкоголізму - один з найвищих в світі, і в три рази вищий, ніж в Північній Америці; споживання спиртних напоїв за минулі 20 років зросло в два рази. Не дивно, що російське статистичне агентство Rosstat назвало старіння населення і скорочення його чисельності однією із головних проблем, що стоять перед країною на найближчі 30 років.

За словами колишнього дипломата, в інтелектуальній площині Росія виглядає крихітною цяткою в дзеркалі заднього виду.

«Колись радянські університети готували інженерів і лікарів для країн, що розвиваються. Нині ООН ставить систему освіти в Росії нижче будь-якої іншої європейської країни і приблизно на рівень тихоокеанського острова Палау. Колишній технологічний лідер, який запустив супутник, сьогодні реєструє менше патентів, ніж Ісландія. Рівень цитованості наукових публікацій менший, ніж у Фінляндії», - відзначає оглядач.

За будь-якого показника охорони здоров’я, багатства і впливу, Росія поступається навіть середнім державам.

Отож, що у них залишилося?, - запитує Ґілмор. І сам відповідає: в основному –зброя і бомби. 8 000 ядерних боєголовок, що на 700 більше, ніж у США. Друге місце в світі щодо кількості бойових літаків, військових супутників і ядерних субмарин. З часу приходу до влади Володимира Путіна у 1999 році, російський військовий бюджет щороку збільшувався.

Але навіть і ці дані оманливі. За інформацією Стокгольмського міжнародного інституту миру, військовий бюджет Росії все ще поступається бюджету Китаю і Саудівської Аравії. Він - на рівні Індії, Франції та Великобританії. Це в дев’ять разів менше, ніж бюджет Пентагону.

Факт в тому, що, якби не Сирія, Крим і застарілі ядерні боєголовки, Росія привертала б стільки ж міжнародної уваги, скільки Словаччина або, можливо, Уельс. Не випадково, ці збірні грали в одній групі з Росією на поточному Чемпіонаті Європи з футболу. В обох випадках Росія зазнала поразки, хоча її противники були в двадцять і в сорок разів меншими відповідно. Незважаючи на поразки, які відкинули Росію на останнє місце в турнірній таблиці, її команда і вболівальники, як і раніше, переважали у випсках новин.

Говорячи про Єврокубок, пише Скотт Ґілмор, ми говоримо про російських хуліганів, які влаштовують заворушення на трибунах, нападають на інших уболівальників в поїздах по дорозі додому. Або ми вражені войовничою відповіддю Москви, коли Ігор Лебедєв, віце-спікер російського парламенту і високопоставлений чиновник футбольної асоціації, написав в Twitter: «Не бачу нічого страшного в бійці фанатів. Навпаки, молодці наші хлопці. Так тримати!».

Лебедєв розуміє урок, який давно і наполегливо викладає Путін: якщо ви не можете змагатися на полі, то влаштовуйте якомога більше шуму за його межами. Росія настільки відстала в економічному, технологічному, соціальному і політичному сферах, що вона більше не має значення. Але вона все ще може привертати нашу увагу, і це вона й робить, - підкреслив оглядач.

Коли Росія знову переміщуватиме танки до кордону, нам слід поставитися до цього серйозно. У Росії багато танків (хоча Пакистан має більше). Але ми повинні також пам’ятати, що Росія – не наддержава.

За більшістю показників вона – навіть не середня держава. Вона - футбольний хуліган: бідний, п’яний і фрустрований тим, що перемагати вже не може. Все, що він може, це жбурляти з трибун пляшки з-під пива, - пише у виданні The Boston Globe старший науковий співробітник Школи глобальних вілносин ім.Манка Скотт Ґілмор.

Дивіться також: Ось що про майбутнього посла США в Україні кажуть колишні колеги

Ось що про майбутнього посла США в Україні кажуть колишні колеги. Відео