Незавершений бунт лідера ПВК "Вагнер" Євгена Пригожина вдарив по авторитету Путіна і став сигналом про його хитке становище як для самих росіян, так і для решти світу. Таку думку Українській службі Голосу Америки висловив колишній посол США в Україні Джон Гербст.
"До цього, до минулої суботи, більшість розвідок, більшість урядів стверджували, що Путін міцно тримає владу. Вони однозначно помилялися. Тож тепер усі кажуть, що Путін вразливий, і мають рацію щодо цього," - сказав Гербст.
За його словами, після інциденту з Пригожиним люди задумаються, чи президент Росії Володимир Путін є тією людиною, "за якою треба йти."
"Ми бачили, як він фактично програв Пригожину. Сказавши, що він зрадник, він його відпускає в Білорусь. Це не ознака людини, яка твердо керує справою... Однак, чи означає це, що хтось спробує його замінити - це вже зовсім інше питання. Думаю, він став слабшим, і він може шукати способи відновити силу, але я не впевнений, що у нього є легкі шляхи для цього," - вважає Гербст.
Про те, що останні події в Росії засвідчили слабкість як Путіна, так і російської армії, каже аналітикиня Інституту вивчення війни Катерина Степаненко: "Я вважаю, що цей інцидент дійсно продемонстрував слабкість Путіна в тому, як він зміг себе представити під час інциденту та після нього."
На її думку, одним із таких прикладів слабкості стало звернення Путіна в понеділок, коли президент Росії фактично засвідчив, що російська армія потребує "вагнерівців", які пішли на бунт.
"Йому потрібні сили "Вагнера", незалежно від того, зрадили вони його чи ні. В іншому світі, з сильним лідером, якби не було вторгнення, він, швидше за все, посадив би їх у в’язницю за таку зраду. Але у цьому випадку він зробив це публічне звернення, намагаючись врятувати свою репутацію від цього інциденту, намагаючись утримати ці сили. Тож для мене демонстрація слабкості Путіна полягає в тому, що він стурбований тим, що ці сили можуть слідувати за Пригожиним у Білорусь", - розповіла Катерина Степаненко.
Аналітикиня вважає, що окремо ситуація з бунтом засвідчила, наскільки слабкими є російські сили, зокрема, сили безпеки, навіть у відповідь на внутрішні загрози. "Ми побачили, що Пригожин за кілька годин зміг під’їхати до Москви майже за 200 кілометрів. І це ознака його віри, що сили Путіна не такі ефективні, як раніше. Ймовірно тому, що більшість із них були спрямовані на передову," - сказала аналітикиня.
Тим часом Метью Шмідт, доцент кафедри нацбезпеки в Університеті Нью-Гейвена, дотримується протилежної думки. Він вважає, що ситуація з бунтом була для Путіна виграшною.
"Ми знаємо, що еліти навколо Путіна не стали на бік Пригожина. Вони, можливо, чекали, щоб побачити, що відбувається. Але зрештою вони не стали на бік повстання. І зараз немає іншого Пригожина, який прийде через кілька тижнів або місяців... Я думаю, Путін вчинить кроки, аби відновити свою владу серед населення та еліт. І думаю, вони скерують увагу до поля бою в Україні та до успіху чи поразки українських військ", - зазначив Шмідт.
Також Шмідт вважає, що після невдалого повстання "вагнерівців", Путін зробив їх та їхнього ватажка фактично "ручними", і вони можуть становити загрозу для України.
"Я думаю, що Пригожин у Білорусі тепер, по суті, може отримувати накази від Путіна, і може бути ефективним лідером якогось нападу з півночі, знову на Київ, щоб загрожувати столиці, тим більше, що контрнаступ стає все більш успішним... Я підозрюю, що зараз війська "Вагнера" будуть схильні вести жорстку боротьбу і виконувати накази російських командирів, тому що, я думаю, вони розуміють, що на кону - їхні життя," - каже Шмідт.
В американському Інституті вивчення війни загрозу з Білорусі, навпаки, вважають малоймовірною. "Ми продовжуємо вважати, що будь-яка атака з боку Білорусі є дуже малоймовірною. Ми не бачили показників, які б свідчили про те, що "Вагнер" відправиться, наприклад, в Україну. Цікаво, що вчора ми бачили повідомлення з російських ЗМІ, в яких йдеться про те, що білоруська влада будує тренувальний табір у Білорусі, в Осиповичах. Розташування це дуже своєрідне, тому що Осиповичі розташовані між Мінськом та Росією. Тож якщо вони будують спеціальні табори для "Вагнера", і якщо ця інформація правдива, то це справді вказує на те, що сили "Вагнера" не призначені для використання в Україні, а швидше, для деяких аспектів внутрішньої безпеки режиму Лукашенка", - каже Катерина Степаненко.
Тим часом Джон Гербст прогнозує, що разом із ослабленням Путіна події з бунтом стали початком кінця самої групи "вагнерівців" на чолі з Пригожиним.
"Як тільки Пригожин взяв відповідальність за взяття Бахмута, він почав відводити свої сили з поля бою. Здається, вони не ведуть бойових дій уже шість-вісім тижнів. І оскільки вони не відновлюються як окремий підрозділ, я думаю, які б сили вони не мали, вони розсіються відповідно до їхнього зосередження по всій російській регулярній армії", - сказав колишній посол.
У тому, що угруповання Вагнера під керівництвом Пригожина більше не воюватиме на важливих ділянках фронту в Україні, переконаний і аналітик American Enterprise Institute Леон Арон: "Я б сказав, що українська битва Пригожина скінчилася. Що б з ним не трапилося, я не думаю, що Путін дозволить йому відновити свою силу. Точно не тоді, поки Пригожин у Білорусі... Дружбі, схоже, кінець. І питання, чи зможе Путін пробачити Пригожину. Зараз білоруський лідер Олександр Лукашенко не може чхнути, не погодивши це з Путіним. Тому будь-які гарантії, які він дав Пригожину, можуть не вартувати папірця чи телефонного дзвінка. Я сумніваюся, що Путін збирається відпустити його на напівпенсію. З іншого боку, Пригожин не є наївним ідеалістом. Тож думаю, це буде цікава боротьба", - сказав Арон.
Також Леон Арон називає бунт "вагнерівців" "чимось, що похитнуло путінську непереможність."
В Інституті вивчення війни кажуть, що наразі фактичних наслідків від бунту не видно на полі бою, втім останні події могли зашкодити моральному духу окремих підрозділів російської армії.
"Я думаю, що це, напевно, вплинуло на тих, хто був на полі бою в Запорізькій, Херсонській області, тому що фактично їхній центр управління знаходився під командуванням "Вагнера." І я думаю, що це впливає на психологічний стан людей, на їхнє моральне ставлення до цієї внутрішньої загрози, за якої Кремль нічого не робить, щоб її відбити," - вважає Степаненко.
Колишній посол США в Україні Джон Гербст вважає, що Путіну буде ще складніше збирати сили для війни в Україні. Тож Гербст переконаний, що події всередині Росії мають підштовхнути світ надсилати в Україну ще більше сучасної зброї: "Путін явно слабший. Тепер їм потрібно ухвалити політичне рішення відправляти в Україну більш передову зброю. Зброю, яку вони в минулому надто боязко надсилали," - сказав Гербст.
Дивіть також:
Your browser doesn’t support HTML5
Бунт ПВК Вагнер: реакції в Білому Домі, Конгресі США. СТУДІЯ ВАШИНГТОН