У середу відбулося засідання Ради Безпеки ООН щодо ситуації в Україні. Як повідомив Голосу Америки постійний представник України при ООН Сергій Кислиця, засідання ініціювала Україна. Його проведення підтримали партнери, зокрема Сполучені Штати Америки. Мета - підбити підсумки серпня, а також обговорити останню масовану атаку Росії на об’єкти енергетичної інфраструктури України.
"Ми завжди тримаємо ситуацію в Україні на порядку денному Ради Безпеки, тому що є багато охочих, які прагнули б, щоб це питання відійшло з радара Радбезу. Бо деяким країнам, у тому числі й членам Радбезу, незручно озвучувати свою позицію або подекуди її відсутність під запис на Радбезі. Все це чітко фіксується. І у майбутньому буде використане у трибуналах, на яких буде розглядатися звинувачення у скоєнні воєнних злочинів, злочинів проти людяності", - додав дипломат.
Головним доповідачем від Секретаріату ООН на засіданні був заступник генсека ООН Мирослав Єнча. Він нагадав, що днями велика війна в Україні перетнула позначку у два з половиною роки.
За два з половиною роки війни було вбито 11 662 цивільних. Поранення отримали 24 207 мирних жителів. Також було пошкоджено або зруйновано 546 медичних та 1306 навчальних закладівУправління Верховного комісара ООН з прав людини
За цей час, за даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, було вбито 11 662 цивільних, з них 639 - діти. Поранення отримали 24 207 мирних жителів, у тому числі 1 577 дітей. Також було пошкоджено або зруйновано 546 медичних та 1306 навчальних закладів.
"Липень став найбільш смертоносним місяцем для мирного населення в Україні: щонайменше 219 мирних жителів загинуло, 1018 отримало поранення. На жаль, ці цифри тільки зростають, оскільки ракети, снаряди та безпілотники продовжують щодня вражати міста, селища та села по всій Україні", - зауважив він.
Згадав Єнча у виступі й складну ситуацію довкола Запорізької АЕС. За його словами, у серпні Міжнародне агентство з атомної енергії повідомило про погіршення ситуації з ядерною безпекою на ЗАЕС. "Також зростає стурбованість ядерною безпекою в Курській області Російської Федерації", - додав він.
Роберт Вуд, заступник постійного представника США при ООН, який виступав одним з перших, нагадав, що 24 серпня 1991 року Україна отримала незалежність, проте два з половиною роки тому Росія розпочала невиправдане повномасштабне вторгнення в Україну: "І сьогодні триває десятилітній наступ на незалежність України". Водночас Україна має право на самозахист, і українці борються.
"Росія не може і не підкорить Україну. Україна та Сполучені Штати досягли прогресу, підписавши у червні історичну двосторонню угоду про безпеку. Але ми не одні з Україною. 32 союзники та партнера по НАТО пообіцяли підтримувати потреби України в безпеці", - запевнив він.
День Незалежності України, за словами американського дипломата, це нагадування про те, про що йдеться про фундаментальні принципи суверенітету та територіальної цілісності. "Наша відданість цим принципам, як і наша відданість Україні, не похитнеться", - додав Вуд.
Український посол Сергій Кислиця, заявив, що вже понад два роки Україна витримує наймасштабніший терор в історії людства
Український посол Сергій Кислиця почав свій виступ з нагадування про те, що 26 серпня Росія запустила проти України 109 дронів та 127 ракет. Наступного дня масований обстріл продовжився. З початку повномасштабного вторгнення, додав Кислиця, Росія запустила по Україні понад 9600 ракет, майже 14 тис. ударних безпілотників та понад 33 тис. керованих авіаційних бомб.
"Понад два роки Україна витримує наймасштабніший терор в історії людства. Тільки уявіть, скільки смертоносної зброї скинуто на наші будинки, школи, лікарні, електростанції. Витрати на ці атаки важко обчислити. Тільки 26 серпня Росія витратила близько $1,3 млрд, обстрілюючи Україну", - додав дипломат.
Кислиця також пояснив членам Ради Безпеки, чому Україна почала операцію у Курській області. Мовляв, Україна не могла бездіяльно спостерігати тим, як Росія нарощує сили в Курській області та її підготовкою до наступу на Сумську область. Тому, за його словами, у відповідь на цю небезпеку Україна розпочала оборонну операцію, і завдяки цьому небезпека окупації Сум зменшилася.
Він також додав, що під час проведення операції в Курській області українська армія дотримується міжнародного гуманітарного права. "Хочу підкреслити: мета операції – винятково оборонна", - зауважив він.
Заступник російського посла Дмитро Полянський під час свого виступу назвав операцію українських військових у Курській області "курською авантюрою", а також звинуватив Збройні сили України у вбивствах цивільних та мародерстві, не надавши доказів.
Він також проанонсував засідання, яке скликала Росія на 30 серпня, на якому вона знову планує обговорювати питання постачання західними партнерами зброї Україні.
Це вже досить стандартна практика постійного представництва Росії при ООН, коли після засідання, яке ініціюють Україна та партнери, вона проводить власний брифінг, присвячений саме темі постачання західної зброї.