Радіоелектронна боротьба в Україні та на Близькому Сході може загрожувати безпеці авіаперельотів далеко за межами зони бойових дій, пише The New York Times.
Літаки втрачали супутникові сигнали, рейси перенаправлялись, а пілоти отримували неправдиві звіти про місце перебування або хибні попередження про те, що вони летіли близько до землі, - розповідає газета із посиланням на внутрішню записку для авіакомпаній від регуляторних органів Європейського Союзу з питань безпеки. Федеральне авіаційне управління США також попередило пілотів про глушіння GPS на Близькому Сході.
Радіоелектронна боротьба на війні
Радіочастотні перешкоди використовують для глушіння супутникового GPS-сигналу в ракетах і дронах, й це стало одним із важливих методів боротьби у російському повномасштабному вторгненні в Україну та у війні Ізраїлю проти ХАМАСу, визнаного у США і низці країн терористичним угрупованням.
Forbes пише, що російські збройні сили давно віддають перевагу радіоелектронній боротьбі, зокрема, радіоперешкодам, як засобу притуплення переваги країн НАТО в безпілотниках і високоточних боєприпасах.
"Москва активізує свої зусилля з оновлення та модернізації запасів РЕБ, - писало міністерство оборони Естонії у звіті за 2017 рік. - Ефект цих змін очевидний в агресії Росії проти України, де РЕБ є органічною частиною кінетичних і некінетичних операцій Росії".
Оскільки українці взяли на озброєння більше безпілотних літальних апаратів і боєприпасів західного зразка, зауважує Forbes, росіяни подвоїли свою інфраструктуру РЕБ в окупованій Україні. Інститут вивчення війни у Вашингтоні, зокрема, наголошував, що коли росіяни розпочали контратаку в районі Авдіївки 10 жовтня, операція почалася з широкого глушіння.
Що більше українці покладаються на GPS, тим більше росіяни намагаються глушити GPS - і то більше українці націлюються на апарати РЕБ росіян. Зокрема, у серпні ГУР України показало, як знищує російський комплекс РЕБ "Поле-21".
Загрози для цивільної авіації
Наразі така радіоелектронна боротьба не мала фатальних наслідків для міжнародної цивільної авіації. Однак через те, що пасажирські літаки орієнтуються на GPS і не здатні розрізняти хибні сигнали, у вересні бразильський літак Embraer, що прямував до Дубаю, випадково ледь не потрапив до повітряного простору Ірану, пише NYT. Також низка літаків отримували хибні дані про їхнє розташування.
Навіть до початку конфлікту на Близькому Сході Національна авіаційна бізнес-асоціація США повідомляла, що Федеральне авіаційне управління США закликало усіх пілотів, що оперують поблизу кордону Ірану й Іраку та Азербайджану, бути особливо пильними. Про випадки фальшивих сигналів GPS повідомили більше десятка комерційних, військових і бізнес-літаків. Авіаторам порадили посилити контакт з авіадиспетчерами на землі, стежити за аномаліями у показниках і бути готовими керувати літаками без GPS.
Літаки зазвичай можуть безпечно літати і без супутникових сигналів, хоча GPS є невіддільною частиною безпечної та ефективної навігації, адже надає детальну інформацію про місце перебування. Великі комерційні літаки мають принаймні шість альтернативних навігаційних систем, кажуть пілоти. Однак менші бізнес-джети, такі як Dassault Falcons, Gulfstream і Bombardiers, можуть бути більш сприйнятливі до хибного сигналу, цитує NYT Агентство авіаційної безпеки ЄС.
Чи є альтернатива GPS?
Якщо глушіння GPS у зоні конфлікту - звична практика, то новітніми методами РЕБ стали самі хибні сигнали. Експерти, яких цитує NYT, кажуть про небачений рівень фальшивих сигналів, що фіксують за понад 300 кілометрів від зони бойових дій в Україні. Найбільш уразливі до цього регіони: Чорне море, зона від Туреччини до Азербайджану, Середземне море, Балтика біля Польщі та Латвії й Арктика неподалік Фінляндії та Норвегії.
Оглядачі кажуть, що хибні сигнали виявляють ключовий недолік системи GPS: приймач завжди "довіряє" сигналу й не перевіряє його автентичність. GPS (Global Positioning System), супутникова радіонавігаційна система належить уряду США, але вона безплатно доступна для будь-якого апарату із вбудованим приймачем сигналу GPS, при цьому для деяких країн існують обмеження.
Окрім цієї системи, у світі зараз працює також російська ГЛОНАСС, китайська BeiDou та європейська Galileo. При чому лише ГЛОНАСС має покриття, відносно співмірне із GPS. Натомість Galileo має найвищий рівень захисту сигналу, адже його система передбачає автентифікацію. Однак навіть технологія Galileo не є повністю захищеною від фальшування.
Дивіться також: Остін на "Рамштайні": Франція та Німеччина очолять нову коаліцію для поставок ППО Україні