Оглядачі у західних ЗМІ та спостерігачі відзначають "стриману" реакцію у Москві на рішення вільнюського саміту НАТО щодо України.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров сказав в інтерв’ю індонезійській газеті, що збройне протистояння в Україні триватиме доти, доки Захід не відмовиться від планів "домінувати" та "перемогти Москву".
"Чому збройне протистояння в Україні не припиняється? Відповідь дуже проста – воно триватиме до тих пір, поки Захід не відмовиться від планів зберегти своє панування і не подолає нав’язливе бажання завдати Росії стратегічної поразки руками його київських маріонеток", – йдеться в стенограмі інтерв’ю, опублікованій на сайті МЗС Росії у середу.
"Реакція Кремля та російських військових блогерів на перший день саміту НАТО була відносно стриманою. Речник Кремля Дмитро Пєсков передбачувано неоднозначно оцінив перший день саміту НАТО, скаржачись, що саміт має "виражений, концентрований антиросійський характер", – пишуть експерти вашингтонського Інституту вивчення війни (ISW).
Як повідомляє Reuters, коментуючи запропоновані безпекові зобов’язання перед Києвом, речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що вони будуть помилкою, яку Москва буде змушена враховувати при ухваленні рішень.
"Ми вважаємо це грубою помилкою і потенційно дуже небезпечною, тому що надаючи будь-які гарантії безпеки Україні, ці країни ігнорували б міжнародний принцип неподільності безпеки. Надаючи гарантії Україні, вони б зазіхали на безпеку Російської Федерації ", – сказав Пєсков журналістам у середу.
Дивіться також: Безпекові зобов'язання від G7 не є заміною членству в НАТО – прем'єр Британії Сунак
Удари безпілотників по всій території України та обстріл Одеського порту
Як зауважують аналітики ISW, своє ставлення до саміту НАТО Росія продемонструвала, коли 11-го липня, у перший день зустрічей у Вільнюсі, російські війська завдали серії ударів з безпілотників Shahed 131 і 136 по території України та намагалися завдати удару по зерновому терміналу в Одеській області, загрожуючи Чорноморській зерновій угоді, термін дії якої спливає 17-го липня. Росія раніше заявляла, що не планує продовжувати дію угоди, яка дозволяє Україні експортувати зерно зі своїх чорноморських портів.
"Удари російських безпілотників по портовій інфраструктурі збігаються з першим днем саміту НАТО у Вільнюсі та, ймовірно, спрямовані на те, щоб перешкодити членам НАТО надавати більше військової допомоги Україні", – мовиться у зведенні ISW.
Сигнал для Туреччини
На думку аналітиків, Росія може хотіти у такий спосіб помститися президенту Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану і показати, що його "нещодавня заява про підтримку членства України в НАТО та повернення п’яти українських командирів "Азовсталі" 7-го липня не пройшли непоміченими".
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що телефонної розмови з президентом Туреччини наразі не планується, повідомило у середу агентство Reuters з посиланням на державне російське агентство ТАСС. Раніше Ердоган заявив, що сподівається на продовження дії зернової угоди, і повідомив, що запросив президента Росії Володимира Путіна до Туреччини у серпні.
Дивіться також: "Група семи" схвалила Декларацію про безпекову підтримку України. Що вона включаєШойгу перебільшує втрати українців, щоб відновити репутацію армії після повстання "вагнерівців" – ISW
Тим часом міністр оборони Росії Сергій Шойгу на тлі саміту НАТО спробував представити український контрнаступ як провал, заявивши, що з початку контрнаступальних операцій 4-го червня українські війська втратили 26 тисяч військовослужбовців і 1244 танки і БМП. Експерти ISW вважають такі заяви "неправдоподібними".
"ISW оцінює, що повідомлення Міноборони Росії про втрати українців, ймовірно, дуже завищені, і навіть російські мілблогери нещодавно звинуватили Міноборони в тому, що він вважає удари по вже пошкоджених і знищених машинах новими втратами української техніки", – мовиться у повідомленні експертів, які додають, що, імовірно, Міністерство оборони намагається представити завищені дані для того, щоб відновити свою репутацію, що зазнала удару після повстання найманців "Групи Вагнера".
Прокремлівські оглядачі зловтішаються, що Україну не запросили до НАТО
Як зауважує Reuters, деякі прокремлівські діячі зловтішалися тим фактом, що НАТО повідомило Україні, що вона зможе приєднатися, "коли будуть виконані умови", не називаючи дати чи точних умов.
Костянтин Косачов, заступник голови верхньої палати російського парламенту, заявив, що результат був приниженням для президента України Володимира Зеленського, стверджуючи, що НАТО використовує Київ для ведення війни з Росією, не допускаючи її вступу до альянсу через ризик ядерного зіткнення.
"Зрештою, Києву показали його місце: служити витратним матеріалом, знищувати своїх солдатів для НАТО без гарантій членства в ньому і взагалі поки що триматися на відстані від альянсу, тому що від України явно "пахне" ядерної війни, в якій загинуть "справжні" європейці", – написав Косачов у Telegram.
Речниця Міністерства закордонних справ Марія Захарова заявила, що це був урок для Києва, який, на її думку, доводить, що Захід вигадав свої правила гри відповідно до свого порядку денного. "Це «порядок на основі правил», який придумали західники", — написала Захарова у Telegram.
"Розумніші в цьому участі не беруть, тому що правил немає - їх придумують на ходу, і вони змінюються, якщо гра не приносить бажаного результату", – додала вона.
Колишній президент Росії, а нині заступник голови Ради безпеки Російської Федерації Дмитро Медведєв відреагував на створення Ради Україна-НАТО. Він нагадав, що у 2002 році було створено Раду Росія-НАТО, але чим все закінчилося, відомо".
«Зараз Альянс і наша країна знаходяться на (точніше, за межею) війни. Цього разу все закінчиться інакше. Рада припинить своє існування, оскільки зникне одна зі сторін», – намагається прогнозувати Медведєв у Twitter.
Напередодні президент Литви Гітанас Науседа в інтерв'ю британській газеті Times заявив, що НАТО слід визнати недійсним акт про відносини та співпрацю з Росією, який був підписаний у 1997 році, і згідно з яким альянс погодився не розміщати постійні військові бази у нових країнах НАТО вздовж кордонів з Росією.
Міжнародні сили НАТО розміщені у дев'яти східних країнах НАТО, діють на ротаційній основі, тобто їхній склад змінюється щопівроку, тому що договір про співпрацю з Росією забороняє створення постійних баз на більшій частині колишнього східного блоку.
Дивіться також:
Your browser doesn’t support HTML5