Обстановка в Криму після прийняття місцевим парламентом рішення про проведення референдуму щодо статусу півострова як і раніше залишається напруженою. Як повідомляють світові інформаційні агентства, в п’ятницю група невстановлених озброєних осіб проникла на територію української військової частини, пробивши ворота армійським КамАЗом з російськими номерами.
Поки обійшлося без кровопролиття. Правда, в ході нападу «силами самооборони Криму» був побитий кореспондент видання «Російська планета», який намагався зафільмувати на «планшетник» те, що відбувалося.
За даними Пентагону, в Криму знаходиться близько 20 тисяч російських солдатів. Українські прикордонники наводять цифру в 30 тисяч чоловік.
У Раді Безпеки ООН вважають, що референдум про статус Криму, який відбудеться 16 березня, не може бути легітимним.
Раніше президент США Барак Обама також заявив, що запропонований референдум про статус Криму суперечить міжнародному праву та українській Конституції. «Будь-яке обговорення майбутнього України має йти за участі законного уряду країни», – сказав він.
Яким шляхом піде розвиток подій у Криму, міркують опитані Російською службою «Голосу Америки» експерти.
Референдум як частина «символічної політики»
Президент Фонду ефективної політики, головний редактор «Русского журнала» Гліб Павловський називає референдум по Криму політичною акцією, «що не має якихось незворотних наслідків».
«А відділення Криму (від України) – це не цілком зрозумілий процес, – додав він. – І зараз для нього, загалом, немає реальної основи, причому навіть у Російській Федерації. Тому що це створить асиметрію всередині країни».
Павловський розглядає референдум як частину символічної політики.
«Її дуже багато в ці дні, і майже вся вона – як з російського, так і з західного боку – спрямована на витягування кризи, – вважає він. – Цьому служать і розмови про санкції західного боку, і російські і кримські демарші різного роду».
За його висловом, це « заморожує криза в гарячому стані».
«Немає закону, що дозволяє проводити референдум»
Іншої думки у юриста, фахівця в галузі організації електоральних процесів Сергія Давідіса, лідера руху «Солідарність». Він переконаний, що юридично референдум «цілком некоректний».
«Насправді ж немає закону, що дозволяє проводити референдум, – пояснює він. – У Криму взяли зі стелі шматочок свого закону, шматочок російського і прийняли постанову, за якою навіть поріг явки не потрібен.
Таким чином, відносна більшість на користь одного з варіантів дозволить вважати, що нібито прийняте рішення з найважливішого для всіх жителів питання».
Як йому здається, референдум у принципі не може проводитися при іноземній збройній окупації.
«Вільного волевиявлення, звичайно, в таких умовах бути не може, – констатував Давідіс. – Яке тут волевиявлення, коли озброєні люди і козаки ходять вулицями і здійснюють свавілля?»
Експерт нагадав, що в Криму оголосили, що пустять для здійснення моніторингу за ходом референдуму тільки тих спостерігачів, «які викликають довіру».
«Це все було б смішно, якби не було так сумно. До того ж проведення референдуму порушує міжнародні договори і Конституцію України. Коротше, як юридичний інструмент це нікуди не годиться», – резюмував він.
Чи буде партизанська війна?
Чи далеко до великої крові в такій ситуації? Колишній прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко, коментуючи події в Україні, не виключила того, що кримський референдум призведе до спалаху партизанської війни.
Гліб Павловський думає, що «події на півострові не залежать зараз від людей, що знаходяться на півострові».
«Вони залежать від зовсім інших людей, перш за все, в Москві і в західних столицях. І тут потрібні переговори. Якщо їх не буде, то, думаю, відбудеться кровопролиття».
Сергій Давідіс згоден з ним, але виходить при цьому з інших міркувань.
«Абсолютна безкарність Аксьонова (прем’єр-міністр Криму) і компанії, які без всяких підстав захопила владу, призведе до того, що рано чи пізно перейдуть межу у своєму свавіллі, – міркує він. – Частини української армії поки не роблять збройного опору, хоча мають на те законне право. Але дуже ймовірно, що в якийсь момент, коли питання стане ребром, хтось першим застосує зброю, і це дасть хід розвитку драматичного сценарію».
Крім того, зауважив Давідіс, «не все підпорядковується голосу розуму».
«Правий сектор» вже зажадав відкрити військові арсенали, – продовжив він. – Їх ще не відкрили. Але в принципі, якщо у людей є настанова, що вони повинні за всяку ціну боротися за Україну, то їх ніщо не зупинить. В очах дуже багатьох людей нелегітимне відторгнення Криму від України – достатній привід для прояву насильства по відношенню до окупантів».
За його словами, надія на те, що в Криму все обійдеться без насильства і масового кровопролиття, є, але вона не дуже велика.
«На жаль, є кричущий факт агресії. Очевидно, що референдум ніким з світового співтовариства не буде визнаний. Тим самим створюється конфлікт на багато років. Якщо влада РФ не одумаються, то виникне фактор міжнародної напруженості на довгі, довгі роки, у тому числі з братнім дружнім українським народом», – підсумував Давідіс.
Поки обійшлося без кровопролиття. Правда, в ході нападу «силами самооборони Криму» був побитий кореспондент видання «Російська планета», який намагався зафільмувати на «планшетник» те, що відбувалося.
За даними Пентагону, в Криму знаходиться близько 20 тисяч російських солдатів. Українські прикордонники наводять цифру в 30 тисяч чоловік.
У Раді Безпеки ООН вважають, що референдум про статус Криму, який відбудеться 16 березня, не може бути легітимним.
Раніше президент США Барак Обама також заявив, що запропонований референдум про статус Криму суперечить міжнародному праву та українській Конституції. «Будь-яке обговорення майбутнього України має йти за участі законного уряду країни», – сказав він.
Яким шляхом піде розвиток подій у Криму, міркують опитані Російською службою «Голосу Америки» експерти.
Референдум як частина «символічної політики»
Президент Фонду ефективної політики, головний редактор «Русского журнала» Гліб Павловський називає референдум по Криму політичною акцією, «що не має якихось незворотних наслідків».
«А відділення Криму (від України) – це не цілком зрозумілий процес, – додав він. – І зараз для нього, загалом, немає реальної основи, причому навіть у Російській Федерації. Тому що це створить асиметрію всередині країни».
Павловський розглядає референдум як частину символічної політики.
«Її дуже багато в ці дні, і майже вся вона – як з російського, так і з західного боку – спрямована на витягування кризи, – вважає він. – Цьому служать і розмови про санкції західного боку, і російські і кримські демарші різного роду».
За його висловом, це « заморожує криза в гарячому стані».
«Немає закону, що дозволяє проводити референдум»
Іншої думки у юриста, фахівця в галузі організації електоральних процесів Сергія Давідіса, лідера руху «Солідарність». Він переконаний, що юридично референдум «цілком некоректний».
«Насправді ж немає закону, що дозволяє проводити референдум, – пояснює він. – У Криму взяли зі стелі шматочок свого закону, шматочок російського і прийняли постанову, за якою навіть поріг явки не потрібен.
Таким чином, відносна більшість на користь одного з варіантів дозволить вважати, що нібито прийняте рішення з найважливішого для всіх жителів питання».
Як йому здається, референдум у принципі не може проводитися при іноземній збройній окупації.
«Вільного волевиявлення, звичайно, в таких умовах бути не може, – констатував Давідіс. – Яке тут волевиявлення, коли озброєні люди і козаки ходять вулицями і здійснюють свавілля?»
Експерт нагадав, що в Криму оголосили, що пустять для здійснення моніторингу за ходом референдуму тільки тих спостерігачів, «які викликають довіру».
«Це все було б смішно, якби не було так сумно. До того ж проведення референдуму порушує міжнародні договори і Конституцію України. Коротше, як юридичний інструмент це нікуди не годиться», – резюмував він.
Чи буде партизанська війна?
«Вільного волевиявлення, звичайно, в таких умовах бути не може, – констатував Давідіс. – Яке тут волевиявлення, коли озброєні люди і козаки ходять вулицями і здійснюють свавілля?»Сергій Давідіс
Гліб Павловський думає, що «події на півострові не залежать зараз від людей, що знаходяться на півострові».
«Вони залежать від зовсім інших людей, перш за все, в Москві і в західних столицях. І тут потрібні переговори. Якщо їх не буде, то, думаю, відбудеться кровопролиття».
Сергій Давідіс згоден з ним, але виходить при цьому з інших міркувань.
«Абсолютна безкарність Аксьонова (прем’єр-міністр Криму) і компанії, які без всяких підстав захопила владу, призведе до того, що рано чи пізно перейдуть межу у своєму свавіллі, – міркує він. – Частини української армії поки не роблять збройного опору, хоча мають на те законне право. Але дуже ймовірно, що в якийсь момент, коли питання стане ребром, хтось першим застосує зброю, і це дасть хід розвитку драматичного сценарію».
Крім того, зауважив Давідіс, «не все підпорядковується голосу розуму».
«Правий сектор» вже зажадав відкрити військові арсенали, – продовжив він. – Їх ще не відкрили. Але в принципі, якщо у людей є настанова, що вони повинні за всяку ціну боротися за Україну, то їх ніщо не зупинить. В очах дуже багатьох людей нелегітимне відторгнення Криму від України – достатній привід для прояву насильства по відношенню до окупантів».
За його словами, надія на те, що в Криму все обійдеться без насильства і масового кровопролиття, є, але вона не дуже велика.
«На жаль, є кричущий факт агресії. Очевидно, що референдум ніким з світового співтовариства не буде визнаний. Тим самим створюється конфлікт на багато років. Якщо влада РФ не одумаються, то виникне фактор міжнародної напруженості на довгі, довгі роки, у тому числі з братнім дружнім українським народом», – підсумував Давідіс.