Старший науковий співробітник Національного наукового центру "Інститут Кардіології імені М. Д. Стражеска" Максим Соколов жартує про свою професію.
Ми, як сантехніки, ремонтуємо труби, відновлюємо прохідність
«Ми, як сантехніки, ремонтуємо труби, відновлюємо прохідність», – каже інтервенційний кардіолог Максим Соколов.
У нього на столі муляж коронарної судини, аби наочніше пояснювати непосвяченим, що таке інфаркт. Ось зріз здорової судини, просвіт вільний. А ось на стінках починають осідати холестеринові бляшки, отвір звужується. Зрештою, в якийсь момент «труба» закупорюється зовсім. До серцевого м'яза перестає надходити кров. Різкий біль, сирена «швидкої», страшний діагноз.
Максимом Соколов, старший науковий співробітник Національного наукового центру "Інститут Кардіології імені М.Д. Стражеска"
Раніше інфаркт лікували, намагаючись розчинити тромб, розповідає професор Соколов. Але метод діяв через раз. І от у двохтисячні в усьому світі настала ера стентування. Було доведено, що найкращий ефект дає механічне відкриття артерії з допомогою стента. Так зветься крихітний металевий каркас.
Його заводять дротинкою в артерію, зробивши прокол на руці чи стегні. Встановлюють у місці звуження, і металева арка тримає судину, щоб не спадалася.
Стентування для більшості пацієнтів залишалось недоступним через дорожнечу
Вживлювати стенти тут у київському Інституті кардіології імені Стражеска почали давно. Але то були радше експерименти для ентузіастів. Жодних сподівань на масову практику. Адже стентування для більшості пацієнтів залишалось недоступним через дорожнечу.
Зміни почались у 2016-у, за нового керівництва МОЗу, наголошує Соколов.
«Раніше був який підхід? Є бюджетні гроші, треба їх «освоїти». При цьому потребами пацієнта ніхто особливо не переймався. За якою ціною купили – байдуже. Головне – що учасники тендера задоволені один одним. Існував тісний альянс продавця і покупця».
Ось і вартість кардіостентів сягала багатьох сотень і навіть тисяч доларів. Після того, як Мінохорони здоров'я реформувало систему державних медичних закупівель – розширило коло учасників торгів та доручило їх проведення міжнародній компанії Crown Agents, ціна впала в рази.
Стент американського чи європейського виробництва зараз коштує українському бюджету $70 за стандартний і $140 – за стент з лікарським покриттям.
Ми втричі знизили вартість цих матеріалів! Ми закупили втричі більше на ті самі гроші!
«Ми втричі знизили вартість цих матеріалів! Ми закупили втричі більше на ті самі гроші! І я вважаю, що це величезне досягнення», – каже Соколов, який брав участь як консультант МОЗ у розробці нових правил державних закупівель.
Сьогодні Інститут кардіології забезпечений стент-системами на 100%. І відтак може собі дозволити робити операції безоплатно. Як каже професор Соколов, «держава бере на себе відповідальність за екстрених пацієнтів. Будь-який хворий, якого до нас привезе «швидка» з гострим інфарктом, отримує безоплатне стентування».
Будь-який хворий, якого до нас привезе «швидка» з гострим інфарктом, отримує безоплатне стентування
"Голосу Америки" розповіли, що відколи в київському Інституті кардіології всім інфарктникам почали ставити стенти, смертність від інфаркту міокарда тут впала на 20% і зараз становить 4% - як в усіх розвинутих країнах. Те саме зниження смертності вперше за десятиліття, як повідомляється, відбулось в 11 областях України, де почали діяти такі ж, як київський, центри безоплатного коронарного стентування.
На сьогоднішній день таких центрів в Україні організовано 34, а буде близько півсотні. Мережа розбудовується з розрахунку, щоб всюди в радіусі 70 кілометрів працював бодай один такий кардіоцентр, щоб домчати інфарктника за півтори-дві години з будь-якого глухого села.
Швидкість доставки хворого критично важлива, пояснює кардіолог. «Якщо привезли вчасно – ставимо стент, кровотік відновлено, пацієнт врятований. Якщо ж він приїхав на другий день – стент поставити можна, але толку не буде ніякого, руйнування серця вже відбулося».
Замість спеціалізованого центру, везуть хворого у першу-ліпшу лікарню поблизу. А там пацієнтові з інфарктом чим можуть допомогти?
Буває, що ця невчасна доставка на совісті «швидкої», розповідає лікар. Замість спеціалізованого центру, везуть хворого у першу-ліпшу лікарню поблизу. А там пацієнтові з інфарктом чим можуть допомогти? Покладуть на ліжко, поставлять крапельницю. Може, доживе до ранку, може, ні.
Часто й сам пацієнт винен. Не скаржиться своєчасно, не звертається до лікарів. «Хворі бояться, що з них братимуть гроші, що доведеться все продати, залишити рідних без копійки. І він каже – краще я вдома помру».
Професор Соколов закликає тих, у кого підозра на інфаркт, не зволікати ані хвилини. Щоб бути не на боці хвороби, а разом з лікарем – проти неї.
За ці два роки, що ми перейшли на стентування, ми зберегли сотні життів
«За ці два роки, що ми перейшли на стентування, ми зберегли сотні життів. Розумієте, якби перенестися на два роки назад – ці люди померли б. Тільки тому, що тоді ми не могли скористатися сучасною технологією. Тепер можемо, і з кожним роком кількість таких операцій буде рости, рости і рости», – каже Соколов.
Як він додає, «Зараз вистачає витратних матеріалів. Майже вистачає навчених людей. Ще не всюди достатньо такої техніки, як у нас, але її ставлять, і її швидко поставлять. Стентування при гострому інфаркті міокарда зрештою перестане бути дорогою технологією для обраних і буде доступним для всіх».
Це державна проблема, щоб хворі не помирали
Соколов відзначає зміни, які запровадив МОЗ у вітчизняній кардіології.
«Вони розвернули весь цей корабель в інший бік. Раніше як було? Міністерство пише свої папери. Лікарі лікують, як уміють. Якщо ти надумав застосувати нову технологію – нагорі всім байдуже. А зараз є національна концепція: запроваджуємо стентування при інфаркті, у межах всієї країни, безоплатно. Це державна проблема, щоб хворі не помирали. І коли ми відчули цю підтримку, усе як на дріжджах почало розвиватися».
Коментуючи критику, яка лунає на адресу нинішнього керівництва МОЗ, Максим Соколов згадує прислів'я: «Якщо вам плюють в спину, значить, ви попереду».
Але далеко не всі в Україні підтримують реформи, які проводить керівництво МОЗ, а його очільниця Уляна Супрун не належить до популярних політиків.
Не всі в Україні підтримують реформи, які проводить керівництво МОЗ, а його очільниця Уляна Супрун не належить до популярних політиків
За даними опитування Міжнародного Республіканського інституту США, проведеного влітку минулого року, «зовсім негативно» і «скоріше негативно» до виконувачки обов’язків міністра охорони здоров'я ставиться понад половина (61%) населення.
Серед головних опонентів Супрун – директор київського Інституту серця Борис Тодуров. На початку 2017 року він публічно звинуватив в.о. міністра в зриві закупівель матеріалів для операцій на серці, зокрема, й кардіостентів.
Тодуров звинуватив в.о. міністра в зриві закупівель матеріалів для операцій на серці, зокрема, й кардіостентів. Супрун назвала Тодурова корупціонером
Супрун, своєю чергою, назвала Тодурова корупціонером, який закуповує ліки за завищеними цінами, і заявила, що віднині всі препарати для Інституту серця (як і для інших українських медустанов) закуповуватимуть міжнародні організації. Тоді ж таки на початку 2017 року Супрун пообіцяла створити мережу кардіологічних центрів, де українці зможуть отримувати стентування безоплатно.
Сам Соколов протистояння реформаторів та їхніх опонентів описує у категоріях епічних, як поєдинок добра і зла. Добром він вважає команду МОЗ.
Є темна сила, і є світла сила. І це вперше в історії нашої країни Міністерство охорони здоров'я належить до світлої сили
«Є темна сила, і є світла сила. І це вперше в історії нашої країни Міністерство охорони здоров'я належить до світлої сили. Тому що вони роблять правильну справу».
А також у категоріях прозаїчних житейських:
«Розумієте, коли щось стає безплатно, ті люди, які заробляли на цьому гроші, їх втрачають». При цьому Соколов не деталізував суті своїх закидів.
Як він додає, якщо в кожному районному чи обласному центрі робитимуть ті ж надсучасні високоефективні операції, що й у провідних клініках України, тоді в чому унікальність цих клінік?
«Знову таки, ми поміняли курс. От уявіть, корабель іде. Якщо ми змінимо курс на півградуса, зараз це майже непомітно. Але через кілька років уявляєте, яка різниця буде! Зараз півградуса – а за кілька років сотні і тисячі миль. Ми підемо зовсім в інший бік. А могли піти неправильним курсом. І для мене 14-й рік, Революція гідності, змінила саме це. Ми змінили курс і щороку віддаляємось від старої системи – все далі, і далі, і далі», - говорить Соколов.
Дивіться також: Безоплатне стентування серця в Україні
Your browser doesn’t support HTML5
Безоплатне стентування серця в Україні. Відео