Сполучені Штати – одна з країн світу, які приймають найбільше біженців. Торік майже 75 тисяч біженців отримали притулок та захист у США. З них 908 осіли у штаті Айова. Їх переїзд до Америки співпав з економічною рецесією та рекордним безробіттям.
Абдулагі Гірет – біженець із Сомалі. Залишивши батьківщину у 1991році, він спочатку жив у таборі для інтернованих осіб у Кенії. У 2007 році емігрував до Сполучених Штатів. Він говорить:
«Америка – дуже гарне місце. Нам подобається. Діти ходять у школу… у мене шестеро дівчаток, четверо з них тепер вчаться».
Прижитися в Америці родині Гірет допомогла Лютеранська церква. Представники організації зустріли їх в аеропорту, підшукали квартиру, а найголовніше посприяли з робою – влаштували Абдулагі у фінансову корпорацію Сітіґруп.
«Мені в усьому помогли лютерани», – каже Абдулагі.
Через шість місяців після його приїзду у США почалася економічна рецесія і Абдулагу скоротили.
Сьогодні він, як і тисячі інших біженців, що мешкають в Америці, намагається знайти нову роботу.
За даними благодійних організацій, до рецесії пошуки праці займали 3 місяці. Тепер пів року. Але щастить небагатьом.
З меншою кількістю робочих місць, зростає необхідність у фінансовій підтримці іммігрантів, якої недостатньо для кожного».
Голова програми допомоги біженцям Джилл Стакер каже:
«Чимало потреб не задовольняється в рамках програми».
Джилл Стакер очолює лютеранську програму допомоги біженцям в Айові. За понад 15 років існування вони розселили тисячі родин біженців. Однак вони припиняють свою діяльність. Як каже Джилл, фінансування, яке агентство отримує від Державного департаменту, недостатньо для потреб переселенців:
«Суми допомоги для родин біженців явно не вистачає для надання послуг сім’ям. У додаток… наших ресурсів обмаль для того, щоби забезпечити родини якісними послугами, на які вони заслуговують».
Також голова бюро допомоги біженцям у штаті Айова, Джон Вількен висловлює песимістичну думку:
«Ми втрачаємо надто багато грошей на цій програмі, щоби виправдати її продовження».
Отже бюро незабаром припинить своє існування. Джон Вількен каже:
«Наша остання родина біженців прибуде в кінці місяця. Після чого ми припинемо надання послуг біженцям. До кінця вересня цієї частини програми не буде».
Закінчення програми лякає Нанґа Тханга, біженця з Бірми, який також працює в Бюро, допомагаючи своїм співвітчизникам.
«…Я люблю допомагати людям… така у мене вдача… А потім інша річ… якщо вони зачинять бюро, я буду змушений шукати іншу роботу».
Лютеранська церква і Бюро допомоги біженцям допомагали 85 відсоткам іммігрантів у штаті Айова.
Католицькі благодійні організації свого часу працювали разом з лютеранами, але тепер, як виглядає, вони будуть єдині в Айові, які займатимуться біженцями.
Говорить директор католицької благодійної організації Сол Варіско:
«Якщо ми хочемо поселяти людей у безпечному місці, ми повинні мати достатньо коштів і можливостей, щоби це робити».
Наступного року католицька організація планує розселити лише сотню біженців. Це дуже мала частка з 80 тисяч біженців, які повинні прибути до Сполучених Штатів до кінця 2011року.