Ветерани сербського повстання, яке повалило режим Мілошевича, відкрили «школу революції». Тут вчать методам протистояння диктатором усіх охочих – від білорусів до мешканців острова Фіджі. Офіс організації «Канвас» або Центру застосування ненасильницьких дій та стратегій знаходиться на околиці Белграда. Її директор Сржо Попович каже, що зароджувалась школа з обміну сербським досвідом з опозиціонерами в Білорусі та Зімбабве.
«Спочатку нашою метою була допомога групам у Зімбабве та Білорусі у 2003-му році, яких надихнула революція в Сербії. Все насправді почалося як хобі. Це не була повноцінна робота. Але з часом надходило все більше прохань, додавалося більше груп і класів, і воно переросло у дуже серйозну навчальну програму», – каже Попович.
Попович був лідером студентської групи «Отпор», яка відіграла ключову роль в усуненні від влади Слободана Мілошевича. Тактика, яку «Отпор» розробив під час тих подій, стала основою навчального курсу для опозиційних груп по всьому світу. Тут також зняли освітній фільм – «Повалення диктатора», який увійшов до навчальної програми.
«Як правило, наші тренінги тривають сім днів. Спочатку потрібно зрозуміти цілі руху, потім навчити людей основним принципам, завдяки яким можна досягти успіху. Це – єдність, планування, дисципліна і головне – дотримуватися ненасильницьких методів», – розповідає директор «Канвас».
«Канвас» проводив навчання для єгипетської опозиції у 2009-му, включно з Рухом 6-го квітня, який відіграв ключову роль у поваленні режиму Мубарака. Попович був вражений дисципліною молодих єгиптян:
«Вони закликали людей прийти на площу Тагрір з п’яти різних сторін. Поліція намагалася закрити проходи. Але учасники протестів налагодили комунікацію, яка допомогла їм через лабіринт маленьких вуличок обійти поліцейські кордони і все-таки з’явитися на площі. Інша важлива річ – вони дуже добре показали єдність. Вони облишили символи своїх різних опозиційних груп і виступили під єдиним прапором Єгипту».
З початком протестів опозиції у Тунісі та Єгипті відвідування сайту «Канвас» різко зросло. Десятки тисяч людей завантажили безкоштовний посібник організації протестів. Книги, видані «Канвас», були перекладені сімома мовами, включно з арабською та фарсі. Символ сербського «Отпору» був запозичений опозиціонерами в багатьох країнах – від Кенії до Білорусі. Для Поповича сучасна політична ситуація у світі виливається у напружений графік поїздок.
«Ми подорожуємо скрізь – від Азії до Південної Америки, островів Тихого океану, Океанії. Ми працювали в таких екзотичних країнах як Західне Папуа та Фіджі», – каже він.
Революція у Сербії була успішною, але не всі вірять, що сербська модель може бути вдало застосована в інших країнах.
«Це не була революція. Просто змінилася одна людина на горі. І ми дуже наївно, я б навіть сказав – романтично, вірили, що зміна однієї людини змінить систему. Система залишилася. І ми все ще боремося за зміну системи», – пояснює директор НГО «Громадські ініціативи» Мільенко Дерета.
Сржо Попович погоджується, що повалення диктатора – лише початок довгого процесу:
«Усунення диктатора від влади інколи простіше, ніж побудова демократичних інституцій».
І цей урок, який вже зрозуміли серби та українці, незабаром змажуть відчути на собі й учасники Арабської весни.