Брюссель – У Європейській комісії занепокоєні збільшенням кількості жертв торгівлі людьми на теренах Євросоюзу. За декілька останніх років до примусової праці – проституції та жебракування – було залучено на 20 відсотків більше людей, ніж у минулому. Водночас, експерти виявили ще одну тривожну тенденцію: кількість засуджених за торгівлю людьми істотно зменшується. З огляду на це, Брюссель має сумніви у бажанні європейських держав виконувати свої зобов’язання та боротися з рабством 21-го століття.
За останні роки в ЄС офіційно зареєстрували понад 23 з половиною тисячі жертв торгівлі людьми. Більша частина з них – жінки та дівчата, яких примушували до проституції. Решта людей були вимушені працювати, займатися жебрацтвом, скоювати злочини чи віддавати свої органи.
І це, вочевидь, тільки видима частина айсберга, нарікає єврокомісар із внутрішніх справ, шведка Сесилія Мальмстрем.
«Важко повірити, але нині, у 2013 році, у вільному та демократичному Європейському союзі 23600 людських істот були поневолені, експлуатовані, виторгувані задля вигоди, як товар, або продані як раби», – зазначає вона.
Як стверджують експерти з Єврокомісії, переважна частина цих жертв – вихідці з держав ЄС, зокрема, з Болгарії та Румунії. Однак, нерідко трапляються випадки торгівлі людьми з азійських чи африканських держав, або ж країн, що розташовані на східних кордонах Євросоюзу.
Минулого року за вивезення до німецьких будинків розпусти понад двох десятків українок були засуджені громадянин Німеччини та його посередниця в Україні.
Чимало торговців людьми в’язниць уникають
При цьому, єврокомісар Сесилія Мальмстрем застерігає німецьку владу та ще 20 країн ЄС, які зволікають із ухваленням директиви, спрямованої на боротьбу з експлуатацією й торгівлею людьми. Адже, чи то через бюрократичні перепони, чи через безсилля судочинних органів довести провину, кількість засуджених за сучасне рабство істотно скорочується.
«Нам також відомо, що від жертв складно отримати свідчення, бо вони дуже налякані, – пояснює Сесилія Мальмстрем. – Наша директива покликана далі посилювати захист цих людей. Але очевидно, що зменшення засуджень торговців людьми викликане багатьма причинами. Ми рекомендуємо проводити спеціальні навчання для поліції та судочинців, які допоможуть їм визначати цей феномен та владнати його».
Представниця Єврокомісії додає: кожна країна повинна негайно ухвалити закони проти торгівлі людьми та першочергово займатися розслідуваннями цих справ.
Скажімо, у Німеччині прокурорів і слідчих критикують вже протягом багатьох років за їхню неспроможність доводити вину таких злочинців. Водночас, для доказу злодіянь торговців людьми в Німеччині жертва повинна давати відкриті свідчення в суді. І саме тут нерідко блокується справа через те, що жертва отримує погрози розправи над нею або членами її родини.
За даними Єврокомісії, більшість жертв торгівлі людьми (61 відсоток) припадає на країни ЄС, в основному це люди із Румунії та Болгарії. З держав Африки було зареєстровано 14 відсотків жертв, із Азії – 6 відсотків, із Латинської Америки – 5 відсотків. Європейська комісія при цьому наголошує, що ці цифри не відображають реального стану обсягів сучасного рабства на теренах співдружності. «Це тільки видима частина айсберга», – кажуть представники євроустанови.
За останні роки в ЄС офіційно зареєстрували понад 23 з половиною тисячі жертв торгівлі людьми. Більша частина з них – жінки та дівчата, яких примушували до проституції. Решта людей були вимушені працювати, займатися жебрацтвом, скоювати злочини чи віддавати свої органи.
І це, вочевидь, тільки видима частина айсберга, нарікає єврокомісар із внутрішніх справ, шведка Сесилія Мальмстрем.
«Важко повірити, але нині, у 2013 році, у вільному та демократичному Європейському союзі 23600 людських істот були поневолені, експлуатовані, виторгувані задля вигоди, як товар, або продані як раби», – зазначає вона.
Як стверджують експерти з Єврокомісії, переважна частина цих жертв – вихідці з держав ЄС, зокрема, з Болгарії та Румунії. Однак, нерідко трапляються випадки торгівлі людьми з азійських чи африканських держав, або ж країн, що розташовані на східних кордонах Євросоюзу.
Минулого року за вивезення до німецьких будинків розпусти понад двох десятків українок були засуджені громадянин Німеччини та його посередниця в Україні.
Чимало торговців людьми в’язниць уникають
При цьому, єврокомісар Сесилія Мальмстрем застерігає німецьку владу та ще 20 країн ЄС, які зволікають із ухваленням директиви, спрямованої на боротьбу з експлуатацією й торгівлею людьми. Адже, чи то через бюрократичні перепони, чи через безсилля судочинних органів довести провину, кількість засуджених за сучасне рабство істотно скорочується.
Від жертв складно отримати свідчення, бо вони дуже налякані. Наша директива покликана далі посилювати захист цих людейСесилія Мальмстрем
Представниця Єврокомісії додає: кожна країна повинна негайно ухвалити закони проти торгівлі людьми та першочергово займатися розслідуваннями цих справ.
Скажімо, у Німеччині прокурорів і слідчих критикують вже протягом багатьох років за їхню неспроможність доводити вину таких злочинців. Водночас, для доказу злодіянь торговців людьми в Німеччині жертва повинна давати відкриті свідчення в суді. І саме тут нерідко блокується справа через те, що жертва отримує погрози розправи над нею або членами її родини.
За даними Єврокомісії, більшість жертв торгівлі людьми (61 відсоток) припадає на країни ЄС, в основному це люди із Румунії та Болгарії. З держав Африки було зареєстровано 14 відсотків жертв, із Азії – 6 відсотків, із Латинської Америки – 5 відсотків. Європейська комісія при цьому наголошує, що ці цифри не відображають реального стану обсягів сучасного рабства на теренах співдружності. «Це тільки видима частина айсберга», – кажуть представники євроустанови.
| Передрук з "Радіо Свобода" |