Львів – Восьме травня у Львові таки стало Днем скорботи за жертвами тоталітарних режимів і Другої світової війни, незважаючи на заборону суду. Напередодні Львівський окружний адміністративний суд, за поданням міської прокуратури, зупинив таке рішення Львівської міськради. Однак жодного поминального заходу, запланованих Всеукраїнським товариством політв’язнів і репресованих, а також Львівською обласною радою, не було скасувано. Щоправда, прапорів із жалобними стрічками на будинки не вивішували, як це зазвичай буває у Дні скорботи.
Політичні в’язні радянських таборів, репресовані зібрались на жалобне віче «Україна пам’ятає злочини німецьких нацистів» на львівському пагорбі Цитадель, де у 1941-1944 роках діяв німецький концтабір «Шталаґ-328». Тут у нелюдських умовах утримувались близько 280 тисяч військовополонених різних національностей і половина з них загинула у Львові.
Львів’янин Петро Франко, колишній малолітній політв’язень радянських концтаборів, пригадує, як німці у червні 942 року вели полонених червоноармійців, і зупинились на перепочинок.
«Ми звернули увагу, тоді ще підлітки, що дерева були у листі, у тут раптом без листя. Хто був дужчий із червоноармійців, ліз на дерево і скидав те листя і вони його їли. Якась жінка кинула клунок, а там виявився хліб. І німці застрелили того чоловіка, що вхопив клунок, і останки цієї людини досі тут спочивають. Один мільйон 80 тисяч людей із Галичини виселили у Сибір. І це ми маємо святкувати 9 травня День Побєди. Та 8 травня підписано капітуляцію. Дев’яте травня – це лише приставка і не більше», – наголосив Петро Франко.
Учасники віче тримали у руках плакати з написами «День скорботи, а не День победы», «Україна пам’ятає злочини німецьких нацистів», «Нацизм і комунізм – брати-близнюки». У такий спосіб вони продемонстрували своє ставлення до 9 травня.
Молились за всіх загиблих
Син головнокомандувача УПА Романа Шухевича – Юрій Шухевич – зауважив, що 8 травня потрібно згадати всіх людей, загиблих у Другій Світовій війні.
«Не має значення, чи це жертви німецької авіації, чи жертви німецького Дрездена, стертого англо-американською авіацією, чи жертви блокади у Ленінграді, чи жертви у Хіросімі й Нагасакі. Ці всі люди загинули. Яку перемогу святкувати 9 травня? Одного режиму над другим, одного переможеного режиму, з якого питали за його злочини, і другого, що прикрив від справедливого суду інших злочинців, і ця перемога дала їм можливість творити злочини після війни», – каже Юрій Шухевич.
Учасники жалобного віче підписались під листом до Європарламенту і німецького уряду з вимогою визнати злодіяння нацистів у Львові злочинами проти людяності і передати львівському Центру національного відродження копії документів із німецьких архівів, що стосуються концтабору «Шталаґ-328», що діяв у Львові під час війни.
Восьмого травня у Львові пройшло спокійно і обмаль львів’ян взяли участь у поминальних заходах.
На 9 травня очікують провокації
Тим часом у Львівську міськраду надійшло понад 20 заявок від різних політичних, громадських організацій із проханням дозволити провести заходи 9 травня. Мерія звернулась із позовом у Львівський окружний адміністративний суд із вимогою заборонити проведення всіх масових акцій 9 травня у Львові, окрім офіційних, щоб унеможливити провокації.
За даними ВО «Свобода», у місті готуються провокації, з використанням «потужних піротехнічних засобів».
Влада ж запевняє, що все буде спокійно та обіцяє залучити до охорони громадського порядку півтори тисячі правоохоронців.
Політичні в’язні радянських таборів, репресовані зібрались на жалобне віче «Україна пам’ятає злочини німецьких нацистів» на львівському пагорбі Цитадель, де у 1941-1944 роках діяв німецький концтабір «Шталаґ-328». Тут у нелюдських умовах утримувались близько 280 тисяч військовополонених різних національностей і половина з них загинула у Львові.
Львів’янин Петро Франко, колишній малолітній політв’язень радянських концтаборів, пригадує, як німці у червні 942 року вели полонених червоноармійців, і зупинились на перепочинок.
«Ми звернули увагу, тоді ще підлітки, що дерева були у листі, у тут раптом без листя. Хто був дужчий із червоноармійців, ліз на дерево і скидав те листя і вони його їли. Якась жінка кинула клунок, а там виявився хліб. І німці застрелили того чоловіка, що вхопив клунок, і останки цієї людини досі тут спочивають. Один мільйон 80 тисяч людей із Галичини виселили у Сибір. І це ми маємо святкувати 9 травня День Побєди. Та 8 травня підписано капітуляцію. Дев’яте травня – це лише приставка і не більше», – наголосив Петро Франко.
Учасники віче тримали у руках плакати з написами «День скорботи, а не День победы», «Україна пам’ятає злочини німецьких нацистів», «Нацизм і комунізм – брати-близнюки». У такий спосіб вони продемонстрували своє ставлення до 9 травня.
Молились за всіх загиблих
Син головнокомандувача УПА Романа Шухевича – Юрій Шухевич – зауважив, що 8 травня потрібно згадати всіх людей, загиблих у Другій Світовій війні.
Яку перемогу святкувати 9 травня? Одного режиму над другимЮрій Шухевич
Учасники жалобного віче підписались під листом до Європарламенту і німецького уряду з вимогою визнати злодіяння нацистів у Львові злочинами проти людяності і передати львівському Центру національного відродження копії документів із німецьких архівів, що стосуються концтабору «Шталаґ-328», що діяв у Львові під час війни.
Восьмого травня у Львові пройшло спокійно і обмаль львів’ян взяли участь у поминальних заходах.
На 9 травня очікують провокації
Тим часом у Львівську міськраду надійшло понад 20 заявок від різних політичних, громадських організацій із проханням дозволити провести заходи 9 травня. Мерія звернулась із позовом у Львівський окружний адміністративний суд із вимогою заборонити проведення всіх масових акцій 9 травня у Львові, окрім офіційних, щоб унеможливити провокації.
За даними ВО «Свобода», у місті готуються провокації, з використанням «потужних піротехнічних засобів».
Влада ж запевняє, що все буде спокійно та обіцяє залучити до охорони громадського порядку півтори тисячі правоохоронців.
| Передрук з "Радіо Свобода" |