Після перемовин США, НАТО та ОБСЄ із представниками Кремля, сторони залишились на своїх позиціях, говорять експерти, опитані "Голосом Америки". Зокрема, країни члени Альянсу та ОБСЄ відкинули вимоги Росії, як такі, що суперечать базовим принципам свободи вибору для кожної держави.
“Усі союзники об’єднані за основним принципом, що кожна країна має право обирати свій власний шлях. Це закріплено у багатьох фундаментальних документах. Документах, які є основою європейської безпеки” - заявив Генеральний Секретар НАТО, Єнс Столтенберг під час підсумкового брифінгу, за результатами зустрічі. “І звичайно, Росія не має права вето щодо вступу України в НАТО”, - підкреслив генсек.
Своєю чергою, заступниця Держсекретаря США, Венді Шерман, що РФ продовжує накопичувати війська на кордонах з Україною.
“Росія - велика країна із величезною територією...Вона – потужна країна. Те, що вони відчувають загрозу від меншої України, демократії, яка розвивається, - важко зрозуміти, відверто кажучи. Навіщо їм сто тисяч військових на кордоні? Вони кажуть, що це не для вторгнення, а для маневрів і сьогодні зранку повідомлено про бойові стрільби. Для чого це? Якщо не для вторгнення, то для залякування? Для підривної роботи? Я не знаю. Але це не допомагає дипломатичному вирішенню, тому Росія має зробити вибір”, - заявила Шерман, після завершення зустрічей НАТО в Брюсселі.
Натомість представник російського МЗС заявив, що НАТО реалізує політику стримування Росії, яка буцімто загрожує Москві.
«У 1997-му, в двері НАТО стукала лише одна країна, яка має спільний кордон з Росією, - це Польща. Сьогодні багато країн приєдналися до НАТО, їхні території використовуються для проектування сили у напрямі Росії, - із різних географічних напрямків і на стратегічну глибину. Це серйозно погіршує нашу безпеку і створює для неї неприйнятні ризики», - стверджує Александр Грушко, заступник міністра закордонних справ Росії.
У грудні минулого року Росія оприлюднила текст пропонованої угоди про “гарантування безпеки Росії та держав-членів НАТО”. В цьому документі Москва вимагає заборонити членство в НАТО для України та інших пострадянських держав. А також, припинити військову співпрацю США та інших членів альянсу із цими державами. Росія також вимагає вивести війська та озброєння із території так званих, “нових членів альянсу”: країн, які долучились до блоку після розпаду СРСР, зокрема Польщі та країн Балтії.
«Ми зараз бачимо боротьбу між однією світовою моделлю, коли країни мають суверенний вибір діяти у вільному середовищі лібералізму, та моделлю європейської безпеки, в якій великі держави-хулігани змушують менші держави діяти під їхнім впливом. Іншими словами, - західна модель лібералізму та демократії проти російської моделі авторитарної, великої геополітики», - пояснює Бруно Лете, експерт Німецького Фонду Маршалла США.
НАТО, як оборонне партнерство, ніколи не загрожувало Російській Федерації. Альянс, це уособлення демократії, якої боїться режим Володимира Путіна, вважає Александр Вершбоу, колишній заступник генсекретаря НАТО.
Він [Путін] боїться, що Україні та іншим пострадянським державам вдасться закріпити демократію та інтегруватися із Заходом. Це не загрожує безпеці Росії, це загрожує російському авторитарному режимуАлександер Вершбоу
«Він боїться, що Україні та іншим пострадянським державам вдасться закріпити демократію та інтегруватися із Заходом. Це не загрожує безпеці Росії, це загрожує російському авторитарному режиму. Ось про що йдеться. Путін дуже вміло змінює тему, - але насправді, мова завжди йшла саме про це», - пояснює Вершбоу.
Водночас, ризик повномасштабної війни залишається високим, наголошують експерти та посадовці. І в першу чергу він сконцентрований на російсько-українському кордоні. Як повідомляють Західні держави та ЗМІ - Москва продовжує перекидати військові сили та озброєння до окупованого Криму, а також у прикордонні з Україною регіони.
«Ви не відправляєте свої війська на верхівку пагорбу лише для того, щоб покликати їх назад у казарми. Це дуже важко зробити будь-якому генералу. Треба також пам’ятати, що Путін дуже горда і небезпечна людина, а його наміри не варто недооцінювати», - Прокоментував "Голосу Америки" колишній речник СММ ОБСЄ в Україні, Майкл Боцюрків.
Своєю чергою міністр закордонних справ Польщі, Рау Збіґнєв, по завершенню перемовин ОБСЄ з Росією у Відні, заявив що Європа як ніколи близька до імовірної, повномасштабної війни: «Здається, ризик війни в регіоні країн ОБСЄ зараз вищий, ніж будь-коли за останні 30-ть років», - підсумував Збіґнєв.
Ми не маємо великих надій, через сильний розрив між сторонами. Але принаймні, поки є діалог немає війниБруно Лете
Наразі, багато домовленостей між НАТО, ОБСЄ та Росією вимагають перегляду. Зокрема, попередня оборонна концепція НАТО була прийнята у 2010-му році. У документі Росія згадувалась як “конструктивний партнер”. Відтоді, ситуація на міжнародній арені відчутно змінилась, - наголошують експерти. Очікується, що новий оборонний план Альянсу буде прийнятий у червні 2022-го, під час саміту, у Мадриді. Відтак на міжнародну спільноту чекає ще не один раунд перемовин із Москвою.
І хоч низька результативність нинішніх переговорів була передбачуваною, більшість експертів погоджуються, що це краще ніж відсутність перемовин взагалі. Сам факт діалогу, - вже є досягненням, наголошує Бруно Лете, експерт Німецького Фонду Маршалла США: «Ми не маємо великих надій, через сильний розрив між сторонами. Але принаймні, поки є діалог немає війни».