"Росія програє". Експерти на форумі в Аспені про контрнаступ, майбутнє України і Росії

Український контрнаступ просувається повільно, але його ще не завершено, а головна проблема контрнаступу полягає не в можливості завдавати ударів в глибину фронту, а у проходженні мінних полів. Таку думку висловив екс-заступник міністра оборони США Колін Кол на Безпековому форумі в Аспені 20 липня.

Обговорення майбутнього України стало однією з ключових дискусій 14-го Безпекового форуму Аспен в Колорадо, що триває цими днями. Учасники обговорення, серед яких представники американського експертного середовища та українського громадянського суспільства, висловили впевненість – український контрнаступ ще далекий від завершення, а Росія неминуче програє у війні. Голова Центру громадянських свобод та лауреатка Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук наголосила, що демократичним країнам світу потрібно разом допомогти Україні швидко перемогти.

Головні виклики контрнаступу України

Україна вже отримала далекобійні ракети Storm Shadow від Великої Британії й ракети Scout від Франції та успішно завдає ударів по російському командуванню та управлінню матеріально-технічним забезпеченням російських сил глибоко за лінією фронту. На цьому наголошує колишній заступник міністра оборони США Колін Кол.

“Проблема контрнаступу полягає зараз не у можливості завдавати ударів. Вони мають цю можливість зараз. Проблема не в ста кілометрах, вона в одному кілометрі прямо перед ними – мінні поля. Ми продовжимо допомагати із цим, надавати безпекову допомогу”, – заявив Кол.

На думку колишнього заступника міністра оборони США, особливо важко для контрнаступу України пройти оборонні лінії російських сил на півдні України. “Українці просуваються повільно, але вони просуваються цілеспрямовано і я скажу – контрнаступ ще не завершено. Більшість бойової сили ще не залучено у контрнаступі. Багато людей цього не розуміють і коли українці знайдуть слабке місце у російській обороні, вони знайдуть можливість прориву там та просування”, – говорить колишній заступник міністра оборони США.

На складності контрнаступу наголошує і директор ЦРУ Вільям Бернс. “Не думаю, що це для когось несподіванка, що контрнаступ – важке завдання. Наступ значно важчий, ніж оборона. У росіян були місяці підготуватись не тільки до оборони в південній Україні, а й зробити щільні мінні поля. Контрнаступ займе час і буде нелегко досягти прогресу. Але я дивлюсь оптимістично, базуючись не тільки на поїздках в Україну, а й на даних розвідки, які нам вдалось зібрати – у українців вийде просунутись”, – вважає Бернс.

Об’єднання демократичного світу на підтримку України

Минулого року Україна втратила 29% свого ВВП, а більше третини українського населення вимушено переселені. На цій статистиці зауважує юрист і професор історії в Університеті Вірджинії у США Філіп Зеліков. Він робить акцент на шкоді війни для економіки та інфраструктури України: “Більше третини українського населення вимушено переселені. І велика частина з них вирішила залишити країну і думає, чи повернуться вони колись додому. Немає цивільної авіації. Транспортна система повернулась до 1950-их років. Країна втрачає доступ до моря”.

Зауважуючи позитивні зміни, Зеліков говорить, що “українці стають сильнішими ніж вони були до війни”: “Покоління українців, які мають намір побудувати нове суспільство, виходить на перший план. Світ об’єднується у підтримці України”.

Про єднання країн демократичного світу у підтримці України говорить й голова Центру громадянських свобод та лауреатка Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук.

“Коли почалась повномасштабна війна, демократичні країни вирішили допомогти Україні не програти. І Україна отримує різноманітну зброю, щоб мати можливість захищатися. Проти Росії були введені серйозні санкції. І ми надзвичайно вдячні. Українці завжди будуть пам’ятати всі демократичні країни, які з нами в цей драматичний час нашої історії”, – говорить Матвійчук.

Водночас активістка наголошує, що потрібна зміна наративу демократичного світу. На її думку, позиція має змінитись із “давайте допоможемо Україні не зазнати краху” на “давайте допоможемо Україні швидко перемогти”: “Різниця між давайте допоможемо Україні не зазнати краху і давайте допоможемо Україні швидко допомогти вимірюється в поставках зброї, швидкості рішень та рівня санкцій. Проблема полягає в тому, що у нас немає часу. Час для нас конвертується в численні смерті на фронті, численні смерті на окупованих територіях, численні смерті в тилу”. Матвійчук переконана, що “Росія програє, тому що Путін намагається повернутись до минулого, проти нього майбутнє ”, а отже демократичному світу вже зараз треба розробити спільне бачення цього майбутнього.

Питання російських еліт до Путіна після спроби заколоту Пригожина

На форумі в Аспені обговорювали також і нещодавню спробу заколоту в Росії. Президент Росії Путін через місяць після заколоту ПВК “Вагнер” досі не вирішив, як вчинити із засновником компанії Євгеном Пригожиним. Про це на безпековому форумі в Інституті Аспена розповів директор ЦРУ Вільям Бернс. За його словами, ПВК “Вагнер” має важливе значення для Кремля, у тому числі через присутність російських найманців в Африці та на Близькому Сході.

“Говорячи про виявлення слабкості у владі Путіна, я маю на увазі, що Путін сконструював свій образ, ретельно культивував його, його влада тримається на образі що він – арбітр порядку в російській системі. Ми побачили, особливо в ті 36 годин як заколот розвивався, що сили "Вагнера", ці найманці, просувались без будь-якого спротиву в Ростов, місто мільйонник на півдні Росії”, – говорить директор ЦРУ.

На думку Бернса, той факт, що сили “Вагнера” успішно і без спротиву захопили Ростов, а вже наступного дня – також без спротиву пройшли дві третини шляху по дорозі до Москви, викликає питання до Путіна як від російського населення, так і від еліт країни.

“Для багатьох росіян, які спостерігали за цим, які звикли до цього образу Путіна як арбітра порядку, постало питання: чи на імператорі є одяг або чому йому потрібно стільки часу, щоб вдягтись. Щодо еліт – в них мали виникнути глибші питання, які циркулюють серед російських еліт від початку війни в Україні про судження Путіна, його відстороненість від подій і його нерішучість”, – говорить Бернс.

Дивіться також: Брифінг. Через що звільнили посла України в Британії Вадима Пристайка?

Брифінг. Через що звільнили посла України в Британії Вадима Пристайка?