ООН розслідує повідомлення про тортури за участю російських найманців у ЦАР

Фото з відеозапису, зробленого 17 квітня 2018 року, показує автобус, який перевозить російських приватних військових підрядників на шосе біля Ростова-на-Дону - на шляху до бази Міністерства оборони в Молкіно, Росія.

​Інформагентство AFP опублікувало інтерв'ю з місцевим мешканцем, який заявив, що постраждав від дій росіян

ООН почала розслідування повідомлень про ймовірні катування з боку російських солдатів або найманців у Центральноафриканській Республіці, повідомляє AFP. Такий крок викликаний появою внутрішньої доповіді, у якій говориться, що щонайменше один мирний житель був затриманий і підданий знущанням з боку росіян.

Згідно з доповіддю ООН, житель міста Бамбарі Махамат Нур Мамаду був затриманий росіянами і неодноразово піддавався тортурам протягом п'яти днів. Повідомляється, що його душили ланцюгом, порізали спину ножем і відрізали палець.

Військові зв’язки

Приватні військові підрядники з Росії в останні роки відіграють помітну роль у центральній Африці, в тому числі в ЦАР та сусідньому Судані.

Тісно співпрацюючи з органами місцевого самоврядування, приватні військові підрядники забезпечують безпеку, збирають інформацію та навчають місцеві війська. У ЦАР вони консультують президента, в Судані – охороняють золото, алмази та уранові шахти.

Москва применшила роль груп і наполягає, що вони діють незалежно від Кремля. Але експерти стверджують, що підрядники мають тісні зв'язки з російським військовим апаратом, і їхня присутність допомагає Москві досягати її стратегічних цілей – від придбання необхідних ресурсів до конкуренції з Китаєм і США – країнами, які мають постійні бази в Африці і більшу військову силу.

Джонатан Гатсон (Jonathan Hutson), консультант із прав людини і консультант із стратегічних комунікацій у Вашингтоні, повідомив «Голосу Америки», що російські приватні військові підрядники тісно співпрацюють із Кремлем.

«Вони справді прикидаються найманцями, а фактично функціонують як частина військової промислової гілки Росії, ГРУ», – сказав Гатсон.

«Геополітичні амбіції»

«Це робиться зі знанням і за допомогою російських урядових органів», – сказав Девід Ісенберг (David Isenberg), незалежний аналітик, який вивчав приватних найманців охорони з 1980-х років і давав свідчення перед Конгресом.

«Це по суті невід'ємна частина більших геополітичних амбіцій Росії в Африці та в інших країнах світу», – додав він.

Міністерство оборони Росії, наприклад, допомагає видавати паспорти підрядникам, сказав Ісенберг. Приватні військові підрядники також використовують зброю, яка постачається російським урядом, а іноді й літають на російських військових літаках до країн Африки, додав Ісенберг.

За його оцінками, близько 175 російських приватних військових підрядників перебувають у Центральноафриканській Республіці, причому щонайменше 300 в Судані.

Досі дана модель успішно працює для Москви. Завдяки всього кільком сотень людей, які перебувають на місцях у центральній Африці, Росії має доступ доступ до місцевих ресурсів і влади.

У 2017 році президент Росії Володимир Путін доправив президента Судану Омара аль-Башира в Сочі, щоб обговорити стратегічні інтереси.

Аль-Башир сказав, що йому потрібна охорона, й обіцяв мінерали натомість.

З тих пір участь Росії в країні тільки збільшилася, навіть коли Судан здригався під впливом громадянських заворушень, що викликало протести і, з боку уряду, жорстокий розгон преси.

Експерти поділяють думку, що питання приватних військових підрядників – це «сіра зона».

Дивіться також: Час-Тайм. Що Помпео сказав в Польщі про Росію, Північний потік-2?

Your browser doesn’t support HTML5

Час-Тайм. Що Помпео сказав в Польщі про Росію, Північний потік-2?