Тези московської пропаганди на службі критиків американської допомоги Україні – експерт

Як критики американської допомоги Україні допомагають Кремлю досягти його цілей в інформаційному полі, а також наскільки російська пропаганда проникла у контент від подкастерів у США?

Про це в інтерв'ю Російській службі Голосу Америки розповів Брет Шефер, аналітик “Альянсу за закріплення демократії” (Alliance for Securing Democracy) - проєкту “Німецького фонду Маршалла”.

Російські наративи в американському медіапросторі

За словами Шефера, американські подкастери використовували певні фрагменти російської пропаганди, поширюючи їх у медіасередовищі США. Але у ході аналізу подкастів не було помічено випадків, щоб автори підхоплювали повний об’єм російської пропаганди великими “шматками”.

“У Сполучених Штатах все ще можна побачити елементи російської пропаганди, що проникають в американський дискурс, але ми не знайшли багато прикладів (і навіть дещо здивовані цьому) точного віддзеркалення пропаганди, що виходить із Кремля, – каже Шефер на підставі здійсненого аналізу. – Також ми не бачимо прикладів, щоб люди повністю сприймали це [пропаганду, - ред.]”.

Водночас Шефер навів приклади, коли прихильники крайнього правого політичного спектра використовували фрагменти російської пропаганди, які “вписувалися” у вже звичні для них наративи, наприклад, про адміністрацію президента Джо Байдена або “надто дорогу” підтримку України, обмеження уваги південному кордону тощо.

Багато із подкасткерів критикують “за замовчуванням” просто будь-що з дій США чи Заходу загалом, каже експерт. З початком війни Росії проти України багато з них посилили свою позицію щодо Росії, але все ж “завжди повертаються до тези, що США все роблять не так”.

Російська пропаганда – не тільки підтримка Кремля, а і “очорнення” Заходу

За словами Шефера, через війну Росія втратила деяких своїх ключових мовців, з російськими ЗМІ припинили співпрацю частина людей, які виступали там коментаторами або гостями раніше. Але все ще є люди, які залишаються у прокремлівській орбіті.

“Хоча “прокремлівські”, мабуть, хибне слово для них. Я б сказав, що є певна частина “антизахідної орбіти”, яка, втім чітко розірвала зв’язки з Кремлем, оскільки захищати його дії на якомусь із рівнів – це немислимо зараз”, – каже аналітик.

При цьому вони все ще можуть бути корисними Москві та її пропагандистської війни, оскільки значна частина російської пропаганди, наголошує Шефер, спрямована не на підтримку Росії самої по собі, а на “очорнення” Заходу.

“Вони не шукають значного відсотка американців, готових сказати “ми повинні воювати на боці Росії”. Вони просто намагаються придушити підтримку України та Заходу, це наче довга гра у спроби просто зірвати підтримку”, – каже Шефер.

Так на користь Росії з'являються тези “це просто занадто дорого”, “це не наша боротьба”, “можливо, ми затягуємо цю війну”, “я не впевнений, ви знаєте, тут справді є якась інша сторона”, “у нас є інші пріоритети, на які ми повинні звернути увагу”, “як ми витрачаємо кошти на війну?”, “подивіться на безпритульність у США”.

Такі повідомлення все ще дуже вигідні Росії та її мові пропаганди, наголошує експерт, навіть коли їх озвучують ті, хто кажуть, що вони проти російської війни.

У середовищі подкастів та інших виступів у соціальних медіа практично відсутня модерація чи регуляція їх вмісту, каже Шефер, тому й виникла ідея їхнього моніторингу.

Втім аналітики очікували навіть більшої радикальності, аніж було виявлено у результаті.

Сподівання Путіна – втома та втрата інтересу аудиторії

Щодо інтересу до української тематики, за спостереженням аналітика, відповідно до звичних тенденцій у ЗМІ, інтерес до кожної теми спадає з часом й інколи повертається за умови гучних подій.

“Є моменти, коли ти бачиш справжнє фокусування на Україні, а потім це знову відходить на другий план, – каже Шефер. – І я, відверто кажучи, вважаю, що це саме те, на що Путін робить ставку – що на Заході просто втратять інтерес до цієї війни та більше не хотітимуть витрачати на це свої гроші, навіть якщо повторюватимуть, що так, Росія не права”.