Про знущання над українськими військовими і цивільними у російському полоні та на окупованих територіях розповіла бойовий медик-морпіх ЗСУ Анна Олсен під час події у Центрі зі стратегічних і міжнародних досліджень в США в понеділок. Під час розмови йшлося і про задокументовані нищівні наслідки російських бомбардувань для української системи охорони здоров'я, а також про роботу медиків у час війни.
Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.
“Чесно - це була гра на виживання, - згадує Анна Олсен власне піврічне перебування у полоні. - Це не якісь поодинокі випадки фізичного, сексуального насилля або тортур, це систематичне грубе порушення прав людей з боку російських військових та цивільних. Для них ми були ворогами, які прийшли на їхню землю, а не навпаки. Вони не розуміли, за що ми боремося і що робить нас такими мотивованими. А для військових, які мали найбільш проукраїнську позицію і мотивацію, вони вигадували ще більш жорстокі тортури. “Найлегшим”, як ми називали тоді, було повне розрядження електрошокера на твоєму тілі”.
Анна Олсен потрапила у полон в Маріуполі разом із бригадою, яка на той момент мала 980 поранених. Жодної допомоги, у тому числі від Червоного Хреста вони не отримували, - розповідає Анна Олсен. “На всі наші запити і прохання зв'язатися з представниками Червоного Хреста, російські військові відповідали у дуже грубій формі. Про ставлення до полонених можна дізнатися за тим станом, у якому повертаються українські військовослужбовці - чимало з них мають занедбані хронічні і гострі захворювання, переломи, синці, побиття”, - каже Олсен.
Власне звільнення (шляхом обміну) Анна назвала удачею, оскільки, за її словами, росіяни не мали наміру відпускати військових медиків, мовляв, повернуться і лікуватимуть поранених військових знову: “Мені допомогло вижити те, що я знала, що наша країна ніколи не залишить і не забуде своїх людей”.
Звертаючись до американської аудиторії, Олсен сказала: “Росія є ворогом, якого потрібно лише спільними зусиллями перемогти. Такій країні немає місця у цивілізованому світі. Світова спільнота має розуміти, що РФ не дотримується жодних людських поглядів та повністю не дотримується Женевської конвенції. Тому хочу, щоб світ побачив і почув - кожного дня тисячі українців боронять Україну або допомагають військовим боронити її. Вони бояться, але вони роблять. І Україна потребує допомоги від світу, щоб ми разом могли побороти агресора і щоб він більше ніколи нікому не загрожував у світі”.
Тетяна Катриченко, координаторка організації “Медійна ініціатива за права людини” під час дискусії озвучила умови, в яких працюють лікарі в Україні. Так, наприклад, в окупації фельдшери організовують допомогу прямо у себе вдома, бо іншої змоги отримати медичну допомогу просто немає. Росіяни ще й свідомо протидіють, каже Катриченко і наводить приклад, коли росіяни не дозволили поїхати до лікарні чоловіку, хворому на цукровий діабет і у результаті людина померла від гангрени.
За словами Катриченко, українці продовжують збирати факти підтвердження звірств, які здійснювала Росія на території України.
Віце-президент Центру зі стратегічних і міжнародних досліджень Стівен Моррісон відзначив масштабний звіт організацій EyeWitness to Atrocities, Insecurity Insight, Медійної ініціативи за права людини, Лікарів за права людини та Українського центру охорони здоров'я, який вдалося підготувати безпосередньо під час війни в Україні.
У звіті йдеться, що загарбницька війна Росії завдала системі охорони здоров'я України "приголомшливих втрат": від атак на медзаклади до крадіжок і знищення критично важливої інфраструктури, нападів і жорстокого поводження з українськими медичними працівниками.
За рік війни Росія здійснила щонайменше 802 удари по медичних закладах в Україні.
Про те, що воєнні злочини не можна залишати безкарними в інтерв'ю Голосу Америки заявила посолка з питань глобального кримінального правосуддя Держдепу США Бет Ван Скаак.
«Світова спільнота ще ніколи не була настільки згуртованою в питанні правосуддя. Світ сформулював своє зобов’язання - ці злочини [воєнні злочини Росії в Україні] не можна залишити безкарними», - говорить представниця Держдепу. Вона наголошує на тому, що Росія веде агресивну війну, в якій російські сили коять воєнні злочини буквально всюди, де вони розташовані, включно із сексуальним насиллям, вбивствами шляхом страти, катуваннями та примусовими депортаціями дітей. Вона назвала це «брутальним насиллям», в якого часто немає якоїсь військової мети.