Як розвиватиметься війна, якщо Росія нападе на НАТО – естонське дослідження

Нове дослідження естонських аналітиків російської військової діяльності поблизу північних кордонів НАТО стверджує, що Росія розбудовує свою військову інфраструктуру на кордоні з Естонією, і готується до тривалої війни.

Дослідження, яке публікує тижневик Eesti Ekspress, описує також, як розвивалася б війна, якби РФ вирішила її почати.

“Ми працювали над цією статтею рік, проаналізували 24 бази російської армії поблизу кордонів з Балтією та Польщею і залучили військові джерела вищого рівня для оцінки наших висновків”, – свідчить один зі співавторів розслідування Хольгер Роонемаа.

На основі аналізу супутникових знімків розслідувачі описують, що відбувається на військових базах Росії за естонським кордоном і наскільки велику загрозу вони становлять для Європи.

Війна Росії проти України виснажила ці бази, але останні знімки з космосу показують швидкий розвиток інфраструктури на кількох із них. А бази поруч із країнами Балтії та Фінляндією планується розширити в декілька разів у рамках поточних військових реформ Москви, пише естонський тижневик Eesti Ekspress.

А на Псковському військовому аеродромі, що за 35 км на південний схід від кордону Естонії з Росією, базуються підрозділи швидкого реагування, які “агресор використає, якщо буде потрібно захопити критичні об’єкти, як це було під час спроби захоплення Києва”, припускають автори розслідування.

Очільник військової розвідки Естонії полковник Антс Ківіселг каже, що якби Путін напав на Естонію, щоб натиснути на НАТО, то завданнями цих підрозділів було б захоплення естонських військових баз або аеродромів, щоб розгорнути там російську ППО.

Без протиповітряної оборони росіяни в Балтії були б легкою мішенню для винищувачів п’ятого покоління НАТО, які можуть прилетіти дуже швидко. Саме тому, кажуть розслідувачі, армія Путіна прагнутиме транспортувати підрозділи ППО туди, звідки можна було б прикривати повітряний простір Балтійського моря – наприклад, на острови Готланд або Хійумаа.

На супутникових знімках видно, що частина обладнання на авіабазах Росії абсолютно нова.

“Це ставить під сумнів поширену думку про те, що російська армія має у своєму розпорядженні тільки запаси радянських часів”, – констатують автори.

“Я не думаю, що Росія завтра нападе на Естонію”, – сказав у коментарі до розслідування американський генерал у відставці Бен Годжес, колишній командувач Сухопутних сил США в Європі.

При цьому він вважає російську військову загрозу Естонії та іншим країнам Балтії не гіпотетичною, а цілком реальною, додають автори.

“Росіяни вже явно воюють з нами, навіть якщо ми самі цього не визнаємо, — цитує видання Годжеса, котрий говорить про знищення підводних кабелів, диверсії по всій Європі, порушення повітряного простору ракетами чи БПЛА, кібератаки та хакерські атаки. – Цими операціями Росія перевіряє Захід, щоб побачити, як ми відреагуємо. А якщо реакції немає, це робить Росію сміливішою”.

Розслідувачі зазначають – Естонія повинна бути готова до війни, якщо Україна програє.

Або, як формулює Годжес, “якщо Сполучені Штати, Німеччина, Франція та Велика Британія дозволять Україні програти проти Росії”.

“У цьому випадку Росія змусить десятки тисяч українських солдатів воювати на своєму боці, заволодіє українською військовою технікою та за кілька років відновить резерви своєї армії”, – додають автори розслідування.

А підтвердженням цього плану вважають зокрема і показники державного бюджету Росії.

Росія витратила на війну у сім разів більше, ніж державний бюджет Естонії

Зокрема те, що цього року Росія витратила на війну в сім разів більше, ніж державний бюджет Естонії, або 115 мільярдів євро.

А місяць тому Кремль оприлюднив новий бюджетний план, згідно з яким у 2025 році військові витрати повинні бути збільшені до 129 мільярдів євро.

При цьому 85% військових витрат засекречено.

“Драматичне збільшення витрат Росії на оборону говорить про те, що Росія очікує війни, яка триватиме й після наступного року, – сказав полковник Антс Ківіселг. – Чи це відбудеться в Україні чи в іншому регіоні – це інше питання, але РФ однозначно до цього готується”.

Найбільш вірогідним сценарієм розслідувачі вважають спробу Росії захопити невелику територію з метою висування вимог Заходу, як заручника. Це потенційно могло б посіяти страх у суспільствах і розділило б союзників по НАТО на кілька таборів навколо питання про те, яку військову відповідь слід вважати пропорційною.

Цю думку підтримує і Годжес, вважаючи, що Росія ставити собі за мету розвалити НАТО – показати, що альянс і його члени насправді не готові прийти на допомогу кожній країні.

“Ви можете уявити собі гіпотетичний сценарій, коли російські війська йдуть до Литви, Латвії чи Естонії, окупують їхню частину, а потім зупиняються і запитують: «Ви справді хочете розпочати через це ядерну війну?» І якщо відповідь буде негативною будь-кого, це був би кінець статті 5 НАТО”, – пояснює Годжес.

Проблемою для НАТО може стати очікування консенсусу щодо відповіді Росії

Колишній командир дивізії генерал Вейко-Велло Палм застерігає НАТО від потенційних помилок у справі протистояння Росії.

Перша помилка полягала б у тому, якби західні політики дозволили б Естонії завдавати ударів лише по тих місцях, з яких Росія завдає удару, а не по Росії загалом. Другою помилкою Заходу було б обмеження на те, наскільки глибоко вглиб Росії йому дозволили б атакувати у відповідь – побоюючись ескалації.

Тим часом Росія нарощує військову потужність і на території Калінінграду. Основна увага приділяється кораблям, літакам і ракетним системам, здатним нести ядерні боєголовки.

Протягом останніх десяти років з часу анексії Криму бункер ядерної зброї поблизу села Куликово Калінінградської області зазнав капітальної реконструкції, мовиться у статті.

Росія модернізувала умови зберігання тактичних ядерних боєзарядів у Калінінграді в 2015-2017 роках. За даними Польщі, там можна зберігати до 100 тактичних ядерних боєголовок.

“Безсумнівно, що в разі війни загроза, що виходить з Калінінграда, буде ліквідована однією з перших. Однак гібридні операції, які ще не вимагають застосування статті 5, є набагато сірішою сферою”, – пише Eesti Ekspress.

А Годжес нагадує про ще одну складність – хоч НАТО і готове до удару у відповідь технічно та у військовому плані, однак, коли мова йде про напад на суверенну територію Росії, навіть для захисту країни-члена НАТО, потрібним є консенсусне політичне рішення.