"Невиразна" позиція Москви та "істотна роль" Туреччини - експерти про Нагірний Карабах

Ситуація з участю турецьких миротворців в Нагірному Карабасі залишається досить заплутаною. У Москві з посиланням на досягнуту напередодні тристоронню (Росії, Азербайджану і Вірменії) угоду про перемир'я в зоні конфлікту відзначають, що Туреччина в документі не згадується взагалі у будь-якому контексті.

Росія відповідно до домовленостей вже направила свій контингент миротворців у Нагірний Карабах: майже дві тисячі бійців, яких разом з бронетехнікою доставили на кількох вантажних військових літаках.

Про участь же турецьких сил у миротворчій операції раніше заявив президент Азербайджану Ільхам Алієв. Баку також продемонстрував відеозапис, де Алієв в ході бесіди з президентом РФ Володимиром Путіним каже, що одним з пунктів тристоронньої угоди стала «спільна миротворча місія Росії і Туреччини». При цьому Путін не дезавуював слова колеги, але в опублікованому на сайті Кремля документі згадок про турецьких миротворців немає.

Як пишуть регіональні медіа, Анкара надавала Баку політичну і військову підтримку в 44-денній війні в Нагірному Карабасі.

Як слідує із пояснень прес-секретаря Кремля Дмитра Пєскова, лідери трьох країн обговорювали розміщення центру моніторингу за участю Туреччини, а всі інші нюанси, мовляв, повинні обговорюватися окремо.

Відповідно до документу, під контроль Азербайджану переходить низка районів Нагорного Карабаху, а сторони припиняють бойові дії.

Тим часом в Баку святкують перемогу, Ільхам Алієв назвав угоду про перемир'я «капітуляцією Вірменії».Вірменський лідер Нікола Пашинян не визнає поразки. Однак в Єревані після оголошення про тристоронній угоді спалахнули масові антиурядові акції.

Олександр Гольц: «Найкраще з усіх поганих рішень»

Військовий аналітик Олександр Гольц в коментарі для Російської служби «Голосу Америки» сказав, що компромісна угода щодо Нагірного Карабаху - «найкраще з усіх поганих рішень», які були. Щодо миротворчої місії, то, за його словами, вона буде успішною рівно до того моменту, коли одна зі сторін не вирішить порушити досягнуту угоду.

«Як приклад можу навести миротворчу місію в Південній Осетії, - додав він. - Вона була абсолютно успішною, починаючи з 1992 року. Але все звалилося відразу, коли в 2008 році там почалися військові дії. Добре підготовлені миротворці легко справляються зі всякого роду ексцесами, але вони нічого не зможуть зробити, якщо одна зі сторін, усвідомлено вирішить порушити перемир'я».

Насправді ніхто не знає, як врегулювати подібні конфлікти, констатував Олександр Гольц. На його думку, якщо карабахський конфлікт дійсно вдалося заморозити, то треба сподіватися, що наступні покоління будуть мудрішими за нинішні і зможуть врегулювати цю проблему.У той же час політолог зазначив, що у разі, якщо турецькі військовослужбовці увійдуть до складу миротворців, це було б в логіці сьогоднішніх взаємин Москви і Анкари.

«Втім, у тристоронній угоді про це немає ні слова, - уточнив він. - Але я допускаю, що Туреччина захоче взяти участь в місії, і не думаю, що Росії буде цьому опиратися. Ось Єреван може виступити проти, однак він зараз зовсім не у тому становищі, щоб на чомусь занадто сильно наполягати».

Олександр Гольц також назвав 44-денну війну в Нагірному Карабасі і все пов'язане з нею одною із найбільших зовнішньополітичних поразок Росії: «Причому, незалежно від того, буде миротворча операція успішною чи ні. У кавказькому регіоні з'явився новий гравець - Туреччина, яка на відміну від Москви ясно формулює свої цілі. До того ж Анкара зіграла набагато більш істотну роль у результаті конфлікту, ніж Москва. А недавнє знищення російського вертольота стало зайвою демонстрацією принизливого становища Росії », - резюмував аналітик.

За повідомленням МЗС Азербайджану, російський військовий вертоліт Мі-24 був випадково збитий в понеділок увечері азербайджанськими військовими в небі над Вірменією. У результаті два члени екіпажа загинули, ще один госпіталізований. Азербайджанська сторона згодом вибачилася за те, що сталося, висловила готовність виплатити компенсацію і порушила кримінальну справу з приводу інциденту.

Олександр Шумілін: позиція Москви в ході конфлікту була «вкрай невиразною»

У свою чергу керівник Центру Європа-Близький Схід Інституту Європи Олександр Шумілін вважає, що всупереч заяві лідера Азербайджану жодної капітуляції з вірменської сторони немає. Відповідно до його формулювання, у Нагірному Карабасі відбулося заморожування конфлікту «на стадії несприятливого розвитку подій для Вірменії».

Крім того, сходознавець прогнозує, що місія миротворців у вибухонебезпечному регіоні повинна бути успішною, тому що її потребують обидві сторони конфлікту.

«Інша справа, яким буде склад миротворчого контингенту, - міркує він. - Так, офіційно (в угоді) прописані лише російські військові, але можливо і підключення турецьких. Якщо це станеться, це може змінити ситуацію. Думаю, вірмен такий поворот не влаштує».

Теоретично це може привести до зриву перемир'я, але далеко і зовсім не обов'язково, підкреслив Олександр Шумілін: «Треба розуміти, що саме вірменський генералітет, який терпить поразку, пролобіював припинення бойових дій і примусив до цього політичне керівництво країни, Пашиняна. В якомусь сенсі тут напрошується аналогія з Брестським миром. Але це об'єктивно необхідні дії (Єревана), продиктовані бажанням уникнути гірших наслідків. Вірменські військові реально оцінювали становище, розуміючи, що стримати натиск сил противника неможливо і неминучі нові втрати населених пунктів».

Захоплення азербайджанської армією міста Шуша стало вирішальним фактором у протистоянні на полі бою, стверджує керівник Центру Європа-Близький Схід Інституту Європи. Також, за його оцінкою, позиція Москви в ході конфлікту була «вкрай невиразною».

Росія "краще калібрує" свою зовнішню політику - Олександр Габуєв

Як вважає старший дослідник Центру Карнегі Олександр Габуєв, офіційний Кремль задоволений перемир'ям у Нагірному Карабаху.

"Москва задоволена таким результатом, з огляду на варіанти, які у неї є. Я не бачив жодного російського посадовця, який вважав би, що Москва колись буде здатна повністю контролювати Південний Кавказ без участі будь-яких інших сил. Йдеться радше про баланс, а не домінування. Вся ситуація показує нам дещо нове щодо того, як Москва використовує зовнішю політику, включно із ситуацією на пост-радянському просторі. Ми бачимо краще калібрування інструментів для відповідей на регіональні кризи, та дещо більш розслаблений та реалістичний погляд на цілі Росії", - твітує експерт.

Південний Кавказ перестав бути "безперечною територією впливу" Росії - Марк Галеотті

Безпековий експерт Марк Галеотті на сторінках англомовного видання The Moscow Times пише, що угода про перемир'я, обставини її досягнення вказують на занепад впливу Росії на Південному Кавказі.

"Це на вияв зрілого державництва, або ж впевненої гегемонії. Йдеться про менеджмент процесу занепаду. Росія, яка, за регіональним мірками, має потужні можливості, слабку волю, намагається якнайкраще використати ситуацію, і у процесі розчаровує своїх союзників та нічого не робить для стримування тих, хто кидає їй виклик. Все, що зараз можна сказати - вогнь припинено. Але скільки це триватиме?", - пише Галеотті.

На думку експерта, на Південному Кавказі Росії тепер доводиться змиритись із появою нових впливових гравців, хоча раніше цей регіон був "безперечною територією її впливу", - відзначає експерт.

Дивіться також: У Лондоні сподіваються на продовження особливих відносин з Америкою

У Лондоні сподіваються на продовження особливих відносин з Америкою. Відео