У відповідь на посилення російських бомбардувань українських міст міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав західні держави запровадити ще жорсткіші санкції щодо Росії.
У грудні Євросоюз і США посилили економічний тиск на Росію через серію санкцій, зокрема, й щодо компаній, які допомагають Росії купувати товари військового призначення. На думку дослідника Атлантичної Ради та колишнього посла США в Польщі Деніела Фріда, ці санкції вже показали свою ефективність. Водночас він вважає, що наступним кроком повинна бути повна економічна блокада Росії.
Дивіться також: Дослідники кажуть, що Захід досягає прогресу перекриваючи російсько-іранському виробнику дронів доступ до компонентівСтарший політолог аналітичного центру RAND Карл Мюллер говорить, що санкції є дієвим механізмом протидії Росії. Про це, на його думку, свідчать навіть останні ракетні обстріли — знайдені в Україні уламки вказують на те, що багато цих ракет створили зовсім недавно, пояснює експерт.
“Це означає, що санкції справді діють, оскільки росіянам доводиться чекати та відкладати свої атаки, поки вони не створять достатньо ракет”, — міркує експерт.
За даними української розвідки, у листопаді росіяни накопичили близько 870 високоточних ракет. Джордж Баррос повідомляє, що наразі ця кількість зросла ще принаймні на на 285 штук. Він підтверджує, що серійні номери уламків, які знайшли після передноворічних обстрілів, вказують на те, що деякі крилаті ракети були виробили в четвертому кварталі 2023 року.
“Це свідчить про те, що росіяни не в змозі підтримувати повторні широкомасштабні ракетні удари, як це було 29 грудня, а потім 1 та 2 січня”, — зазначає експерт.
Санкцій недостатньо, щоб подолати здатність Росії здійснювати ці атаки.
Однак, каже Баррос, санкцій недостатньо, щоб подолати здатність Росії здійснювати ці атаки.
“Санкції мали ефект на початку 2022 року. Але станом на вересень 2023 Росії вдалося відновитись від початкових збитків, завданих санкціями. Їхня оборонна промислова база зараз на шляху до перевищення кількості ракет, які Росія виробляла до війни — це може статись до кінця 2024 року, якщо не раніше”, — застерігає аналітик.
Своєю чергою Карл Мюллер міркує, що нереалістично очікувати, що санкції здатні повністю зупинити виробництво в Росії.
“Ми можемо зробити його дорожчим, обмежити їхні можливості для модернізації та розробки нової зброї. Але доки у санкціях залишаються прогалини, західні компоненти потрапляють до Росії через третіх сторін”, — пояснює він.
Іще одна відповідь — заморожені активи Росії, які можуть передати Україні
Після ракетних обстрілів 2 січня, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба закликав союзників якнайшвидше схвалити використання заморожених російських активів для допомоги Україні.
Йдеться про майже 300 мільярдів доларів російських державних активів заблокованих на рахунках у США та Європі, які можуть стати вагомим джерелом підтримки України, доки допомога Заходу затримується.
Дивіться також: Конфіскація російських активів на користь України набуває актуальності на тлі затримок допомоги від Заходу - ЗМІАрешти заморожених активів Москви були б законними як «контрзахід, щоб спонукати Росію припинити її агресію»
Видання Financial Times пише, що США запропонували робочим групам країн "Групи семи" дослідити для цього юридичне підґрунтя. Журналісти наводять дискусійний документ G7, в якому йдеться, що арешти заморожених активів Москви були б законними як «контрзахід, щоб спонукати Росію припинити її агресію».
Водночас видання пише, що Європа, де зберігається більшість активів, налаштована дуже обережно, оскільки побоюється можливих наслідків для фінансової стабільності, а також дій у відповідь з боку Росії. Москва вже попередила, що припинить дипломатичні відносини зі США у відповідь на будь-яку конфіскацію активів.
Даніель Фрід вважає, що у роботі із замороженими активами Росії є прогрес. Зокрема, вказує експерт, Білий дім поволі почав рухатися в напрямку того, щоб вчинити “правильно”.
“Адміністрація Байдена нарешті перейшла від небажання говорити про це, до бажання просувати цю ідею та робити це не одноосібно, а діяти з Європою. США звертаються до інших урядів і намагаються працювати через країни "Групи семи", щоб зробити це єдиним фронтом”, — говорить посол.
Фрід застерігає, що ці кошти не можна розглядати, як альтернативу допомоги Україні, доки союзники ухвалюють рішення про наступні пакети допомоги.
“Може знадобитися деякий час, щоб ідентифікувати ці активи та виконати юридичні вимоги для їх конфіскації. Отже, це не заміна, але потужний сигнал про те, що Росія не втече від відповідальності за свою агресію”, — каже експерт.
З цим погоджується й Александр Вершбоу, ексзаступник генсека НАТО і колишній посол США у Росії. Він вважає, що ідея передачі заморожених російських активів Україні набуває підтримки, але може бути не готовою в короткостроковій перспективі.
Крім цього, зараз ведуться дискусії щодо того, на що ці кошти можна буде витратити — на відбудову, економічну підтримку чи на пряму військову підтримку.
Найбільше застережень - щодо останньої, пояснює експерт Атлантичної Ради Даг Клейн, адже на практиці це означатиме, що США витрачатимуть російські гроші на купівлю власної зброї, яку потім передаватимуть Україні. Тому, вважає експерт, це малоймовірно.
Однак, якщо вдасться передати Україні конфісковані кошти, це буде втіленням принципу “зламав — плати”, міркує Клейн.
“Росія завдала шкоди та спустошила більшу частину України. Росія несе відповідальність і повинна виплачувати репарації та допомагати Україні. Це єдине правильне рішення не лише з точки зору міжнародного права, а й з точки зору моралі”, — наголошує експерт.
Дивіться також: “Якщо ситуація не зміниться, Україні треба буде обирати, які цілі збивати, а які — ні”. Західні оглядачі аналізують масовані ракетні удари