Саудівська Аравія та Росія продовжили добровільні обмеження видобутку нафти "з метою стабільності нафтових ринків"

Наслідний принц Саудівської Аравії Мохаммед бін Салман розмовляє з президентом Росії Володимиром Путіним під час саміту G-20 в Осаці, Японія, 28 червня 2019 року. Принц Мухаммед бін Салман сприяв угоді ОПЕК+ щодо скорочення видобутку нафти. (Фото: AP Photo/Susan Walsh)

Саудівська Аравія та Росія, які є серед найбільших світових експортерів нафти, заявили у неділю, 5 листопада, що продовжать добровільне обмеження видобутку нафти до кінця 2023 року на тлі занепокоєнь щодо зменшення попиту на нафту та уповільнення економічного зростання у світі, що тяжіють над міжнародними ринками цієї сировини. Про це повідомляє новинне агенство Reuters.

Скорочення видобутку в обох країнах буде переглянуте наступного місяця в бік “подовження, поглиблення або збільшення”, додає Reuters, посилаючись на заяви обох країн.

У випадку Саудівської Аравії, додаткове добровільне скорочення становить 1 мільйон барелів на добу (б/д), в результаті чого загальний видобуток країни становитиме приблизно 9 мільйонів б/д у грудні. Добровільне скорочення видобутку сирої нафти та нафтопродуктів, запроваджене Росією, становить 300тис. б/д.

Що стосується Росії, то вона вдалася до двох окремих добровільних обмежень видобутку нафти, як повідомляло агентство Reuters 4 жовтня. Зокрема, у квітні цього року РФ вирішила скоротити видобуток сирої нафти на 500 000 барелів на добу до кінця 2024 року, а в серпні заявила, що скоротить експорт на 300 000 барелів на добу до кінця 2023 року. Відтак, загальний видобуток у країні в середньому становитиме приблизно 10,54 мільйонів б/д.

За даними Управління енергетичної інформації США, у 2022 році 98 країн видобули близько 80,75 мільйона барелів сирої нафти на добу, і на п’ять із цих країн – США, Саудівську Аравію, Росію, Канаду та Ірак – припадало близько 52% від загального обсягу видобутку. Водночас у 2021 році загальне світове споживання нафти становило близько 97,26 мільйона б/д.

Саудівська Аравія заявила, що метою скорочення є “посилення запобіжних зусиль, вжитих країнами ОПЕК+ з метою підтримки стабільності та балансу нафтових ринків”, — цитує Reuters.

ОПЕК+, до складу якої входять країни Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) і провідні союзники, включаючи Росію, скорочує видобуток з минулого року в рамках, як вони заявляють, превентивних заходів для підтримки стабільності ринку.

При цьому, як зазначає британське видання The Guardian, західні країни вважають, що глобальна економіка потребує зниження цін на нафту для підтримки зростання. Так, в неділю, 5 листопада, ціна ф'ючерсів (або контрактів на купівлю чи продаж ресурсу у конкретний момент у майбутньому за заздалегідь визначеною ціною) на сиру нафту на енергетичних ринках зросла на 0,47% до 80,89 доларів за барель.

The Guardian нагадує, що ціни на нафту значно зросли у перші місяці після вторгнення Росії в Україну, сягнувши понад 120 доларів за барель у червні 2022 року, але з того часу стабілізувалися.

Цього року у вересні ціна на нафту сягнула максимуму 2023 року, досягши близько 98 доларів за барель на нафту марки Brent, додає Reuters.

Пізніше, станом на 3 листопада, вона впала до приблизно 85 доларів за барель, попри продовження конфлікту на Близькому Сході.

За даними вебсайту TradingEconomics.com, найвищої в історії ціни у 147,27 долара за барель сира нафта досягла у липні 2008 року.

Саудівська Аравія, фактичний лідер ОПЕК, вперше вдалася до добровільного скорочення видобутку в липні цього року на додаток до великої угоди про обмеження пропозиції, яку вперше погодили деякі члени ОПЕК+, включно з Росією, у квітні. Наступна зустріч організації має відбутися 26 листопада у Відні, нагадує Reuters.

Дивіться також: США ввели санкції проти "тіньового нафтового флоту" Росії