Конституційна криза у Грузії - це спроба гібридної війни Росії, яка намагається поширити свій контроль над регіоном. За грузинським сценарієм Кремль у майбутньому намагатиметься втручатися у вибори країн Західної Європи. Про це американській аудиторії у Вашингтоні заявила колишня президентка Грузії Саломе Зурабішвілі під час дискусії в аналітичному центрі “Гудзонівський Інститут”.
“Це спроба Росії розробити нову стратегію, використовуючи пропаганду, різне втручання, використовуючи фінанси, обхід санкцій, своїх друзів у провладній партії та їхні тісні зв’язки, для своєї гібридної стратегії. І вони використали вибори, щоб спробувати знову взяти Грузію та цей регіон під власний контроль”, - розповідає Зурабішвілі.
Альтернатива українському воєнному сценарію
Минулого місяця Зурабішвілі змушена була подати у відставку після того, як грузинська провладна партія проголосила свого президента країни. За її словами, російська гібридна війна в Грузії є альтернативою воєнному сценарію, який Росія невдало запустила в Україні.
“Я б сказала, що це альтернатива тому, що відбувається в Україні. [Росія] не змогла виграти війну в Україні. Це те, що відбувається, і ми це дуже чітко бачимо. Росія фактично програє війну в Україні, не маючи змоги її виграти, не маючи змоги перемогти її ні за три дні, як вони ставили собі перше завдання, ні через рік, ні через два роки. І це дуже велика втрата престижу Росії, для її проекції як дуже сильної військової сили, і в багатьох інших аспектах це дуже велика втрата для російської військової стратегії та людських втрат, звичайно”, - аналізує Зурабішваілі .
Сценарій у Грузії, каже вона, значно дешевший для Росії, “де вони почуваються значно спокійніше, тому що, зрештою, пан Путін — людина КДБ. Гібридні війни, пропагандистські війни та використання виборів у інший спосіб – це те, що значною мірою в його сфері та в інструментах”.
На думку Зурабішвілі, криза у Грузії - не питання не лише підтримки демократії. Вона переконана, що Путін, встановивши контроль над Грузією, намагається отримати стратегічний контроль над Чорним морем, яке важливе для економічної співпраці з країнами Азії. Війна в Україні, нагадує вона, це також про контроль над Чорним морем.
“На карту поставлено не лише демократію, не лише майбутнє Грузії як європейської країни, але й стратегічний контроль над цією частиною світу, Кавказом та Чорним морем. Адже війна в Україні також стосується Чорного моря, і контроль над Грузією, безумовно, стосується Чорного моря, як і спроби проти Румунії та Молдови, тому що це те, на що Росія справді дуже пильно дивиться. Вона знає, що багато великих інфраструктурних проєктів на наступні десятиліття пролягають через Чорне море, Каспійське море та Центральну Азію. І це все піддається виклику та є під загрозою з боку Росії”, - наголошує експрезидентка.
Колишня лідерка Грузії звертає увагу, що лише нещодавно грузинський сценарій втручання у вибори Росія намагалась застосувати у Молдові та Румунії. “І якби не Конституційний суд Румунії, можливо, все було б інакше, якби не молдовська діаспора, можливо, все було б інакше”, - каже Зурабішвілі.
В майбутньому ця ж схема зміни влади для встановлення контролю “може застосовуватися і буде застосовуватися, якщо ми нічого не зробимо, у багатьох інших країнах, коли у них будуть вибори. Ми знаємо, що вони намагалися втрутитися в інші країни Західної Європи”, - припускає колишня президентка Грузії.
Вона називає ці потенційні втручання росіян “наступним великим викликом, з яким зіткнуться партнери”.
Грузія - "ворота до Центральної Азії"
На тому, що невеличка країна Грузія є стратегічно важливою для країн Заходу, і зокрема для США, наголошує Курт Волкер, у минулому - посол США в НАТО та спеціальний посланець США з питань України.
Волкер, який нині є аналітиком Центру аналізу європейської політики у США (СЕРА), виділяє три напрямки, які демонструють, наскільки важливою є підтримка Грузії для національних інтересів США.
Він називає Грузію “воротами до Центральної Азії”: “По-перше — геополітичний, геостратегічний напрямок. Якщо ви уявите карту Грузії, ви бачите Іран на півдні, Росія на півночі. На сході - Центральна Азія, а потім, з іншого боку, Китай, який робить усе можливе, щоб вплинути на Європу. Грузія є або воротами для країн Центральної Азії на Кавказі до Європи та назад, і вона створює доступ до енергетичних ресурсів, корисних копалин, металів, торгівлі, ідей, для розвитку країн Центральної Азії та Кавказу”.
“Або вона є бар’єром між Росією та Іраном, який відрізає Центральну Азію, і щобільше, який стає ареною для здійснення впливу супротивниками Америки в усьому регіоні”, - аналізує Волкер.
Розірвати співпрацю країн, які підтримують війну в Україні
Другим напрямком Волкер виділяє Грузію як “прифронтову” країну біля України. Через Грузію можна розірвати співпрацю країн-супротивників США, переконаний аналітик.
“За останні чотири роки ми спостерігали, як супротивники Америки дедалі частіше прагнуть кинути виклик США у різних частинах світу. Вони все частіше працюють разом. Подивіться на війну в Україні: Іран надає Росії безпілотники “Шахед”, якими щоночі атакують українські міста. Є Північна Корея, що постачає приблизно дві третини артилерійських снарядів, які Росія використовує для нападу на українські лінії фронту.
Зараз Північна Корея надає ще й війська Росії, щоб допомогти боротися з українцями.
Була російська база в Сирії, дуже активна для поширення російського впливу в ширшому регіоні”, - аналізує Курт Волкер.
Він також звертає увагу, як ці країни підтримують Росію: “Росія має підтримку Північної Кореї, коли йдеться про розвиток ракетних технологій, блокує будь-які подальші санкції ООН проти Північної Кореї. І Росію підтримує Іран, який розпочав цю велику війну на Близькому Сході. Ця мережа супротивників Америки активно співпрацює та стає все сильнішою”.
За словами Волкера, в інтересах Сполучених Штатів та їх союзників - протидіяти цій співпраці.
“Ми або розриваємо цей союз супротивників Америки, або втрачаємо перед ними позиції? І Грузія значною мірою є на передовій цього”, - каже колишній посол США в НАТО.
Курс Волкер нагадує, як нещодавно уряд Грузії “віддав” Китаю проєкт порту Анаклія, який має стати транспортним коридором через Грузію до Азії.
“Це буде перший порт Китаю за ініціативою “Один пояс, один шлях” на Чорному морі, якщо він буде побудований. І його забрали у потенційної групи американських інвесторів, які активно працювали, намагаючись розробити проєкт цього порту. Тепер це зупинили і як виглядає, його передають Китаю. Тож це геостратегічний напрямок”, - розповідає Курт Волкер.
Ймовірність проросійського, прокитайського та проіранського уряду
Третя причина, чому США мали б допомогти Грузії відновити конституційне право, це показати світові силу Америки, каже Волкер.
“У всьому світі існує думка, що Америка занепадає, що ми були слабкими. Думаю, катастрофічне виведення військ з Афганістану як би закріпило цей образ у свідомості багатьох людей у світі. Люди, які вірять в американські цінності, свободу, демократію, ринкову економіку, верховенство права, права людини, вони відчувають себе в облозі, ізольованими у світі, де досягають успіху диктатори”.
Грузинський народ тут є дуже показовим, наголошує Волкер, бо він “поділяє західні цінності, публічно підтримує США, і поразка цих людей сприймається в регіоні та світі як поразка їх зі Сполученими Штатами”.
Якщо не підтримати цих людей зараз, Грузія не лише відступить від конституції, переконаний експерт, в цій країні постане “проросійський, прокитайський та проіранський уряд”.
Як раніше інформував Голос Америки, у Грузії десятки тисяч проєвропейських протестувальників вже понад місяць щодня протестують біля будівлі парламенту Грузії. Вони вимагають нових парламентських виборів в країні, звільнення всіх активістів і протестувальників, затриманих раніше. Вони не визнають легітимність останніх виборів в країні та обрання нового президента.
У грудні 2024 року США запровадили санкції проти Бідзіни Іванішвілі – колишнього прем’єр-міністра Грузії, мільярдера та засновника правлячої політичної сили “Грузинська мрія”, який намагався поглибити зв’язки з сусідньою Росією.
За повідомленням Мінфіну США, це тіньовий мільярдер, який заробив статки у Росії, та очолював партію, яка ставала дедалі авторитарнішою та налаштованою на Москву, вона проштовхнула закони, подібні до тих, які використовує Кремль, для придушення свободи слова та прав ЛГБТК+.
Читайте також:
Дивіться також: Що Трамп казав про можливу зустріч із Путіним та як на це реагують у Києві