Німеччина кілька днів тому ухвалила довгоочікуване рішення про постачання Україні важких бойових танків «Леопард-2», а також дала дозвіл іншим країнам передавати ці танки із власних запасів. Цьому передувала тривала дискусія та навіть критика на адресу німецького уряду. Навіть усередині країни у Німеччині досі лунають звинувачення уряду в нерішучості та надмірному зволіканні.
Канцлер Німеччини Олаф Щольц чітко висловлював свою позицію щодо Росії, зокрема, сказав, що світ не повинен дозволити Путіну нав’язати свою волю, а його неоімперська кампанія не повинна досягти успіху.
Німецька логіка зволікання
Утім німецький експерт, колишній голова представництва Фонду Гайнріха Бьолля у Києві Сергій Сумленний заявив в інтерв'ю російській службі Голосу Америки, що німецький канцлер “у своїй риториці постійно використовує вислів “Україна не повинна програти війну”, мовляв, для нього є неможливим вимовити слова “перемога України”.
Повільний процес щодо рішення про танки критикували і німецькі політики. Як писала "Німецька хвиля", один із місцевих законодавців сказав після зустрічі на авіабазі "Рамштайн", що відсутність рішення є серйозним провалом зовнішньої політики Берліна.
Зволікання німецького уряду із дозволом на постачання танків Сергій Сумленний пояснив “повною відповідністю” німецькій логіці.
“Якщо ми подивимося, як саме розвивалася історія з військово-технічною підтримкою України з боку Німеччини, то побачимо, що Німеччина завжди рано чи пізно постачала зброю, але робила це після нестерпно довгих затримок. Ми пам'ятаємо, що починалося все із кумедних п'яти тисяч касок для української армії. Згодом Німеччина поставила (вже після всіх) переносні зенітно-ракетні комплекси. Потім (знову ж таки — після всіх) Німеччина поставила самохідні гаубиці. Потім приєдналася до постачання артилерійських ракетних систем MARS — і таке інше. Тут дуже чітка тенденція: уряд Олафа Шольца намагається нікуди не влазити першим. Німеччина приєднується тоді, коли хтось уже промацав ґрунт, і коли вже неможливо ігнорувати розвиток подій”, - розповів експерт Сумленний в інтерв'ю "Голосу Америки".
На необхідності зрозуміти німецький контекст, і навіть менталітет, наголошує Сабіна Кінкарц, німецька журналістка і експертка, яка зосереджує увагу на Соціал-демократичній партії, зокрема, канцлеру Олафу Шольцу. Вона цитує одну зі своїх колег в експертному середовищі - експертку з питань миру та конфліктів Ніколь Дайтельгоф, яка зазначає, що протягом десятиліть існувало «особливе німецьке розуміння», що Німеччина буде проявляти стриманість.
Настрої у провладній партії
Сабіна Кінкарц у своєму аналізі для видання Deutsche Welle ("Німецька хвиля") “Чому Німеччина вагається надсилати в Україну бойові танки” пише, що канцлер Шольц не поспішає брати на себе зобов'язання частково саме через те, що “підігрує своїй партії, соціал-демократам”.
“Коли мова йде про постачання важких бойових танків в Україну, він [Олаф Шольц] любить вказувати на три принципи, яких дотримується німецький уряд. По-перше, Україна повинна отримати якомога більше підтримки; по-друге, необхідно запобігти прямому конфлікту між НАТО і Росією; по-третє, слід уникати односторонніх дій будь-якої однієї нації, що надає підтримку Україні”, - пише Кінкарц.
Шольц не може представляти та впроваджувати політичну лінію, яка суперечить суті провладної партії, - мовиться у статті "Німецької хвилі". Обережний курс канцлера Шольца користується широкою підтримкою його партії, - стверджував Ларс Клінгбайл німецький політик і співголова Соціал-демократичної партії.
Місце німців в коаліції підтримки України
Ще у 2022-му році співголова соціал-демократів Клінгбайл закликав Берлін відігравати сильнішу роль у світовому лідерстві. Він заявляв, що Німеччина має виправдати великі сподівання, і що відповідальність країни постійно зростає.
«Настав час відмовитися від тієї частки стриманості, яка певною мірою існувала десятиліттями й заважала нам взяти на себе сильнішу позицію», - заявив Клінгбейл на прес-конференції.
Раніше канцлер Олаф Шольц заявляв: "Ми не дозволимо собі робити будь-яких поспішних необдуманих заяв. Ми не бачимо потреби говорити щось кожні 10 хвилин лише для того, щоб ми могли базікати про такі серйозні теми, як війна і мир, чи безпека нашої країни та Європи".
Експерти відзначають відданість Шольца тезі про те, що рішення слід ухвалювати лише «у тісній консультації та координації з нашими друзями та союзниками».
“Є повна підтримка тісної міжнародної координації з цього питання, а також для забезпечення того, щоб ми самі не стали стороною війни”, - сказав Клінгбейл, представляючи програмний документ СДПН у Берліні.
Щодо співпраці Німеччини зі США у питанні надання Україні танків Клінгбайль вказав на обмежені можливості Берліна. “Зрештою, ми далекі від ситуації, коли могли б обійтися без Америки. Я думаю, що це була б ілюзія”, - цитує політика "Німецька хвиля".
Народ Німеччини - з Україною. Здебільшого
Про позицію німецького народу щодо підтримки України "Голосу Америки" розповіла посолка Німеччини в Україні Анка Фельдгузен. За її словами, останні опитування в країні свідчать, що більшість німців - за надання важких танків Україні.
“Водночас знаю, що є люди в Німеччині, які хвилюються, навіть, наприклад, мої сусіди. З ними треба говорити і пояснювати, за що Україна воює. Вона воює за свою свободу і за наші європейські цінності. Людям просто іноді не зрозуміло, вони мають свої життя, не всі читають інтенсивно ЗМІ, у тому числі і соціальні, як ми. Кожного разу, коли я в Німеччині, я намагаюся пояснювати й розмовляти з людьми”, - розповіла посолка в ексклюзивному інтерв'ю українській службі "Голосу Америки".
У статті "Німецької хвилі" також згадується, що раніше німці були схильні підтримувати добрі відносини з Росією "для збереження миру в Європі", але вже зрозуміли помилковість такого наміру після вторгнення Росії до України.
Щодо термінів надання допомоги Україні, а також у відповідь на критику стосовно “зволікань”, німецька посолка Анка Фельдгузен сказала: “Я тут [у Києві] живу. І я дуже добре розумію, чому українці хочуть зброю швидше і більше. Я дуже добре відчуваю тут оце поняття терміновості, “sense of urgency”. І я намагаюся передати це у Берлін, так само, думаю, усі мої колеги-дипломати це роблять зі своїми столицями. Це просто інше відчуття, коли ми тут, безпосередньо у центрі країни, котра воює. Навіть іноді через особисті розмови можемо передати нашим столицям, як важливо, щоб це [постачання зброї] було швидше і більше”.
Раніше посолка зазначала в інтерв'ю українським ЗМІ, що Німеччина має досить малий досвід лідерства, адже тривалий час навіть утримувалася від нього, хоча наразі саме лідерської позиції від Німеччини очікують партнери.
А про критику від окремих експертів посолка додала: “Це була дуже жвава дискусія, і вона продовжується. І триватиме, вважаю, поки триватиме війна. Завжди є люди, які мають інші думки (дуже часто незрозумілі, чесно кажучи). Те, що мене вражає, що дійсно не тільки більшість населення, але і якісні німецькі ЗМІ, експерти (абсолютна більшість із них) - на боці України. І як активно вони аргументують щоразу саме на користь України. Якщо ви подивитеся Frankfurter Allgemeine Zeitung, Süddeutsche Zeitung, Speigel - там така підтримка України! Це мене дійсно вражає”.
Як повідомляв раніше "Голос Америки", уряд Німеччини 25 січня оголосив, що вирішив постачати Україні важкі бойові танки «Леопард-2», а також дати дозвіл іншим країнам передавати ці танки німецького виробництва на озброєння української армії для захисту від російської агресії.
За повідомленням речника німецького уряду Штеффена Гебештрайта, першим кроком Берліна буде відправлення 14 танків «Леопард-2» з арсеналів армії Німеччини.
Там також сказано, що незабаром Німеччина почне навчання українських танкістів для використання цієї техніки, а також постачатиме для них амуніцію і надаватиме технічне забезпечення.