Росія зацікавлена у новому конфлікті, який спалахнув між Сербією і Косово. Кремль хоче відвернути увагу Заходу від війни в Україні та підірвати довіру до НАТО і США. Так вважають експерти, опитані албанською та сербською службами Голосу Америки.
Нове напруження між сербами і косоварами почалось минулого тижня. На півночі Косова, у селищі Баньска, 24 вересня, 30 чоловіків напали на поліціянтів. Під час сутички загинули один правоохоронець та троє нападників.
Створення нових критичних точок відвертає увагу Заходу від УкраїниБісерко
Міністр внутрішніх справ Косова Целал Свечла звинуватив в організації та озброєнні людей сербську владу. А також додав, що правоохоронці з'ясовують можливу причетність Росії до інциденту. На місці злочину знайшли російську зброю та обладнання, а також документи, які вказують на зв'язок з Москвою, пояснив міністр.
"Росія серйозно підтримує Сербію у всіх її маніпуляціях. Вона зацікавлена в підвищенні напруги регіоні. Створення нових критичних точок відвертає увагу Заходу від України. Це новий фронт. А Балкани дуже важливі для Заходу, особливо для ЄС" - заявила в інтерв'ю Голосу Америки Соня Бісерко, керівниця Гельсінського комітету щодо прав людини у Белграді.
За словами сербської правозахисниці, Росія навряд використає у регіоні свої війська, але у неї є чимало "своїх проксі (довірених людей - ред.), які зроблять брудну справу за них".
"Розпалювання проблем за допомогою Сербії, як свого агента є елементом гібридної війни. Вони хочуть бачити більше нестабільності в регіоні", - вважає генерал у відставці Веслі Кларк, який командував об'єднаними силами НАТО в Європі під час війни у Косово.
Косово - це інструмент у боротьбі із НАТОЯніч
Саме після втручання сил НАТО у 1999 році був завершений конфлікт між косоварами (албанцями) і сербами. Косово через 9 років офіційно проголосило незалежність від Сербії. Незалежність країни визнали 119 держав, в тому числі США та більшість країн ЄС. Україна не визнає суверенітету Косова.
Косово здебільшого населяють етнічні албанці, але на півночі більша частина населення - серби, які нерідко протестують проти присутності там поліції Косова. Миротворчі сили НАТО KFOR досі є гарантами безпеки в регіоні.
"Косово не є головною мішенню російських інтересів у регіоні. Це лише інструмент для боротьби із НАТО, який поширюється по всій Європі" - заявив в інтерв'ю Голосу Америки Душан Яніч, керівник Форуму етнічних відносин у Белграді.
Підбурюючи новий конфлікт, Росія намагається показати, що Америка "не є надійним гарантом стабільного миру", пояснює правозахисник.
Влада Косова вважає, що Сербія переймає російський досвід війни проти України. Зокрема міністерка закордонних справ Косова Доніка Гервалла-Шварц заявила, що поведінка Сербії нагадує дії Росії перед нападом на Україну у 2022 році: "Мало того, що війська стягуються до кордону, так ще й всі схеми однакові. Мова, вибір слів, методи - все схоже на те, як Путін поводиться в Україні".
Військове керівництво Сербії запевняє, що не має ніякого відношення до інциденту на півночі Косово, а кількість військ на кордоні зменшило вдвічі, до "звичайних" розмірів - 4500 осіб, уточнив начальник генштабу армії Сербії генерал Мілан Мойсіловіч.
Схоже на те, як Путін поводиться в УкраїніГервалла-Шварц
Чи так це насправді - ще треба перевірити, кажуть у Держдепі США.
Тим часом американський генерал у відставці Веслі Кларк вказує на ще одну спільність у методах роботи сербів та росіян. Під час інциденту у Косово минулого тижня нападники сховались у православному храмі. Те, що вони отримали там прихисток, - не простий збіг обставин, вважає Кларк.
"Так сталось, що по всій Східній Європі православні церкви стали осередками націоналізму. Не випадково, до речі, що у випадку з Україною необхідно було вжити заходів проти російських православних церков, тому що вони були лояльними та підтримували Москву" - пояснює генерал у відставці.
На думку Кларка, із православним сербськими храмами Косово потрібно діяти жорстко. Миротворці НАТО повинні взяти ці церкви під контроль, не виключаючи, що там можуть зберігатись склади зброї.
Існує ще одна проблема: серби Косово та у самій Сербії перебувають під сильним впливом російської пропаганди, вказує Бісерко: Серед громадської думки превалює переконання в тому, що ЄС та США переживають економічну кризу. Це повторює сам президент Сербії Вучич, а також російські медіа, такі як Sputnik".
Підрив довіри до ЄС - основна мета пропаганди, каже правозахисниця. Адже примирення із Косово - це одна з основних вимог до Сербії на її шляху до членства в Євросоюзі.