Адміністрація президента Дональда Трампа добре усвідомлює ймовірні важкі наслідки для України у разі припинення американської допомоги, аж до потенційного краху української держави. Дональд Трамп не бажає такого сценарію.
Таку думку висловив доктор Сет Джонс, президент Відділу оборони та безпеки в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) під час дискусії 4 лютого, присвяченій проблемі залучення Росією військ КНДР до війни проти України та дотичних глобальних тем.
“Я говорив з деякими посадовцями нинішньої адміністрації, - зазначив Джонс. – Китай є пріоритетом. Я думаю, президент Трамп сказав це під час кампанії”.
“Водночас крах української держави, якби українські лінії зруйнувалися через припинення допомоги США. ... Я не думаю, що адміністрація Трампа хоче цього. Вони дуже свідомі щодо першого року адміністрації Байдена, краху афганського уряду ... Я не думаю, що вони хочуть такого результату”, - сказав Джонс, пояснивши, що такий сценарій матиме вкрай негативні наслідки як з погляду морального стану, так і з погляду сприйняття адміністрації Трампа широким загалом.
Джонс сумнівається, що війна в Україні закінчиться найближчим часом, насамперед через великі розбіжності у позиціях України та Росії щодо повоєнного стану речей.
“Я думаю, що великий виклик для європейців, США та інших, хто бере участь у підштовхуванні до переговорів з будь-якою метою – чи то фактичного припинення війни, чи принаймні певного тимчасового припинення вогню – полягає в тому, що і росіяни, і українці зараз далеко один від одного за столом переговорів”, - сказав експерт.
Наприкінці січня, коментуючи стратегію Трампа із досягнення миру в Україні, президент Латвії Едгарс Рінкевічс сказав, що заяви, які лунають із Білого дому та Конгресу, свідчать, що "існує розуміння, що Україна не повинна програти, і що Росія є частиною проблеми, а не її вирішення".
При цьому, під час дискусії "Україна: шлях попереду" під час Всесвітнього економічного форуму у швейцарському Давосі Рінкевічс не виключив, що до переговорів про закінчення війни проти України можуть не долучити саму Україну.
"Існує очевидний ризик, що будь-які переговори, які відбуватимуться, або значна частина (щодо визначення) шляху вперед для України буде здійснено через пости у Truth Social й телефонними дзвінками між президентами Трампом і Путіним", - сказав Рінкевичс.
Жан-Ноель Барро, глава французького Міністерства Європи та закордонних справ, додав: "Ми кажемо, що жодної дискусії про Україну не повинно бути без (участі) України, і жодної дискусії про європейську безпеку не повинно відбуватись без європейців".
Дивіться також: Трамп заявив, що США ведуть "дуже конструктивні переговори щодо України"Експерт CSIS під час дискусії нагадав про бажання президента Росії Володимира Путіна запобігти приєднанню України до НАТО, усунути від влади президента Володимира Зеленського та, як мінімум, утримати всю захоплену територію.
“Якщо вірити тому, що Путін уже сказав про Україну, а саме те, у що він вірить, що Україна є російською територією, це означає, що для нього це не закінчилося, навіть якщо буде припинення вогню”, - сказав він.
Тим часом мета українців полягає у відвоюванні якомога більшої частини території та отриманні якомога більшої кількості зброї, а також у приєднанні до НАТО задля запобігання подальшій агресії.
Джонс він висловив сподівання, що припинення вогню між Києвом і Москвою буде досягнуто. З цього погляду, призначення Трампом генерала Кіта Келлога спеціальним представником США щодо України та Росії й перші ознаки того, що він бере участь у початкових переговорах про припинення вогню, є гарним знаком, вважає експерт.
На його думку, у перші тижні роботи адміністрація Трампа вже показала прихильність економічним інструментам впливу. Відтак у випадку тиску на Росію з метою підштовхнути її до укладення мирної угоди з Україною, “перший інстинкт” адміністрації може полягати менше у військовому підсиленні України, а радше у посиленні санкційного тиску на Росію.
Латвійський президент Едвард Рінкевічс вважає, що "США і досі формулюють стратегію. І якщо ми [Європа] взаємодіятимемо зі США, Україна взаємодіятиме, і ми побачимо, що ведеться діалог з адміністрацією (президента) США, думаю, ми зможемо виробити зрозумілу гарну стратегію".
Your browser doesn’t support HTML5
Очільник програм з безпеки та оборони CSIS Джонс применшив занепокоєння щодо дедалі вищого рівня співпраці між Росією, Китаєм, Іраном та Північною Кореєю. Хоча відносини між цими країнами перевищують тактичний рівень, дослідник вважає, що наразі ще немає ознак формування міцного багатостороннього альянсу між цими державами.
Водночас Сет Джонс визнав суттєве зростання та дедалі більшу інтеграцію співпраці між Росією та вказаними країнами, зазначивши, що США буде важко виокремити й сфокусуватися лише на одному регіоні, зокрема Китаї.
“Це було б справді серйозним наслідком, якби США раптом зайняли транзакційний підхід до деяких своїх союзників і таким чином підірвали те, що буде справді важливим у майбутньому – мати союзників і партнерів”, - підсумував Джонс.
Голос Америки наприкінці січня інформував про обговорення в CSIS майбутньої стратегії Заходу у стосунках з Росією. За аналізом експертів, Україна стане ключовим елементом стримування Росії у Європі, але для цього їй потрібно надати потрібну допомогу, щоб вона могла ефективно зіграти таку роль.
Чим би не завершилася нинішня війна Росії, її агресивна політика не дозволить Заходу повернутися до ідеї про співпрацю з Росією чи до надій на російську демократизацію, вважають дослідники Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS).
Дивіться також: Трамп відновлює "максимальний тиск" на Іран